Справа № 161/20565/25
Провадження № 2-а/161/371/25
13 листопада 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Опальчук А.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представниці позивача - Шевчук Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом адвокатки Шевчук Дар'ї Олегівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
06.10.2025 до суду надійшов вищевказаний позов.
В обґрунтування підстав позову зазначає, що постановою №2111 від 03 липня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_1 було накладено штраф розмірі 17 000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Про вказану обставину позивач дізнався у вересні 2025 року, коли не зміг розрахуватись однією зі своїх банківських карток та, звернувшись до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, йому повідомили про відкрите виконавче провадження відносно нього з виконання вказаної постанови.
Зазначає, що відповідно до копії Довідки № 660 від 10.09.2014 року ОСОБА_1 рішенням комісії з питань приписки ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний неприданим до військової служби з виключенням з військового обліку.
Позивач вказує, що оскільки особи, які були виключені з військового обліку мають статус невійськовозобов'язаних, відповідно такі громадяни не мають обов'язку дотримуватись правил військового обліку та не мають військового обов'язку, виключеним з військового обліку не можуть вручити повістку про виклик до ТЦК та СП та направити на проходження ВЛК. Відтак ОСОБА_1 вважає, що винесена відносно нього постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Просить суд поновити ОСОБА_1 строк на оскарження Постанови № 2111 від 03.07.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про накладення на нього штрафу в сумі 17 000,00 грн, скасувати Постанову № 2111 від 03.07.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 17 000,00 грн. та закрити справу у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 09.10.2025 року позовну заяву прийнято судом та відкрито провадження у справі.
24.10.2025 на адресу суду надійшов відзив, обґрунтований тим, що оповіщення військовозобов'язаного у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення відмітки про відсутності особи за офіційною адресою місця проживання особи, а тому вважають постанову законною, просять відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні позивач та його представниця позов підтримали, просили задовольнити.
Представник відповідача у відзиві просив розгляд справи провести у їх відсутності
Неявка відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст. 205 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів.
У зв'язку із розглядом справи за відсутності учасників, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши думку сторони позивача, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Судом встановлено, що згідно постанови №2111 від 03.07.2025, винесеної ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, 03 липня 2025 року, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не з'явився по повістці №2541461 від 19.02.2025, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 29.02.2025, чим порушив вимоги ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.2 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року. Постановлено накласти на Позивач штраф у сумі 17 000, 00 грн.
Щодо клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У відповідності до приписів ч.1ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки, про існування постанови ОСОБА_1 дізнався 23.09.2025 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження та 30.09.2025 року звернувся до відповідного Центру з надання безоплатної правничої допомоги для призначення йому адвоката. 30.09.2025 року Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги адвокату Шевчук Д.О. було надіслано доручення № 017/02.2/8968 для здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 у справі та у визначений 7- денний термін (01.10.2025 року) проведено першу конфіденційну зустріч з Клієнтом з метою узгодження правової позиції по справі. Зважаючи на час для підготовки даної позовної заяви та для дотримання критерію розумності встановлених строків для розгляду справи та принципу юридичної визначеності, суд вважає, що слід поновити строки на звернення до суду.,
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.10.2017, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.
Згідно з ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210- 1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Відповідно до ч. 8 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Позивач вказує, що повістку не отримував, а неналежне повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення фактично позбавило Позивача права на захист, на подання усних чи письмових пояснень.
Як вбачається із постанови про адміністративне правопорушення від 03.07.2025 року, у ньому відсутні посилання на будь-які документи, які до нього долучають та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні відомості про визнання позивача винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210КУпАП, а вказано лише про накладення штрафу.
Згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
У оскаржуваній постанові відсутні відомості про здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо Позивача , як такого, що не виконує правила військового обліку.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 року у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 року по справі № 607/7987/17.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За змістом постанови від 08.07.2020 у справі 463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови, яка винесена з порушенням принципу з'ясування всіх обставин справи, крім того не встановлено інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ окремо та в їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу, змагальності сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови, в якій не зазначено про те, на яких доказах ґрунтується викладене у ній та не встановлено інші обставини, що мають значення для вирішення справи, а відсутність кваліфікуючої ознаки складу правопорушення свідчить про відсутність складу правопорушення вцілому, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа провадженням закриттю.
На підставі ст. ст. 38, 210-1, 247, 251, 252, 256, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження Постанови № 2111 від 03.07.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про накладення на нього штрафу в сумі 17 000,00 грн.
Позов адвокатки Шевчук Дар'ї Олегівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати Постанову № 2111 від 03.07.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 17 000,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 14.11.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк