справа № 752/22962/25
провадження №: 1-кс/752/9722/25
про арешт майна
18.11.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100000000988, відомості щодо якого внесені 31.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна,-
До слідчого судді звернувся прокурор із вказаним клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, яке вилучене 14.11.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон iPhone 13 Pro Max, IMEI-1: НОМЕР_1 ; IMEI-2: НОМЕР_2 , серія: НОМЕР_3 .
Прокурор обґрунтовує клопотання тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000988, відомості щодо якого внесені 31.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я, управління підприємствами, установами та організаціями у сфері охорони здоров'я, що належать до комунальної власності та організацію їх матеріально технічного забезпечення, закупівлю та розподіл товарів, як головний розпорядник коштів в галузі охорони здоров'я на території м. Київ, здійснює Департамент охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації (ЄДРПОУ: 02012906, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 19) - далі ДОЗ КМДА).
За наявними даними матеріальне забезпечення закладів охорони здоров'я лікарськими засобами та медичними виробами здійснюється посадовими особами ДОЗ КМДА відповідно до потреби, яка формується закладами охорони здоров'я міста Києва.
Згідно наказу ДОЗ КМДА від 22.11.2024 № 1079 створено робочу групу з розробки технічних вимог до тендерної документації та підготовки висновків про відповідність пропозицій учасників торгів технічним вимогам на закупівлю медичного обладнання для закладів охорони здоров'я м. Києва. До складу робочої групи входять: Голова робочої групи ОСОБА_5 ; секретар робочої групи ОСОБА_6 , члени робочих груп ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші.
Встановлено, що посадові особи під час закупівель медичних виробів за вказівкою заступника директора Департаменту - начальника управління економіки ДОЗ КМДА ОСОБА_12 , лобіюють медичні вироби, які представляє на території України КП «ФАРМАЦІЯ» (ЄДРПОУ: 05415852), ТОВ «МЕДПРОВАЙДЕР» та ТОВ «НОВОМЕДІКА». За наявною інформацією фактична вартість предмету закупівлі збільшується в 3-5 разів та реалізується кінцевому замовнику з метою подальшого отримання надприбутків.
При цьому, представники компаній проводять консультування уповноважених осіб на проведення публічних закупівель ДОЗ КМДА щодо деталей майбутніх договорів на поставку, зокрема, узгоджують з ними вигідні для них строки поставки, консультують посадових осіб щодо юридичних аспектів проведення тендерної закупівлі, схиляють їх до штучного завищення очікуваної вартості закупівлі, що призводить до формування високих цін на обладнання та створює хибне враження про економію.
Після отримання готового технічного завдання від представників компаній, члени вищезазначених робочих груп надають уповноваженим особам на проведення публічних закупівель електронні файли з готовим технічним завданням для досягнення подальшого схвалення таких технічних вимог до предмету закупівлі робочою групою ДОЗ КМДА.
З метою реалізації спільного злочинного умислу службові особи робочих груп забезпечують безперешкодне голосування робочої групи за прийняття та оприлюднення наданих медико-технічних вимог та технічних завдань, що в подальшому забезпечує одноосібну перемогу суб'єктів господарювання в закупівлях.
В ході виконання вказаного доручення встановлено, що на даний час до протиправної діяльності причетна ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ). Остання являється завідувачем інфекційного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня № 5», член робочої групи з закупівлі для зменшення поширеності інфекційних хвороб.
14.11.2025 у період часу з 07 год. 06 хв. до 08 год. 25 хв. на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено вказаний мобільний телефон, що належить ОСОБА_4 та який має значення речових доказів у кримінальному провадженні, про що зазначено у протоколі обшуку.
Після чого, постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 від 14.11.2025 вилучений мобільний телефон за вищевказаною адресою визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження №12025100000000988.
Враховуючи вищевикладене, вказаний мобільний телефон має значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, з метою забезпечення його збереження та запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, а також проведення оглядів, призначення та проведення ряду криміналістичних експертиз, вилучення інформації яка зберігається на вказаному мобільному телефоні, у зв'язку з цим, прокурор просить задовольнити вказане клопотання.
В судове засідання прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. До початку розгляду вказаного клопотання прокурор подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. При цьому, з метою недопущення приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення вищевказаного майна, а також його незаконного відчуження, просив розглянути вказане клопотання без виклику власника майна або його представника.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.
Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності прокурора, власника майна та його представника та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
Слідчий суддя, вивчивши вказане клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.10.2025 року надано дозвіл на проведення обшуку приміщення за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (власником якого є ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 )з метою виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення.
Одночасно з цим, слід зазначити, що під час внесення клопотання про проведення обшуку та надання дозволу на проведення обшуку, як слідчим, так і слідчим суддею заздалегідь не може бути встановлено які саме речі та документи необхідно вилучити з метою встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Під час проведення обшуку 14.11.2025 за вищевказаною адресою, у відповідності до ст.ст. 223, 235 КПК України, виявлено та вилучено вищевказаний мобільний телефон, про що зазначено у протоколі обшуку.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду, що передбачено ч. 2 ст. 168 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається із матеріалів клопотання, прокурор подав вказане клопотання про арешт майна 15.11.2025, що підтверджується витягом з трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта», зареєстровано в суді 17.11.2025, про що свідчить відмітка на поданому клопотанні та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Частиною 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 від 14.11.2025 вилучений мобільний телефон за вищевказаною адресою визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження №12025100000000988.
Положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучений мобільний телефон за вищевказаною адресою, відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України і у встановленому закону порядку, визнаний речовим доказом.
У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт майна враховує правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданнями кримінального провадження, а також наслідки арешту майна.
Слідчий суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна враховує правові підстави для арешту майна, а саме те, що вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом, оскільки не вжиття вказаних заходів може призвести до непередбачених наслідків, у тому числі до приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення вищевказаного мобільного телефону, у зв'язку з цим, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вищевказаний мобільний телефон.
З огляду на викладене та враховуючи наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що у ході досудового розслідування виникла обґрунтована необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно з метою збереження речових доказів, у зв'язку із цим, клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню, до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №12025100000000988, відомості щодо якого внесені 31.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, на майно, яке вилучене 14.11.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон iPhone 13 Pro Max, IMEI-1: НОМЕР_1 ; IMEI-2: НОМЕР_2 , серія: НОМЕР_3 .
Ухвала виконується негайно слідчим та прокурором.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1