Справа №752/10273/25
Провадження №2-о/752/298/25
17 листопада 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю присяжних Рейдалова Є.В., Стеценка О.С.,
секретаря Дураєвої А.О.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
представника особи, щодо якої розглядається питання про визнання її
недієздатною ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про визнання ОСОБА_4 недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна,-
ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про визнання ОСОБА_4 недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересована особа Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її сином. Він є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства у зв'язку з психічним захворюванням. Йому встановлений діагноз деменція помірного ступеню складного генезу (травматичного генезу - краніоспинальна натальна травма, інфекційного генезу - стафілококкова септікопіємія, епілептичний процес) з ознаками стійкої вираженої побутової та соціальної дезадаптації (F02.801). Супутні захворюванням: епілепсія із складними абсансами (нечастими анамнестично) (G40.40) та епізодична пароксизмальна тривога (F41.00).
ОСОБА_4 потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги.
У нього відбуваються епілептичні приступи у вигляді «підкатів» очей. Останній приступ фіксувався приблизно 2 роки тому, він стояв розгублений на вулиці, не розумів що йому робити, не міг самостійно повернутися додому, хоча був поруч з домом, розлади емоцій та поведінки, дратівливість, впертість, головні болі (лобна частина), виражене порушення пам?яті, нічого не запам'ятовує, має психічні атаки, шкіряний свербіж, не переносить голосних звуків, яскравого світла, повітряних тривог, весь час перебуває разом зі нею та батьком.
Хронічне психічне захворювання у сина призводить до того, що він має суттєві обмеження життєдіяльності до самообслуговування, орієнтації, спілкування, контролю за своєю поведінкою, трудової діяльності та навчання. Без нагляду з боку батьків син зовсім не залишається та не переміщається.
Бахромзода ОСОБА_4 неодружений, інших родичів, які б опікувалися ним, окрім неї та її чоловіка, у нього немає.
У зв'язку з психічною хворобою, він не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, а тому потребує постійної опіки.
Просила визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за договором найму за адресою: АДРЕСА_2 , недієздатним та призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його опікуном.
06.05.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами окремого провадження.
16.07.2025 постановлено ухвалу про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи та зупинення провадження у справі.
30.10.2025 постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі.
Учасники справи, присутні в судовому засіданні, підтримали заяву в частині визнання особи недієздатною та встановлення опіки, просили її задовольнити.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
13.11.2012 ОСОБА_8 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб.
Відповідно до довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією від 02.12.2022 серії 12 ААВ №315583 ОСОБА_4 є особою з інвалідністю другої групи з 01.10.2022.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» від 07.03.2025 ОСОБА_4 встановлений діагноз: F02.801/G40 Помірна деменція внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного генезу (травматичного- краніоспинальна натальна травма та інфекційного генезу). Епілепсія симптоматична з частими простими абсансами. Під наглядом психіатра перебуває з 2017 року.
Відповідно до виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №3067 ОСОБА_4 встановлений основний діагноз деменція помірного ступеню складного генезу (травматичного генезу - краніоспинальна натальна травма, інфекційного генезу - стафілококкова септікопіємія, епілептичний процес) з ознаками стійкої вираженої побутової та соціальної дезадаптації (F02.801). Супутні захворюванням: епілепсія із складними абсансами (нечастими анамнестично) (G40.40). Епізодична пароксизмальна тривога (F41.00).
Також зазначено, що ОСОБА_4 потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги.
З наданої медичної документації вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2015 року перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні дитячої неврології. З 2017 року перебуває на обліку та амбулаторно лікується у лікаря - психіатра у КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги».
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 17.09.2025 №1321 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійкий, хронічний психічний розлад у вигляді деменції поєднаного генезу (травматично - інфекційного) (МКХ - 10 : F02.8); а також виявляє ознаки епілепсії зі складними абсансами (МКХ - 10 : G40). За своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, за своїм психічним станом не здатний особисто дати пояснення в судовому засідання по суті справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійкий, хронічний психічний розлад у вигляді деменції поєднаного генезу (травматично - інфекційного), а також виявляє ознаки епілепсії зі складними абсансами, за своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Зазначена обставина є підставою для визнання його недієздатним та встановлення над ним опіки.
Щодо вимоги заявника ОСОБА_3 про призначення її опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (частина перша41 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно з ч. 2-4, 5 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Таким чином, цивільним законодавством диференційовані як суб'єкти так і правові наслідки встановлення над особою опіки або піклування.
Отже, за змістом ст.55 ЦК України опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.
Відповідно до ст. 69 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання Органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Відповідно до частин першої, другої статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
За змістом зазначеної статті, особа опікуна визначається судом лише за поданням органу опіки та піклування.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення опіки, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).
Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за №387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов'язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов'язків (пункт 5.2 Правил).
У постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №752/7447/17 зроблено висновок, що суд позбавлений можливості, без врахування думки органу опіки та піклування, визначатись з особою опікуна.
Орган опіки та піклування з поданням щодо доцільності призначення ОСОБА_3 опікуном недієздатного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зверталася, що унеможливлює вирішення судом вказаного питання, так як саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи виконувати обов'язки піклувальника чи опікуна.
Також до суду не надано акт матеріально-побутових умов проживання майбутнього опікуна.
Докази звернення ОСОБА_3 до Органу опіки та піклування з клопотанням про призначення її опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
Невчинення заявником впродовж тривалого часу дій щодо надання Органу опіки та піклування документів, які є необхідними для складання подання про призначення її опікуном, не можуть бути підставою для відкладення розгляду питання щодо визнання ОСОБА_4 недієздатним для встановлення над ним опіки.
Суд, враховуючи особливу вразливість особи, щодо якої вирішується питання про визнання його недієздатною, маючи в розпорядженні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_4 внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не може самостійно на власний розсуд реалізовувати свої права та виконувати обов'язки, вважає можливим вирішити питання про визнання його недієздатною та встановлення опіки, що відповідатиме його найкращим інтересам і сприятиме захисту його прав.
При цьому до призначення опікуна над фізичною особою опіку над такою особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи подання органу опіки та піклування щодо призначення заявниці опікуном над її недієздатним сином заява в частині вимог призначення опікуна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 я, не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12-13, 76, 258-259, 263-265, 268, 273, 293-294, 295-300, 354 -355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 я, недієздатним та встановити над ним опіку.
Решту вимог заяви залишити без задоволення.
Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації вирішити питання щодо опіки над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 я, відповідно до норм чинного законодавства.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народження.
Встановити строк дії рішення тривалістю два роки з часу набрання ним законної сили.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 42, код ЄДРПОУ 37308812.
Особа, щодо якої вирішувалось питання про визнання його недієздатним: ОСОБА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 .
Рішення в повному обсязі складено 17.11.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова
Присяжні Є.В. Рейдалов
О.С. Стеценко