Справа № 155/1208/25
Провадження № 6/161/257/25
06 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення, -
встановив:
І.Короткий зміст заяви
21.10.2025 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся в суд із заявою про розстрочення виконання судового рішення.
Заява обгрунтована тим, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.09.2025 у справі №155/1208/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 20 000 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. Відповідач через скрутне матеріальне становище та виняткові обставини, що склалися, не має об'єктивної можливості сплатити всю суму боргу одним платежем. Він є новоствореним ФОПом, сумлінно сплачує податки та має низький і нестабільний дохід.
В зв'язку з цим відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду на 3 (три) місяці та зупинити виконавче провадження (у разі його відкриття) з примусового виконання заочного рішення суду.
ІІ.Стислий виклад позиції позивача
Позивач правом на подання відзиву на заяву про розстрочення виконання судового рішення не скористався.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 24.10.2025 заяву про розстрочення виконання судового рішення прийнято до розгляду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.
Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІV.Фактичні обставини справи
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.09.2025 у справі №155/1208/25, яке набрало законної сили 17.10.2025, позовні вимоги ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1297-4608 від 05.11.2023 в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 67-69).
Відомості про фактичне виконання рішення суду в матеріалах справи відсутні.
Відомості про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду в матеріалах справи відсутні.
V.Мотиви суду та застосоване законодавство
Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 по справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно із ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочка, виходячи з положень вказаної статті - це надання боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом.
Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
За встановлених фактичних обставин та з урахуваням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
Рішенням суду від 16.09.2025 у справі №155/1208/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Укр Кредит Фінанс»заборгованість за кредитним договором в розмірі 20 000 грн., а також судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду не виконане. Позивач не висловив своєї позиції щодо розстрочення виконання рішення суду, однак його інтереси також мають бути враховані.
Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути лише виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності таких виняткових обставин. Наявність у відповідача статусу фізичної особи-підприємця та сплата ним єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до таких обставин не відноситься. Обставина скрутного матеріального становища відповідача належними та достатніми доказами не підтверджена.
Отже, в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення слід відмовити.
В заяві про розстрочення виконання судового рішення відповідач заявив клопотання про зупинення виконавчого провадження на підставі ч. 5 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 435 ЦПК України. З цього приводу суд зауважує, що, по-перше, в статті 33 ЗУ «Про виконавче провадження» відсутня частина п'ята, по-друге, ні стаття 33 ЗУ «Про виконавче провадження», ні ст. 435 ЦПК України, ні інші процесуальні норми не передбачають повноваження суду вирішувати питання про зупинення виконавчого провадження. Таке повноваження належить до виключної компетенції виконавця у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відтак, таке клопотання не підлягає вирішенню судом.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 12, 354-355, 435 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.09.2025 в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали суду складено - 06.11.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін