Справа № 752/18139/18
Провадження № 1-кс/752/9129/25
13 листопада 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , на постанову старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 від 23.09.2025 про закриття кримінального провадження №12016040650004228 від 06.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України,
До слідчого судді Голосіївського районного суму м. Києва надійшла зазначена скарга у якій ОСОБА_3 просить:
- скасувати постанову слідчого слідчого відділення Голосіївського УП ГУ НП України у місті Києві ОСОБА_4 від 23.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12016040650004228, а матеріали кримінального провадження повернути до органу досудового розслідування для продовження розслідування;
- у порядку судового контролю зобов'язати слідчого (групу слідчих) слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП Україн и у місті Києві, який (які) здійснюватиме (здійснюватимуть) досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, протягом одного місяця, максимум двох місяців, починаючи з наступного дня після повернення до слідчого відділу даного кримінального провадження, здійснити всі необхідні слідчі дії для встановлення всіх обставин та всебічно, повно і неупереджено дослідити їх;
- зобов'язати слідчого (групу слідчих) слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП України у місті Києві, який (які) здійснюватиме (здійснюватимуть) досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після повернення до слідчого відділу даного кримінального провадження, розглянути питання про повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та прийняти ним (ними) з цього питання відповідне рішення у письмовій формі;
- про наявність фактів систематичного та упередженого ігнорування слідчими слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП України у місті Києві та процесуальними керівниками, прокурорами Голосіївської окружної прокуратури м. Києва судових рішень у кримінальному провадженні № 12016040650004228 інформувати керівництво Національної поліції України та Генерального прокурора відповідною постановою.
Скарга обґрунтована тим, що 23.09.2025 слідчим слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції України ОСОБА_4 прийнято процесуальне рішення у вигляді постанови про закриття кримінального провадження № 12016040650004228, відомості про яке внесено до ЄРДР 16.10.2016, за заявою ОСОБА_3 про вчинення громадянином ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 вважає, що рішення слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним та таким, що винесено на підставі не повно, не всебічно встановлених обставинах та без належної юридичної оцінки наявних у провадженні доказів.
Також ОСОБА_3 у скарзі вказує на недотримання слідчим розумних строків досудового розслідування та системне ігнорування клопотань ОСОБА_3 .
Крім того зазначає, що кримінальне провадження №12016040650004228 п'ять разів закривалося постановами слідчого, однак кожного разу за скаргами ОСОБА_3 вони були скасовані як незаконні.
На підставі зазначеного скаржник посилаючись на незаконність рішення слідчого про закриття кримінального провадження просить про задоволення скарги.
Скаржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав, просив задовольнити.
Слідчий Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_4 , чиє рішення оскаржується, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши скаргу та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.
Встановлено, що у провадженні Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві перебувало кримінальне провадження № 12016040650004228 від 16.10.2016 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Постановою слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції України ОСОБА_4 від 23.09.2025 закрито кримінальне провадження №12016040650004228, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Слідчий обґрунтував постанову про закриття кримінального провадження тим, що в ході досудового розслідування не встановлено ознак складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 190 КК України або будь-яких інших кримінальних правопорушень, передбачених КК України.
Так, у пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України.
За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя перевіряє дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження та підстави прийняття такого рішення.
Підстави та порядок закриття кримінального провадження врегульовані ст. 284 КПК України.
Абзац другий частини четвертої статті 284 КПК України визначає, що слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Отже, слідчий є учасником кримінального провадження, який уповноважений прийняти рішення про закриття кримінального провадження, в якому жодній особі не повідомлялося про підозру, за наявності для цього визначених КПК України підстав.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, на підставі якого слідчий виніс оскаржувану постанову, визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Вимоги до змісту постанови слідчого як процесуального рішення визначені у ч. 5 ст. 110 КПК України. Постанова має складатися з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Перевіривши зміст постанови слідчого від 23.09.2025 про закриття кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що ця постанова не містить усі відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення. Наведені слідчим у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вважає недостатніми для винесення постанови про закриття кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження, відповідно до положень глави 24 КПК України, є формою закінчення досудового розслідування, яка застосовується в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором зібраних та перевірених доказів, які стосуються цього провадження, в їх сукупності.
Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
У ч. 1 ст. 91 КПК України закріплено, що доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказами в кримінальному провадженні, згідно зі ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України)
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належить законність, публічність (п. 2, 18 ч. 1 ст. 7, ст. 9, 25 КПК України).
Засада законності, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, визначає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Публічність у кримінальному провадженні полягає у тому, що слідчий зобов'язаний в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Слідчий ОСОБА_4 , приймаючи 23.09.2025 рішення про закриття кримінального провадження, недотримався зазначених засад кримінального провадження. Зокрема, слідчим не було здійснено всіх необхідних процесуальних слідчих (розшукових) дій для повного, всебічного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, що можуть суттєво вплинути на прийняття рішення у кримінальному провадженні, не оцінено в порушення статті 94 КПК України, кожного доказу та не використано такої сукупності доказів, яка б не залишала місця сумнівам і обґрунтовувала зроблені висновки, про те, що в даному випадку немає складу кримінального правопорушення, у зв'язку із чим постанова про закриття кримінального провадження не може вважатися законною і підлягає скасуванню.
Інші вимоги скаржника не підлягають розгляду слідчим суддею в межах розгляду цієї скарги, оскільки зазначене не передбачено положеннями ст. 303 КПК Україна.
Керуючись статтями 284, 303, 306, 307, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 від 23.09.2025 про закриття кримінального провадження №12016040650004228 від 06.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Зобов'язати старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016040650004228 від 06.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
В іншій частині - скаргу залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1