Справа № 155/545/25
Провадження № 2/0158/589/25
18 листопада 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Поліщук С.В.,
при секретарі - Шрамко Н.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Здиги Б.В.,
відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника відповідачів - адвоката Крупінської Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
20 травня 2025р. з Горохівського районного суду Волинської області за підсудністю до Ківерцівського районного суду Волинської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Здига Б.В. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач по справі ОСОБА_1 , 15 серпня 2002р. розірвала шлюб з ОСОБА_4 та з серпня 2007р. позивач розпочала будувати особисті відносини з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на той час тимчасово проживав в АР Крим та періодично приїздив до неї, з яким була знайома з дитинства. У 2008р. ОСОБА_5 переїхав проживати в с. Новосілки, Луцького (колишній Горохівський) району Волинської області де мешкала його матір - ОСОБА_6 .
У січні 2009 року ОСОБА_5 та позивачка по справі ОСОБА_1 почали спільно проживати разом, як дружина та чоловік у будинку останньої. Шлюб не реєстрували, оскільки в цьому не було потреби.
За час проживання однією сім'єю, як чоловіка та дружини, пара вела спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту; крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів. ОСОБА_5 спілкувався з родичами та дітьми ОСОБА_1 , яка в свою чергу спілкувалась з родиною та дітьми ОСОБА_5 .
У зв'язку з повномасштабним вторгненням збройних сил рф на територію України, ОСОБА_5 було мобілізовано до лав ЗСУ. В кінці серпня 2024 року на адресу мешкання сестри ОСОБА_5 - ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , надійшло сповіщення з військової частини НОМЕР_1 , про те що її брат ОСОБА_5 стрілець 3-го відділення 1-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , 18.08.2024 року при виконанні обов'язків щодо захисту Батьківщини, суверенітету та територіальної цілісності України поблизу населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області, під час штурмових дій противника, безвісти зник. За даним фактом внесені відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_5 розлучений, батьків не має, неповнолітніх дітей або інших утриманців не має, повнолітні діти з ним спільно не проживали, з метою отримання грошового забезпечення, передбаченого «Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2016 року №884, виникла необхідність у встановленні факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
На підставі вищевикладеного, просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який 18.08.2024р. при виконанні обов'язків щодо захисту Батьківщини безвісти зник, проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 10.01.2009р. по 18.08.2024р.
Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 28.04.2025р. дану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Ківерцівського районного суду Волинської області та зареєстрована канцелярією суду 20.05.2025р. (а.с. 131, 138).
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 26.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 141).
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 10 липня 2025р. закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 170-171).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Міністерства оборони України - Ткачук В.В. подав до суду письмові пояснення щодо даного цивільного позову у яких зазначає, що при зверненні до суду з даним цивільним позовом позивачем по справі ОСОБА_1 не надано суду достатніх доказів щодо його обґрунтування (докази спільного проживання, наявність взаємних прав та обов'язків, пов'язаність спільним побутом - оплата комунальних послуг, ведення спільного бюджету, придбання побутових речей для спільного користування, їх ремонт та обслуговування та ін.), які б свідчили про взаємні права та обов'язки у ОСОБА_1 із зниклим безвісти за особливих обставин ОСОБА_5 , а тому просить в задоволенні позову відмовити. В подальшому представник Міністерства оборони України Ткачуком В.В. до суду подана заява про розгляд даної цивільної справи у його відсутності (а.с. 70-74, 178-179, 192-193).
Представник відповідачів по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Крупінська Н.Л. подала до суду відзив на позовну заяву у якому відповідачі по справі позовні вимоги не визнають, вважають вказаний цивільний позов безпідставним та необґрунтованим належними та допустимими доказами, оскільки обставини викладені у позовній заяві не відповідають дійсності та фактичним обставинам. Зазначає, що відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженими у шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . В 2008р. ОСОБА_5 повернувся з АР Крим де працював та проживав у рідної сестри ОСОБА_9 та став проживати зі своєю матір'ю ОСОБА_6 в АДРЕСА_3 де й був зареєстрований, а в 2010р. ОСОБА_5 знову поїхав до АР Крим, де проживав у своєї рідної сестри - ОСОБА_9 та проходив курс лікування. Після смерті матері ОСОБА_5 періодично проживав також у своєї рідної сестри - ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 не вважав позивачку по справі ОСОБА_1 своєю фактичною дружиною та не мав жодного наміру з нею одружуватись, а їхні зустрічі носили періодичний характер. При зверненні до суду з даним позовом позивачкою не надано суду доказів щодо ведення спільного бюджету з ОСОБА_5 , доказів спільного ведення господарства, побуту, а тому просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 92-94).
Позивач по справі ОСОБА_1 в судовому засіданні просила позов задовольнити та зазначила, що з ОСОБА_5 вона знайома з дитинства, при цьому довгий час вони не бачились, зустрілись лише у 2007р. В подальшому ОСОБА_5 близько двох років не бачила, оскільки, як їй відомо він приживав у сестри в АР Крим. З січні 2009р. вони розпочали проживати однією сім'єю. На свята до них приїжджали діти та онуки. ОСОБА_5 був зареєстрований в с. Новосілки, Луцького (колишній Горохівський) району Волинської області, однак працював та проживав в АДРЕСА_1 . 28.08.2009р. вона та ОСОБА_5 подали до сільської ради заяву про одруження, однак вказаний шлюб зареєстрований не був, оскільки не було надано свідоцтва про розірвання попереднього шлюбу ОСОБА_5 , відомості про розірвання його попереднього шлюбу у відповідних реєстрах були відсутні. У зв'язку з повномасштабним вторгненням збройних сил рф на територію України, ОСОБА_10 було мобілізовано до лав ЗСУ, під час несення військової служби вони завжди підтримували зв'язок. В подальшому, їй стало відомо, що ОСОБА_5 18.08.2024р. при виконанні обов'язків щодо захисту Батьківщини, суверенітету та територіальної цілісності України, під час штурмових дій противника, безвісти зник. За період спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, робили ремонт у житловому будинку, в якому проживали, відзначали разом родинні свята, спільних дітей не мають. Даний факт їй необхідно встановити для отримання грошових виплат, як сім'ям військовозобов'язаних.
Представник позивача - адвокат Здига Б.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні показали суду, що вони є дітьми ОСОБА_5 від першого шлюбу. Їм відомо, що їх батько періодично проживав з позивачкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , однак ніколи себе не вважав повноправним членом цієї сім'ї, не мав права розпоряджатися продуктами від ведення домашнього господарства. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 мали місце конфлікти через що батько їхав проживати у батьківську хату або до рідної сестри в с. Новосілки Горохівського району Волинської області. Крім того ОСОБА_3 є інвалідом дитинства довічно та також має право на вказані виплати. Вважають, що підставою для звернення до суду з даним цивільним позовом слугує суто фінансова сторона, а саме отримання виплат позивачкою по справі ОСОБА_1 передбачених «Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців… Вважають, що їхній батько ОСОБА_5 є живий та перебуває у полоні. Просять в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідачів - адвокат Крупінська Н.Л. в судовому засіданні підтримала позицію своїх довірителів - відповідачів по справі, та зазначила, що фактичне перебування ОСОБА_5 в житловому будинку з позивачкою по справі ОСОБА_1 не означає, що вони підтримували шлюбні відносини, вели спільний побут та мали спільний бюджет, які є притаманними сім'ї, а намір укласти шлюб між ними носить суперечливий характер, оскільки такий шлюб не був зареєстрований у встановленому законом порядку. Крім того в органах РАДЦУ не було внесено відомості про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на підставі рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.04.2005р. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду даної цивільної справи, як в підготовче так і судові засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, письмових пояснень до суду не подали (а.с.152-153, 175-176, 189-191, 207, 212).
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні 09.09.2025р. показала суду, що у 2009р. вона працювала секретарем Звинячівської сільської ради Горохівського району, до неї прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_5 із заявою про укладення шлюбу. Останні провели вечірку з приводу даної події, однак шлюб у вставленому законом порядку зареєстрований не був, при цьому більше 10-ти років вони проживали однією сім'єю.
Аналогічні показання дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 та показала суду, що вона з ОСОБА_1 перебувають у дружніх відносинах та є її кумою та їй відомо, що в січні 2009р. ОСОБА_5 приїхав проживати з ОСОБА_1 в с. Звиняче, Луцького (колишній Горохівський) району Волинської області. Проте, що шлюб між ними не був офіційно зареєстрований їй не було відомо, оскільки вона була присутня на гостині з цього приводу. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю. З початком повномасштабної війни ОСОБА_5 пішов до лав ЗСУ та був мобілізований. Всі необхідні речі для несення служби в Збройних Силах України ОСОБА_5 придбала (купувала) позивач по справі ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні 21.10.2025р. показала суду, що вона є сестрою ОСОБА_5 . В серпня 2008р. ОСОБА_5 приїхав з АР Крим проживати в с. Новосілки, Луцького (колишній Горохівський) району Волинської області, де проживав у будинку зі своєю матір'ю, а потім поїхав назад до АР Крим. Їй відомо, що він у 2009р. тимчасово проживав з ОСОБА_1 в с. Звиняче, при цьому остання до нього відносилась погано, наміру з ним одружуватись не мала, у них постійно були конфліктні ситуації, у зв'язку з чим ОСОБА_5 часто приїжджав проживати до батьківського будинку або до неї в с. Новосілки, Луцького (колишній Горохівський) району Волинської області. 21 червня 2024р. ОСОБА_5 мобілізувати до лав ЗСУ, напередодні, а саме 18 червня 2024р. він приїздив до неї та жалівся на труднощі в житті, що й слугувало його намірам служби в ЗСУ. Вказує, що в позивачки по справі ОСОБА_1 її брат ОСОБА_5 був квартирантом (наймитом). Усі необхідні братові речі перед мобілізацією вона купувала сама. Їй, як сестрі прийшло з військової частини повідомлення про те, що ОСОБА_3 в результаті бойових дій, зник безвісти.
Заслухавши пояснення позивача по справі ОСОБА_1 та її представника - адвоката Здигу Б.В., відповідачів по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх представника - адвоката Крупінську Н.Л., свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступного висновку.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 76, ч. ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 15 серпня 2002р. розірвала шлюб з ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 15.08.2002р. (а.с. 14).
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до серпня 2008р. проживав у своєї сестри в Автономній Республіці Крим, де працював та проходив курс лікування, а в подальшому він переїхав проживати до своєї матері ОСОБА_6 в АДРЕСА_3 де й був зареєстрований та періодично проживав у своєї рідної сестри - ОСОБА_7 , яка також проживала в АДРЕСА_2 .
Також судом встановлено, що ОСОБА_5 проживав з позивачкою по справі ОСОБА_1 у житловому будинку останньої за адресою: АДРЕСА_1 з 2009 року.
Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстровано не було, що й не заперечується сторонами по справі (а.с. 164-165).
21.08.2024р. з ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 - сестра ОСОБА_5 , отримала сповіщення про те, що ОСОБА_5 стрілець 3-го відділення 1-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , 18.08.2024 року при виконанні обов'язків щодо захисту Батьківщини, суверенітету та територіальної цілісності України поблизу населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області, під час штурмових дій противника, безвісти зник. За даним фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження (а.с. 17-18).
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 05.10.2022р. у справі №686/15993/21 (провадження № 61-5889св22), згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99, до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 554/8023/15-ц зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України)».
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім'єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, обов'язковими умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20.
Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61-18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 695/1732/16-ц (провадження №61-38901св18) зазначив, що обов'язковою умовою для визначення чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року в справі № 204/6931/20 викладена така правова позиція: «встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю».
Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, самі по собі окремо, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд, за загальним правилом, за власною ініціативою не може збирати докази (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).
Досліджені в судовому засіданні довідки, видані старостою Звинячинського старостинського округу Горохівської міської ради Т.Панасюк №79 від 05.03.2025р. та №239 від 04.09.2024р. про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому будинку осіб мають суттєві розбіжності у яких зазначено щодо проживання ОСОБА_5 без реєстрації в АДРЕСА_1 у будинку ОСОБА_1 , а саме щодо дати проживання - відповідно 10.01.2009р., в іншій - 28.08.2007р., оскільки як встановлено судом ОСОБА_5 лише в серпні 2008р. повернувся на проживання в с. Новосілки з АР Крим, а також докази про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП (домашнє насилля), при постановленні яких ОСОБА_5 був відсутній в судових засіданнях та жодних пояснень з даного приводу не надавав, не можуть бути беззаперечними доказами та свідчити про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені сімейні відносини, які притаманні подружжю (а.с. 19, 22-24, 125).
Довідка кредитної спілки України «Самопоміч» №6 від 14.06.2025р. про те, що в позивача по справі ОСОБА_1 мали місце кредитні зобов'язання перед вказаною кредитною спілкою за якими ОСОБА_5 вказаний поручителем не підтверджують того факту, що дані кредити брались позивачем та виконувались в інтересах сім'ї (ремонт будинку, придбання побутової техніки та ін.) оскільки позивачем таких доказів не надано суду. Дані кредитні кошти були повернуті позивачем станом на 14.03.2025р. (а.с. 21).
