Справа № 161/20061/25
Провадження № 2/161/6464/25
12 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Мазура Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через свого представника Усенка М.І., звернулося до суду з позовною заявою, поданою через систему "Електронний суд" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.04.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 101041006, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 4000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача.
ТОВ «Мілоан» на виконання кредитного договору надало відповідачу кредит шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок платіжної картки відповідача, що підтверджується платіжним дорученням. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, не повертала кошти згідно з графіком погашення кредиту, внаслідок чого має заборгованість.
Позивач вказує, що 24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №112-МЛ/Т, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги у правовідносинах, які виникли на підставі кредитного договору та набув право вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №101041006 від 24.04.2024.
Сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 28399,00 гривень, з яких 7000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 805,00 гривень прострочена заборгованість за комісією, 14123,76 гривень - прострочена заборгованість за відсотками, 6470,24 гривень- заборгованість по неустойці.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 в користь позивача заборгованість за кредитним договором №101041006 від 24.04.2024 в розмірі 28399,00 гривень та судові витрати по справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16 жовтня 2025 на адресу суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_1 , де просить відмовити у задоволенні позову , вважає його безпідставним та необгрунтованим.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просить розгляди справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Відповідно доп.1 ч. 3ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За приписами ст. ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що на підставі анкети-заяви на кредит та згідно умов кредитного договору №101041006, укладеного 24.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , Графіку розрахунків, ТОВ «Мілоан» зобов'язувалося надати відповідачу на картковий рахунок кредит в сумі 7000,00 грн строком на 360 днів, а позичальник повинен був повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом й виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки, що визначені в договорі.
Відповідно до платіжного доручення № 87601699 від 24.04.2024 відповідачу було перераховано 7000,00 грн з поміткою призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору № 101041006.
На підтвердження укладення договору в електронному вигляді позивачем надано довідку ТОВ «Мілоан» про послідовність дій вчинених в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства відповідачем з зазначенням дати та часу вчинення таких дій, а також процес розгляду заяви на укладення кредитного договору який відбувався при підписанні анкети заяви через сайт :miloan.ua.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що відповідачем здійснено відповідний алгоритм дій, спрямованих на укладення Кредитного договору № 101041006 від 24.04.2024.
Відповідачем не заперечується та не спростовано факт укладення ним вказаного вище кредитного договору з ТОВ «Мілоан», а також факт отримання за його умовами кредитних коштів безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 на суму 7000,00 грн.
Крім того, відповідачем не спростований розрахунок заборгованості процентів за користування кредитом, наданий позивачем.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» щодо нарахування суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000, 00 грн., за процентами в розмірі 14123,76 грн. та комісією - 805, 00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується нарахування позивачем неустойки в розмірі 6470,24 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором № 101041006 від 24.04.2024 року в розмірі 6470,24 грн.
З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором №101041006 від 24.04.2024року, у розмірі, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн., заборгованості по процентам - 14123,76 грн., комісії - 805, 00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача кредитну заборгованість в сумі 21928,76 грн.
Щодо обґрунтування відзиву на позовну заяву, що у відповідача немає жодних правовідносин із ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та його не було повідомлено про відступлення права вимоги до позивача не спростовують викладених вище висновків щодо задоволення позову.
Кредитний договір укладався №101041006 від 24.04.2024року між відповідачем та ТОВ «Мілоан», що відповідачем не спростовано.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Як установлено судом, позивачем надані належні та допустимі докази відступлення йому права вимоги за кредитним договором 101041006 від 24.04.2024 року, зокрема, копії договору про відступлення права вимоги, додатку до нього (Реєстрів боржників), акту прийому-передачі реєстру боржників, копію платіжної інструкції про сплату новим кредитором первісному вартості обумовленої ціни продажу.
Суд звертає увагу, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача. надано до суду копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, який укладено ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» з АО «Апологет». Також представником позивача подано до суду акт № Д/2223 наданих послуг (правової допомоги) від 20.08.2025, згідно якого загальна вартість за послуги з надання правової допомоги складає 8000,00 грн та детальний опис наданих послуг до акту № Д/2223 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.
Враховуючи заперечення відповідача щодо стягнення на професійну правничу допомогу на користь позивача суми у розмірі 8000,00 грн, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що можливо зменшити розмір витрат на правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц)
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи № 873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є невідповідною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 8000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом Усенком М.І. обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2 422, 40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягується судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму - 1870,50 грн. (21928,76 /28399, 00 *2422,40).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 101041006 від 24.04.2024 в розмірі 21928 (двадцять одна тисяча гривень дев'ятсот двадцять вісім) гривень 76 копійок, з яких: 7000 (сім тисяч) 00 копійок - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 14123 (чотирнадцять тисяч сто двадцять три) гривні 76 копійок - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам, 805 (вісімсот п'ять) гривень 00 копійок - сума заборгованості за комісією.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) гривень 50 копійок судового збору та 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок витрати на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур