Справа № 752/13537/25
Провадження №: 1-кп/752/2058/25
12.11.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за № 62025100120000136, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мотовилівська Слобідка, Фастівського району, Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого на посаді інспектора взводу №2 роти реагування Печерського РВ Управління поліції охорони в м. Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6
Відповідно до наказу начальника Управління поліції охорони в м. Києві від 28.10.2021 № 283 о/с ОСОБА_3 з 01 листопада 2021 року призначено на посаду молодшого інспектора взводу № 2 роти реагування Печерського районного відділу.
Крім того, 2006 року ОСОБА_3 отримав спеціальне право керування транспортними засобами, категорії «В» та «С», а тому мав знати та дотримуватися вимог національного законодавства, щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Так, 15 березня 2025 року, приблизно о 19 год 00 хв, ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем HYUNDAI і30, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить Управлінню поліції охорони в м. Києві, рухався проїзною частиною вул. Саксаганського у Голосіївському районі м. Києва, нехтуючи вимогами пунктами 10.1 та 16.2 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), недбало ставлячись до виконання обов'язків водія, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, усвідомлюючи небезпечні властивості автомобільного транспорту як джерела підвищеної небезпеки під час руху, керуючи автомобілем не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого скоїв дорожньо-транспортну пригоду за наступних обставин.
Рухаючись у цей час на зелений сигнал світлофора через регульоване перехрестя з вул. Паньківською, ОСОБА_3 , діючи необережно, з кримінально-протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність та всупереч вимогам п. 10.1 ПДР перед початком виконання повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам руху, не виявив вчасно ОСОБА_6 , яка по пішохідному переході перетинала проїзну частину, на яку він повертав. Та всупереч вимогам п. 16.2 ПДР на дав дорогу пішоходу і допустив на неї наїзд.
Внаслідок наїзду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді:
-відкрита травма правої гомілки відкритий ІІ ступеню перелом нижньої третини діафізу (тіла) великогомілкової кістки зі зміщення; перелом нижньої третини діафізу (тіла) малогомілкової кістки зі зміщенням, що потребувало негайного проведення оперативного втручання.
-закрита травма правого колінного суглобу перелом голівки правої малогомілкової кістки.
-підшкірна гематома (синець) правої скроневої ділянки.
Отже, порушення вимог пунктів 10.1 та 16.2 ПДР з боку водія ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій ОСОБА_6 , тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, пояснив, що 15 березня 2025 року, приблизно о 19 год 00 хв., керуючи автомобілем HYUNDAI і30, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 , який належить Управлінню поліції охорони в м. Києві, рухався проїзною частиною вул. Саксаганського у Голосіївському районі м. Києва. Рухаючись у цей час на зелений сигнал світлофора через регульоване перехрестя з вул. Паньківською, почав виконання повороту ліворуч не виявив вчасно потерпілу ОСОБА_6 , яка по пішохідному переході перетинала проїзну частину, на яку він повертав та здійснив зіткнення з нею. Зазначив, що після ДТП він разом із напарником надали потерпілій першу домедичну допомогу, викликали швидку медичну допомогу. В подальшому, під час перебування потерпілої на лікуванні купував їй ліки, надавав матеріальну допомогу в загальній сумі приблизно 50 000 грн. У вчиненому щиро розкаюється попросив пробачення у потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_6 , у судовому засіданні обставини викладені у обвинувальному акті підтвердила, суду пояснила, що 15 березня 2025 року, після 18 години вона вийшла із дому до магазину аби придбати продукти. Повертаючись із магазину по пішохідному переході на перехресті вул. Саксаганського з вул. Паньківською в м. Києві, відчула удар та втратила свідомість. Надалі пам'ятає, що перебувала на пішохідній зоні біля переходу, де їй надавали медичну допомогу та приїхала «швидка». В лікарні обвинувачений її відвідував, цікавився станом здоров'я, надавав матеріальну допомогу. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, при призначенні йому покарання покладається на розсуд суду.
Від допиту свідка ОСОБА_7 прокурор відмовився заявивши відповідне клопотання у судовому засіданні 12.11.2025. Інші учасники кримінального провадження думку прокурора підтримали.