Позивач не довела також того, що вона з ОСОБА_5 мала спільний бюджет, спільне харчування, купувала з ним майно для спільного користування, приймали спільну участь у витратах на утримання домоволодіння, його ремонт, усних чи письмових домовленостей з ним про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Позивач зазначає, що враховуючи той факт, що ОСОБА_5 є розлучений, батьків не має, неповнолітніх дітей або інших утриманців не має, та повнолітні діти з ним спільно не проживали, а тому з метою отримання можливого грошового забезпечення, передбаченого «Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2016 року №884, вона звернулась із письмовою заявою до Першого відділу
Також на увагу суду не заслуговують доводи сторони позивача по справі про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були сім'єю, так як подали до Звинячівської сільської ради 20.09.2009р. письмову заяву про реєстрацію шлюбу, який не був зареєстрований по причині відсутності відомостей про розірвання попереднього шлюбу ОСОБА_5 у державному реєстрі актів цивільного стану.
Стороною позивача по справі не доведено існування однієї із складових існування сім'ї з ОСОБА_5 , а саме, ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлю майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Докази, які доводять існування цих обставин, позивачка не надала.
Позивачка не довела, що саме вона купувала необхідні речі для несення служби в Збройних Силах України для ОСОБА_5 , який був мобілізований.
Позивачка також покладається як на доказ на показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Однак, на думку суду, показання вказаних свідків без інших доказів не можуть доводити факт про встановлення якого просить позивач. Вказаним особам, як свідкам, могли бути відомі поодинокі факти перебування ОСОБА_5 за місцем проживання позивача та його допомога по господарству, однак вказані особи не могли знати про взаємні права та обов'язки вказаних осіб один до одного, наявність чи відсутність спільного бюджету, спільних витрат і таке інше. При тому, зі сторони відповідача свідок ОСОБА_7 заперечувала, що ОСОБА_5 і позивач мали відносини, як подружжя.
Суд вважає бездоказовими твердження ОСОБА_1 про наявність відносин між нею та ОСОБА_5 , які притаманні сім'ї (відсутні докази про спільний побут, придбання майна для спільного проживання, наявність спільного бюджету, витрат, спільна участь в утриманні житла, його ремонт та ін.) тривалий проміжок часу, а саме з 01.01.2009р. по 18.08.2024р.
Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження №61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц (провадження №61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18).
Позивачка також покладається як на доказ на сформовану зі спогадів і фотографій згадку про ОСОБА_5 , що може вказувати на особливі відносини ОСОБА_5 і позивачки як чоловіка і жінки, однак не доводить створення ними сім'ї як окремої одиниці з своїм постійним житлом, бюджетом, спільним придбанням речей для облаштування місця проживання, будівництва, ремонту, тощо. Зустрічі та тимчасове спільне проживання в житлі, не утворює сім'ї, попри близькість відносин. Однією з ознак сім'ї є формування власного «гнізда» і реалізація спільних планів на майбутнє, у цьому випадку цього не доведено.
Позивачем не надано жодної переписки між нею та ОСОБА_5 , яку можна було б оцінити суду безпосередньо, з метою надання оцінки відносинам, що між ними існували.
Наведене вище, в сукупності, переконує суд у тому, що позивачка не довела, що вона та ОСОБА_5 , який 18.08.2024р. при виконанні обов'язків щодо захисту Батьківщини безвісти зник, проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 10.01.2009р. по 18.08.2024р., а також того, що її відносини з ОСОБА_5 досягли рівня сімейних, перерісши звичайні відносини чоловіка і жінки, які не байдужі одне до одного.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 існувала протягом тривалого проміжку часу сукупність тих усталених обставин та відносин, які притаманні сім'ї.
Письмові докази, які долучені позивачем, на думку суду, не є тими беззаперечними доказами, які доводять подружні відносини між чоловіком та жінкою.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_11 до задоволення не підлягають.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 89, 95, 259, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ч. ч. 2, 4 ст. 3, 21 СК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
представник позивача - адвокат Здига Богдан Вікторович, діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АС №1112615 від 08.10.2024р., юридична адреса: АДРЕСА_4 ;
відповідач - ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;
відповідач - ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
представник відповідачів - адвокат Крупінська Наталія Леонідівна, діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АС №1106565 від 05.04.2025р., юридична адреса: АДРЕСА_6 ;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:
- Військова частина НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_7 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ;
- Міністерство оборони України, юридична адреса: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ: 0034022;
- ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_8 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 .
Повний тест судового рішення складено 21 листопада 2025 року.
Суддя Ківерцівського районного суду С.В. Поліщук