Справа № 754/2548/24
Провадження № 8/752/18/25
Іменем України
17 листопада 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з заявою про перегляд рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2024 за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 754/2548/24 за позовом ОСОБА_1 до КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій просила скасувати вказане рішення суду.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що, заявниці під час реєстрації в електронному кабінеті 08.06.2025 стало відомо про те, що відповідач КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва зареєстрував свій електронний кабінет лише 23.09.2024. Разом з тим, суд першої інстанції всупереч положенням ч. 9 ст. 178, ч. 4 ст. 183 ЦПК України, прийняв відзив від 10.07.2024 від відповідача, який на момент подачі відзиву не був зареєстрований в електронному кабінеті. Суд, на думку заявниці, повинен був вирішити справу за матеріалами справи, а відзив повернути відповідачу без розгляду. Указані обставини, як стверджує заявниця, є тими істотними для справи, що не могли бути відомі особі, та є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Також просить поновити строк звернення до суду із даною заявою, вважаючи, що фактично заявниця строки не пропустила, оскільки 08.07.2025 своєчасно подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до Київського апеляційного суду, який тільки 10.10.2025 через систему «Електронний суд» надіслав постанову Київського апеляційного суду, яка 05.11.2025 набрала законної сили.
Ознайомившись із матеріалами заяви суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Підстави, порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами визначено статтями 423-429 Глави 3 «Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами» ЦПК України.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 427 ЦПК України протягом п'яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Стаття 424 ЦПК України регламентує строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в залежності від підстав перегляду.
Статтею 424 ЦПК України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Згідно зі ст. 426 ЦПК України заява про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
За приписами ч. 3 ст. 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
У наданій до суду заяві ОСОБА_1 повідомила, що про обставини відсутності електронного кабінету у відповідача, та, як наслідок, неправомірного прийняття Голосіївським районним судом м. Києва відзиву на позовну заяву, заявниця дізналась 08.06.2025 під час своєї реєстрації в електронному кабінеті.
Відповідно до частини першої, пункту 6 частини третьої статті 426 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. До заяви додається, зокрема у разі пропуску строку на подання заяви, клопотання про його поновлення.
Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на зміст принципу змагальності у цивільному процесі, з урахуванням прав та обов'язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та у межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Результат аналізу практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) потрібно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного процесуального строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору, що передбачає неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження чи перегляду рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, зокрема на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у разі недотримання яких суд тільки за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду. У разі пропуску відповідного строку та відмови у його поновленні суд залишає заяву без розгляду. Це правило не стосується пропуску присічного строку, який не підлягає поновленню навіть за наявності поважних причин його пропуску.
Як зазначалось судом вище, ЦПК України визначено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (пункт 1 частини першої статті 424 ЦПК України), але непізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 1 частини другої статті 424 ЦПК України).
Встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2024, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.04.2025, позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без задоволення.
Також судом встановлено, що саме 08.06.2025 заявник ОСОБА_1 дізналася про існування обставин, які вона вважає істотними для справи обставинами у розумінні п.1 ч. 2 ст. ст. 423 ЦПК України. Проте, за матеріалами справи, 08.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 09.04.2025 у справі № 754/2548/24 за нововиявленими обставинами.
Постановою Київського апеляційного суду від 01.10.2025 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 09.04.2025. Судом апеляційної інстанції роз'яснено, що із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 мала звертатись до суду першої інстанції, рішення якого було залишено без змін.
Лише 05.11.2025, тобто з пропуском встановленого п.1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявниця звернулась до суду із даною заявою.
Аналізуючи поважність причин пропуску строку для подачі заявником заяви про перегляд рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2024 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд відзначає, що рішення суду першої інстанції набрало законної сили 09.04.2025 після його перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, в строк до 09.05.2025 включно, ОСОБА_1 мала можливість реалізувати своє право та подати заяву про перегляд судового рішення від 02.10.2024 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за нововиявленими обставинами.
Проте, лише 05.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з вказаною заявою, в якій просила поновити їй строк на звернення, мотивуючи поважність причин його пропуску тим, що вона спочатку звернулася із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, при тому не вказуючи якого судового рішення, до суду апеляційної інстанції. Іншого обґрунтування заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не містить.
Суд зауважує, що обрання способу захисту порушеного права є суб'єктивним правом кожної особи, на яку покладається тягар відповідальності за неправильно обраний спосіб захисту і за всі наслідки пов'язані з цим. А тому обрання ОСОБА_1 неналежного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах не є поважною причиною пропущення строку для звернення до суду.
Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що заявником дійсно пропущений строк звернення до суду з вищезазначеною заявою без поважних причин, а підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.
За викладених обставин заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулупро встановлення порядку користування житловим приміщенням, підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України строку на її подання.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 260, 261, 353-355, 423-426 ЦПК України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Слободянюк