Крім показів обвинуваченого та потерпілої наданих у судовому засіданні, вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується також письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні зокрема:
- дорожнім листом за березень 2025 року Печерського РВ УПО в м. Києві стосовно екіпажу поліції охорони який користується транспортним засобом HYUNDAI і30, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 , яким зафіксовано час початку та закінчення роботи. А також інструктування по ПДР /а.с. 51, 52/;
- наказом від 28.10.2021 №283 о/с, яким ОСОБА_3 призначено на посаду інспектора взводу №2 роти реагування Печерського РВ Управління поліції охорони в м. Києві / а.с. 53/
- протоколом огляду місця події від 15 березня 2025 року, по вул. Паньківській перехрестя з вул. Саксаганського, з ілюстративною таблицею та схемою ДТП з яких вбачається, що ДТП відбулося на перехресті вул. Паньківській з вул. Саксаганського в м. Києві при повороті ліворуч на пішоходному переході. Видимі пошкодження на транспортному засобі відсутні, рульова колонка та гальмівна система автомобіля перебувають у справному стані. Елементи вулиці: пішохідний перехід, проїзна частина : горизонтальна, покриття: асфальтоване, стан покриття: мокре, чисте, спосіб регулювання руху: регулюється світлофором, умови освітлення: темно, здійснюється за рахунок міського електроосвітлення, відстань видимості з робочого місця водія, більше 100 м./ а.с. 54-64/;
- рапортом про виявлення вчинення кримінального правопорушення 15.03.2025 по вул. Паньківській перехрестя з вул. Саксаганського /а.с. 66/;
- висновком експерта №СЕ-19/111-25/30294-ІТ, від 19.05.2025, згідно якого:
1. В даній дорожній ситуації водій автомобіля HYUNDAI 130 (реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 , повинен був керуватися вимогами пунктів: 10.1; 16.2 Правил дорожнього руху України.
2. В даній дорожній ситуації водій автомобіля HYUNDAI 130 (реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_6 , шляхом виконання вимог пунктів: 10.1; 16.2 Правил дорожнього руху України.
3. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля HYUNDAI 130 (реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 16.2 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникнення дорожньо-транспортної пригоди /а.с. 67-70/;
- висновком експерта №042-815-2025 експертиза розпочата: 20.05.2025 закінчена: 23.05.2025 згідно якої у потерпілої встановлені в тому числі тяжкі тілесні ушкодження, зокрема у вигляді:
- відкритої травми правої гомілки відкритий ІІ ступеню перелом нижньої третини діафізу (тіла) великогомілкової кістки зі зміщення; перелом нижньої третини діафізу (тіла) малогомілкової кістки зі зміщенням, що потребувало негайного проведення оперативного втручання.
- закритої травми правого колінного суглобу6 перелом голівки правої малогомілкової кістки.
- підшкірна гематома (синець) правої скроневої ділянки.
Локалізація, характер, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи часові дані та обставини події, свідчать про те, що вони утворилися від травмуючої дії тупих твердих предметів, за давністю можуть відповідати терміну вказаному в описовій частині постанови, тобто внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.03.2025. За критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості комплексу вищезазначених ушкоджень, зазначених у п.в) даних Підсумків, є небезпечними для життя, тому відносяться до Тяжких тілесних ушкоджень /а.с. 72-78/
-копією водійського посвідчення ОСОБА_3 , з якого вбачається, що він має право керування транспортними засобами зокрема і категорій В, С /а.с. 81/;
Крім доказів, які підтверджують вину обвинуваченого судом також було вивчено докази, які характеризують його особу, зокрема:
- службову характеристику ОСОБА_3 від 22.05.2025, з якої вбачається, що обвинувачений за місцем роботи характеризується позитивно;
-вимогу щодо судимості з якої вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий /а.с. 82 та зі зворотньої сторони/;
Суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій ОСОБА_6 , тяжкі тілесні ушкодження, кваліфіковано вірно.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
У ході кримінального провадження обставинами, що пом'якшують покарання відповідності до ст. 66 КК України - суд визначив, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння у розкритті злочину, надання потерпілій першої домедичної допомоги, надання матеріальної допомоги потерпілій на лікування, відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілої.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, те, що він раніше не судимий, відсутність даних про перебування на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення - злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на певний строк із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням обвинуваченого від реального відбування покарання.
Зважаючи на імперативний характер санкції ч. 2 ст. 286 КК України в частині додаткового покарання, у суду немає підстав звільнити обвинуваченого від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобом.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів, а саме: 3119, 90 грн. за проведення експертизи № СЕ-19/111-25/30294-ІТ від 19.05.2025.
Запобіжні заходи обвинуваченому не обиралися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 349, 369, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, ч. 2 ст. 286 КК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 /один/ рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
Автомобіль марки «Hyundai i30», д.н.з. НОМЕР_1 (реєстраційний номер на синьому фоні) переданий на відповідальне зберігання під розписку представникам Управління поліції охорони в м. Києві - повернути власнику Управлінню поліції охорони в м. Києві.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави Україна процесуальні витрати, у розмірі 3119,90 грн. за проведення експертизи № № СЕ-19/111-25/30294-ІТ від 19.05.2025.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілій.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1