Справа № 752/24957/25
Провадження № 2/752/11243/25
іменем України
18.11.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Моркотун О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
позивач КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" звернулося у суд з позовом про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , вказаний будинок знаходиться на балансі та обслуговуванні у позивача. Окремий договір між сторонами не укладався. Позивач вказує, що відповідач споживає житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплата), про що отримує від позивача відповідні рахунки. Однак, відповідач неналежним чином виконує зобов'язання, не сплачує плату за надані послуги, у зв'язку з чим за період з 01.01.2018 року по 01.03.2025 року виникла перед позивачем заборгованість з оплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) у розмірі 14 678,95 грн., яка складається з 12 176,97 грн. основного боргу,1 904,14 грн. інфляційних втрат та 597,84 грн. три відсотка річних.
Відповідач зазначену заборгованість в добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та просить стягнути заборгованість у судовому порядку.
Таким чином, просить стягнути з відповідача 12 176,97 грн. основного боргу,1 904,14 грн. інфляційних втрат та 597,84 грн. три відсотка річних та 3 028,00 грн. судового збору.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року в справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник позивача після відкриття провадження у справі з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, примірник позовної заяви з додатками направлено відповідачу за адресою місця реєстрації, однак не отримані останнім у зв'язку із закінченням встановленого строку для зберігання.
Відповідач відзив на позов в установленому законом порядку не подавав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, посвідченого 16.10.1997 року приватним нотаріусом.
Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі та обслуговуванні у Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».
Між сторонами не укладався письмовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відтак до правовідносин сторін застосовуються положення про уніфікований публічний договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
За змістом положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів тощо) та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг; і відповідно до п. 5. ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 в редакції Постанови КМУ № 45 від 24.01.2006 р. із наступними змінами та доповненнями, зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розмір плати за комунальні послуги розраховуються щомісячно, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої особи (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Відповідно до цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Отже, позивач і відповідач є сторонами у зобов'язанні, а згідно із статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідач споживає житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплата), про що отримує від позивача відповідні рахунки на оплату, однак плату за надані послуги не сплачує. У зв'язку із чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості за період з 01.01.2018 року по 01.03.2025 року складає суму12 176,97 грн.
Розрахунок, наданий позивачем на підтвердження наявності заборгованості, відповідачем не спростовано, належних та допустимих доказів на підтвердження належної сплати відповідачем за надані послуги в розпорядження суду також надано не було.
Відповідач порушує вимоги чинного законодавства про оплату житлово-комунальних послуг, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, та звертає увагу на те, що відповідачем даний розрахунок не спростовано, та не доведено належне виконання своїх зобов'язань щодо внесення плати за послуги з утримання будинків та споруд.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року, власник (наймач) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 162 Житлового кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Статтею 20 частиною 3 пунктом 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язок, що споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, що встановлені законом або договором.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими підтверджуються вимоги позивача доведені дослідженими матеріалами справи.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
За вказаних обставин з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати, нараховані на заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 1 904,14 грн. та 597,84 грн. трьох відсотків річних.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході розгляду справи, доводи позову відповідачем не спростовані, а відтак суд надходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені, останнім, по сплаті судового збору при зверненні із позовом до суду в розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (ЄДРПОУ 32375554; 03039, м. Київ, проспект Голосіївський, б. 17б; р/р НОМЕР_2 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплату) за період з 01.01.2018 року по 01.03.2025 року в розмірі 12 176,97 грн. основного боргу,1 904,14 грн. інфляційних втрат та 597,84 грн. три відсотка річних та 3 028,00 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: