ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10895/25
провадження № 2/753/8246/25
03 листопада 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
У травні 2025 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі також - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідачка, клієнт, позичальник, боржник) про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 44 580 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. 23.05.2024 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1152576. 30.10.2024 між ТОВ "ФК «Незалежні фінанси" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 30102024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідачки. Відповідно до реєстру боржників від 30.10.2024 до договору факторингу № 30102024 позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 1152576 від 23.05.2024 в сумі 44 580 грн, з яких: 12 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 25 200 грн - заборгованість за відсотками; 1 380 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту; 6 000 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
Ухвалою від 05.06.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки судом неодноразово направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".
Отже ураховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, та неподання нею у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
23.05.2024 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1152576. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до пункту 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.
Кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» позичальнику у безготівковій формі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту (пункт 2.1. кредитного договору).
Кредит вважається наданим вдень перерахування ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» грошових коштів у сумі, визначеній у пункті 1.2 кредитного договору, за реквізитами зазначеними у пункті 2.1 кредитного договору.
Згідно з основними умовами цього договору строк користування кредитом становить 360 днів з 23.05.2024 по 18.05.2025 останній день строку кредитування. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховується за ставкою 511 % річних на фактичну заборгованість за кредитом, протягом решти строку кредитування також нараховується за стандартною процентною ставкою (511% річних) від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п. п. 1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складають 48 837,60 грн.
Мета кредиту - задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю. Загальні витрати за кредитом - 50 217,60 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить - 62 217,60 грн, реальна річна процентна ставка - 9772,81%.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Відповідно до кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані ОСОБА_1 з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» суми кредиту.
Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «Незалежні фінанси», які розміщені на веб-сайті товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідачка підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладання договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
Кредит вважається погашеним в день отримання кредитодавцем коштів в погашення усієї заборгованості за кредитом. Кошти були перераховані на картковий рахунок відповідачки у розмірі 12 000 грн.
30.10.2024 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 30102024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідачки. Відповідно до реєстру боржників від 30.10.2024 до договору факторингу № 30102024 позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 1152576 від 23.05.2024 в сумі 44 580 грн, з яких: 12 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 25 200 грн - заборгованість за відсотками; 1 380 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту; 6 000 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що зобов'язання щодо повернення кредитів (позики) та сплати процентів за користування кредитами (позикою) у визначені договорами строки відповідачка не виконала.
Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
За приписами статті 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положеннями частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015 (далі - Закон про електронну комерцію), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 Закону про електронну комерцію визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір..
Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом установлено, що 23.05.2024 відповідачкою було акцептовано пропозицію фінансової установи (компанії) щодо укладення електронного кредитного договору, на виконання вимог частини четвертої статті 8 Закону про електронну комерцію повідомила про себе інформацію, необхідну для їх укладення, та здійснила підписання договору електронним підписом.
Підписання ОСОБА_1 договору, який містять усі істотні умови, передбачені законодавством для кредитного договору, зокрема, сума кредиту, розмір процентів, строки і порядок погашення кредиту, є доказом ознайомлення її з їх предметом та усіма умовами.
Відповідно до частини першої статті 509 цього Кодексу зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За загальними правилами, встановленими нормами статей 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
Жодних обмежень щодо заміни кредитодавця у зобов'язанні, що випливає з кредитного договору, закон не містить, таких обмежень не встановлено і в укладеному між фінансовою установою та ОСОБА_1 кредитному договорі.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статей 1077, 1079 цього Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частина перша статті 1078 ЦК України визначає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а відтак доводи відповідачки про відсутність у позивача майнового права, на захист якого подано цей позов, не заслуговують на увагу і є безпідставними.
За обставинами справи установлено, що ОСОБА_1 є боржником у зобов'язанні, що виникло на підставі укладеного нею з первісним кредитором кредитного договору, який не був виконаний нею у встановлений строк, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до неї на суму заборгованості в загальному розмірі 44 580 грн, що включає заборгованість за кредитним договором № 1152576 від 23.05.2024.
За принципом змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
З огляду на те, що за умовами укладеного з відповідачкою кредитного договору кредит надавався шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, доказом невиконання фінансовими установами зобов'язань щодо надання кредиту могла б бути виписка з карткового рахунку відповідачки,проте жодних доказів на підтвердження неотримання нею кредитних коштів суду не надано, як і не спростовано правильність нарахування суми боргу.
Отже на підставі оцінки викладених у заявах по суті справи доводів і аргументів та наданих сторонами доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до позичальника ОСОБА_1 та задовольняє їх у повному обсязі.
З огляду на результат розгляду справи, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідачку сплачений позивачем судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 1152576 від 23.05.2024 у загальному розмірі 44 580 грн та судовий збір в сумі 3 028 грн, а усього 47 608 (сорок сім тисяч шістсот вісім)гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: