Справа № 752/1271/24
Провадження № 1-кс/752/9076/25
12 листопада 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про здійснення примусового відібрання біологічних зразків у підозрюваного в межах кримінального провадження № 42023100000000591 від 29.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України,-
Старший слідчий відділу розслідування злочинів протии довкілля СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про примусове відібрання біологічних зразків, а саме зразків букального епітелію (слини) підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю спеціаліста-криміналіста Національної поліції України, для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023100000000591 від 29.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України.
В ході досудового розслідування виникла необхідність у проведенні молекулярно-генетичної експертизи, з метою виконання якої є необхідним відібрання у підозрюваного ОСОБА_5 біологічних зразків, а саме зразків букального епітелію (слини).
30.09.2025 старшим слідчим відділом розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 110, 241 та 245 КПК України винесено постанову про відібрання біологічних зразків для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, однак підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився.
Враховуючи наведене, слідчий звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді.
В судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримуючи клопотання із наведених у ньому підстав.
Перед початком судового засідання захисником підозрюваного подано письмові заперечення, у яких він просить у задоволенні клопотання відмовити та проводити розгляд клопотання без їх участі.
У заперечення посилався на те, що сторона захисту вважає, що доводи клопотання є необґрунтованими, а примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_5 є незаконним та призведе до порушення його конституційних прав.
В клопотанні слідчого не міститься жодної інформації про те, доказом яких обставин у межах досудового розслідування кримінального провадження № 42023100000000591 від 29.11.2023 та інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, можуть бути його біологічні зразки, або результати їх дослідження.
Крім цього, у клопотанні відсутня інформація про призначення відповідної експертизи або ж потребу у призначенні певної експертизи у межах вказаного кримінального провадження, для якої необхідні біологічні зразки ОСОБА_5 . Водночас, єдиним обґрунтуванням примусового відбору біологічних зразків органом досудового розслідування зазначена потреба у внесення геномної інформації ОСОБА_5 до електронного реєстру геномної інформації людини.
Таким чином, таке втручання у права та свободи підозрюваного, в даному випадку, абсолютно не відповідатиме завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України.
Слідчим не надано обґрунтування мети примусового отримання біологічних зразків у підозрюваного, а в клопотанні наведені лише загальні фрази про можливість використання зразків як доказів у кримінальному провадженні. Клопотання не містить доказів й належних обґрунтувань, які б надавали достатні підстави вважати, що біологічні зразки (букальний епітелій), відібрані у підозрюваного, мають суттєве значення для кримінального провадження.
Із урахуванням наведеного, враховуючи положення ч.4 ст. 107 КПК України, слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності учасників процесу та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання та докази, додані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 42023100000000591 від 29.11.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених . ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури.
Відповідно до ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статтями 160-166 цього Кодексу).
У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
За приписами п. 6 ч.2 ст. 160 КПК України слідчий у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів має зазначити неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Проте клопотання слідчого не містить доказів вжиття стороною обвинувачення інших заходів щодо отримання зразків у інший спосіб.
Крім того, доказів призначення у кримінальному провадженні судової молекулярно-генетичної експертизи матеріали клопотання не містить.
На переконання слідчого судді, зважаючи на характер підозри у цьому кримінальному провадженні та кваліфікацію, за якою проводиться досудове розслідування, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як примусове відібрання біологічних зразків є невиправданим, оскільки суперечить завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України, відповідно до яких жодна особа не повинна бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу і до кожного учасника кримінального провадження має бути застосована належна правова процедура.
За приписами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Зважаючи на вказані норми КПК України, слідчий суддя вважає, що стороною, яка звернулась із даним клопотанням до суду, не доведено обставин, які в силу положень ст. 245 КПК України надають право на примусове відібрання біологічних зразків.
Слідчим суддею також враховується, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, наведеної у рішенні по справі «Саундерс проти Сполученого Королівства», кожна людина має право не свідчити проти себе, при цьому мається на увазі не лише надавати свідчення, а також не свідчити проти себе мовою свого тіла.
Крім того, за практикою Європейського суду з прав людини фізична недоторканість особи охоплюється поняттям «приватне життя», що охороняється статтею 8 Конвенції (рішення від 26.03.1985 у справі «Х та Y проти Нідерландів») і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов'язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право.
ЄСПЛ допускає можливість здійснення примусового отримання зразків для дослідження, водночас регламентуючи чіткі умови та порядок здійснення такого втручання, наголошуючи, що отримання біологічних зразків можна проводити тільки за розпорядженням уповноваженої на це посадової особи, його може робити тільки акредитований лікар.
Також, з огляду на практику ЄСПЛ, на момент розгляду клопотання про примусове відібрання біологічних зразків слідчий суддя зобов'язаний переконатись, що така маніпуляція буде безпечною для життя та здоров'я особи.
На це наголошено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі «Яллог проти Німеччини», в якому зазначається про необхідність проведення медичного обстеження до моменту примусового відібрання зразків для проведення експертизи. Виключно за таких умов, отримання біологічних зразків, що потребує порушення анатомічної цілісності тканин організму чи різного роду медичних маніпуляцій може бути визнано виправданим в розумінні практики ЄСПЛ.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_5 є необґрунтованим та недоведеним, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-166, 241, 245, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про здійснення примусового відібрання біологічних зразків у підозрюваного в межах кримінального провадження № 42023100000000591 від 29.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1