Справа № 752/26346/25
Провадження №1-кс/752/9173/25
про арешт майна
03.11.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене в рамках кримінального провадження № 12025100000001336 від 21.10.2025 року прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, -
27 жовтня 2025 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку надіслала до суду клопотання про арешт майна.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100000001336 від 21.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
З метою забезпечення збереження речових доказів прокурор вважає за необхідне накласти арешт на майно та речі, вилучені 21.10.2025 року під час проведення огляду за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 10-б.
Прокурор в судове засідання не з"явився, надала до суду клопотання про слухання справи у її відсутність.
Дослідивши документи, додані до клопотання, встановлено наступне.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001336 від 21.10.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 07:40 год. під час виконання оздоблювально-фасадних робіт на даху об'єкту будівництва, розташованого за адресою: м. Київ вул. Маршала Гречка,10-б, загинув робітник ТОВ «Фарт Буд» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, 03.03.2025 між ТОВ «ПРОДЖЕКТ БУД ІНЖИНІРИНГ» та ТОВ «ФАРТ БУД» укладено договір підряду №ГФ030325, відповідно до умов якого ТОВ «ФАРТ БУД» зобов'язалось виконати комплекс робіт по влаштуванню оздоблення фасаду на об'єкті будівництва, а саме «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва» (ІІІ черга будівництва), Житловий будинок №10.
В подальшому, ТОВ «ФАРТ БУД» проводило роботи по влаштуванню оздоблення фасаду на об'єкті будівництва на підставі зазначеного договору.
Допитаний як свідок виконавець робіт ТОВ «ФАРТ БУД» ОСОБА_5 показав, що протягом 2025 року, до нього декілька разів звертався громадянин ОСОБА_4 , з яким він познайомився під час виконання робіт на попередньому об'єкті, з приводу його працевлаштування. Так, після чергового дзвінка, вони домовились про зустріч 20.10.2025 на території зазначеного будівництва, після чого ОСОБА_4 було прийнято на роботу у ТОВ «ФАРТ БУД», та цього ж дня, а саме 20.10.2025 між ТОВ «ФАРТ БУД» та ОСОБА_4 було укладено договір підряду №20. Відповідно до умов зазначеного договору, ОСОБА_4 повинен був виконати роботи на покрівлі будинку 10, Секції 1, по осі 12.1 проміжок Л.1-В.1 на відмітці +67.34 в об'ємі 120 кв.м на об'єкті - «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва» (ІІІ черга будівництва), Житловий будинок №10. При чому, як показав свідок ОСОБА_5 , роботи ОСОБА_4 повинен був розпочати о 09:00 год. 21.10.2025 після проведення інструктажу та визначення задач. Однак, як йому стало відомо, ОСОБА_4 , прибув 21.10.2025 на об'єкт будівництва раніше та почав самостійно проводити роботи та, приблизно о 07:40 йому зателефонували з будівництва та повідомили, про нещасний випадок на будівництві в результаті якого загинув ОСОБА_4 .
Водночас, за результатами огляду місця події, який проводився на об'єкті будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва було виявлено та вилучено один журнал в обкладинці фіолетового кольору та один журнал в обкладинці зеленого кольору з рукописними записами про вхід та вихід працівників підрядних організацій, які виконують роботи на об'єкті будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва. Так, серед іншого, у журналах містяться записи про вхід та вихід на працівників ТОВ «ФАРТ БУД» на зазначений об'єкт, відповідно до яких гр. ОСОБА_4 , у період часу з липня 2025 по теперішній час регулярно приходив на вказаний об'єкт будівництва як працівник ТОВ «ФАРТ БУД», тобто вказані журнали містять інформацію, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою від 21.10.2025 року слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 вилучене майно визнано речовим доказом.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, прокурор зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
На переконання суду в даному випадку прокурор дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно, вилучене під час проведення обшуку, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000001336 від 21.10.2025 року - задовольнити.
Накласти арешт на один журнал в обкладинці фіолетового кольору та один журнал в обкладинці зеленого кольору з рукописними записами про вхід та вихід працівників підрядних організацій, які виконують роботи на об'єкті будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва, що вилучені 21.10.2025 під час огляду місця події, який проводився на території об'єкту будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя