Справа № 159/7940/25
Провадження № 2/159/2476/25
19 листопада 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» (далі - ТОВ «Профіт Файненс», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №003-02744-090113 від 09.01.2013 в розмірі 14445,55 грн, з яких 4171,98 грн тіло кредиту, 9560,87 грн заборгованість за процентами, 216,52 грн сума 3% річних за період прострочення повернення кредиту, 496,18 грн сума 3% річних за період прострочення повернення процентів.
Ухвалою від 07.11.2025 суд залишив позовну заяву без руху у зв'язку з тим, що позивач всупереч вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України не додав обґрунтованого розрахунку суми кредитної заборгованості, яка заявлена до стягнення.
Ухвала суду доставлена до електронного кабінету позивача 11.11.2025.
Того ж дня представник позивача у заяві про усунення недоліків просив відкрити провадження у справі на підставі долучених до позовної заяви документів, вважає, що відсутність розрахунку заборгованості відповідача перед первісним кредитором ПАТ «Дельта Банк» (далі Банк) не може слугувати підставою для залишення позову без руху, оскільки розмір за тілом кредиту 4171,98 грн і процентами - 9560,87 грн зафіксований у Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги від 02.06.2020, укладеного між Банком і ТОВ «Профіт Файненс».
У визначений в ухвалі строк - 10 днів позивач недоліки позовної заяви не усунув, обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення кредитної заборгованості суду не надав, клопотання про витребування доказів до позовної заяви не долучене.
Перевіривши доводи позивача, суд вважає необхідним повернути її позивачу на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України.
При цьому суд зауважує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Сторони зобов'язані відповідно до приписів ч. 2 ст. 43 ЦПК України, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом.
Відповідно до вимог частини третьої статті 12, частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (ч.1 ст.174 ЦПК).
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст.175 ЦПК України, до неї в силу ч.2 ст.81 ЦПК повинні бути долучені усі докази, позивач також вправі долучити клопотання про витребування доказів, якщо у нього відсутня можливість отримати їх самостійно.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Обґрунтований розрахунок позовних вимог це інформація про порядок проведених позивачем розрахунків, обчислень із вказівкою на дату платежів та їх зарахувань на відповідні складові кредиту. Він повинен містити посилання на первинні документи, які пов'язані з відповідними юридичними фактами, що вплинули на розмір суми боргу, із зазначенням часу їх настання.
Розрахунок може вважатися обґрунтованим, якщо з нього можна встановити чому саме такий, а не інший розмір, заборгованості просить стягнути позивач.
Отримавши зрозумілий, обґрунтований розрахунок відповідач може реалізувати своє право на визнання позову або подання контррозрахунку заборгованості, виявивши помилки чи неточності.
Крім того, подання обґрунтованого розрахунку носить дисциплінуючу мету та є своєрідним запобіжником від зловживання стороною процесуальними правами, зокрема пред'явлення вимог, які не ґрунтуються на положеннях договору, закону чи не відповідають фактичним правовідносинам, які склалися між сторонами, чи подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (ч. 2 ст. 44 ЦПК України).
Наявність у справі обґрунтованого розрахунку також дає можливість суду виконати вимоги ч. 5 ст. 263 ЦПК України, ухваливши обґрунтоване рішення, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вимога законодавця про необхідність долучення до позову саме обґрунтованого розрахунку, не є формальністю.
За змістом позовної заяви 09.01.2013 ПАТ «Дельта Банк» надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 15 000 грн, під 9,99% річних, строком на 50 місяців, на умовах повернення щомісячними платежами за узгодженим графіком.
На підставі Договору про відступлення права вимоги №2253/К від 02.06.2020 позивач отримав право вимоги за зазначеним кредитним договором.
У Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги розмір заборгованості ОСОБА_1 перед первісним кредитором становить 13732,85 грн, з яких 4171,98 грн тіло кредиту, 9560,87 грн проценти.
Відтак, відповідач здійснював платежі на повернення кредиту первісному кредитору, а тому розмір заявленої до стягнення заборгованості за тілом кредиту і процентами повинен бути належним чином обґрунтований у розрахунку, який би давав суду можливість перевірити правильність проведених нарахувань.
Саме на обов'язок суду перевірити правильність нарахувань і, у разі помилки чи невідповідності умовам договору, провести самостійно перерахунок вказує Верховний Суд у постанові від 19.10.2022 у справі №501/19/17, на яку посилається представник позивача.
Фіксація розміру заборгованості у Договорі відступлення права вимоги не позбавляє позивача обов'язку надати розрахунок такої заборгованості.
Відсутність у позивача первинних документів та утрудненість у зв'язку із цим підготувати обґрунтований розрахунок, не позбавляє його права подати клопотання про витребування доказів.
Позивач таким правом у цій справі не скористався.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позивач не усунув у встановлений строк недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України).
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями 12, 81, 175, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити право на повторне звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складений 19.11.2025.
СуддяТ. В. Денисюк