Справа № 752/18492/25
Провадження № 1-кс/752/9410/25
10 листопада 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 220 КПК України,
05 листопада 2025 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 220 КПК України.
Розгляд вказаної скарги призначений на 10.11.2025 р. о 13:45 год.
10 листопада 2025 року скаржник ОСОБА_3 до початку розгляду скарги подав заяву, якою просив проводити розгляд скарги за його відсутності, подану скаргу підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
У судове засідання представник органу досудового розслідування не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки на офіційну електрону адресу управління.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.
За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що слідчим Голосіївського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202100010000554.
30 жовтня 2025 року ОСОБА_3 подав через канцелярію Голосіївського УП ГУНП у м. Києві клопотання в порядку ст. 220 КПК України відповідно до якого просив слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадження залучити його у якості потерпілого у кримінальному провадженні.
Відомостей про належний розгляд поданого скаржником клопотання матеріали скарги не містять, уповноважена особа Голосіївського УП ГУНП у м. Києва в судове засідання не прибула, заперечень щодо поданої скарги, чи доказів про розгляд клопотання ОСОБА_3 в порядку визначеному ст. 220 КПК України не надала.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови слідчого) про вирішення особою, якій доручено проведення досудового розслідування, заявленого ОСОБА_3 клопотання, яке отримано управлінням 30 жовтня 2025 року, про що на копії клопотання, яке долучено в обґрунтування вимог скарги, міститься відмітка про отримання клопотання управлінням.
Сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб'єкта оскарження, що пов'язано з неповним розглядом поданого заявником клопотання, в зв'язку з чим існують законні підстави зобов'язати слідчого чи іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12025100010000554, розглянути клопотання ОСОБА_3 про проведення одночасного допиту у відповідності до вимог статті 220 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42, 36, 40, 46, 220, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
скаргу - задовольнити.
Зобов'язати слідчого (іншу уповноважену особу) Голосіївського УП ГУНП в м. Києві розглянути клопотання ОСОБА_3 від 30 жовтня 2025 року про залучення ОСОБА_3 , як потерпілого у кримінальному провадженні №12025100010000554, шляхом винесення рішення в порядку ст. 220 КПК України, про що повідомити ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя ОСОБА_1