Справа №709/1868/25
18 листопада 2025 року суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (протокол серії ВАД №473065) про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено 2 групу інвалідності внаслідок війни, РНОКПП НОМЕР_1 ,-
- за ст. 185 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 18 вересня 2025 року близько о 10-20 год в с. Іркліїв по вул. Б. Хмельницького, 3, вчинив злісну непокору на законну вимогу працівника поліції, а саме надати документи про встановлення особи, не відреагував та продовжував надалі її вчиняти. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він стояв біля магазину, пив каву і говорив по телефону. Був у цивільному одязі. Біля нього зупинився білий мікроавтобус "Мерседес". З нього вийшов працівник поліції, не представився, попросив представитись. ОСОБА_1 назвався. Він попросив документи. Оскільки працівник поліції не представився, ОСОБА_1 запитав у нього причини перевірки. Він сказав, що на підставі ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію". ОСОБА_1 попросив конкретизувати частину статті та пункт. Відповідь була, що можливо він у розшуку, і треба надати документи для перевірки. ОСОБА_1 сказав йому, що ця вимога незаконна. Повідомив, що він особа з інвалідністю і попросив забезпечити надання правової допомоги. Він відразу сказав, що ОСОБА_1 затриманий. При цьому, поліцейський не конкретизував, які саме документи йому потрібно пред'явити. Лише вкінці сказав, що це документи, які посвідчують особу. Потім застосував фізичну силу, взяв за руку і повів до автобуса. Можливість отримати правову допомогу йому не надали. В автобусі сиділи особи, схожі на працівників ТЦК. Проте вони не вчиняли жодних дій щодо перевірки документів.
Захисник Чернявський А.Л. клопотав про закриття провадження у справі за відсутністю складу правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 не вчиняв злісної непокори працівникам поліції. Зазначив, що у доданому до матеріалів справи рапорті сержанта поліції Лисенка Є. від 18.09.2025 вказано, що ОСОБА_1 не реагував на законні вимоги пред'явити для перевірки військово-обліковий документ та не відреагував на неодноразові прохання пред'явлення документів. Проте це не відповідає обставинам справи, зафіксованим на відеозаписі. Поліцейський говорив надати лише документ, що посвідчує особу і не вимагав пред'явити військово-обліковий документ. Тому його вимога відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про національну поліцію" не є законною. З відеозапису вбачається, що неподалік біля білого автобуса стояли чоловіки у камуфляжній формі без знаків розрізнення, які не тільки не пред'явили ОСОБА_1 службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повісти, разом з паспортом громадянина України (посвідченням офіцера, військовим квитком), а й взагалі не підходили до ОСОБА_1 . Підстава вимоги для пред'явлення ОСОБА_1 працівником поліції Лисенком Є.М. озвучена так: " На підставі зовнішніх ознак - може ви перебуваєте у розшуку або ще чогось". Доказів перебування ОСОБА_1 , у розшуку по лінії мобілізації немає, оскільки він має чинну відстрочку від призову та не має порушень правил військового обліку. Крім того, до справи не долучено жодного доказу, що перевірка документів ОСОБА_1 насправді здійснювалась в межах заходів з перевірки військоко-облікових документів. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність хоча б однієї з підстав для перевірки документів, визначених ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію". Працівником поліції не вказано, які саме документи може пред'явити ОСОБА_1 для посвідчення своєї особи (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державниий демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"). Під час оформлення матеріалів ОСОБА_1 неодноразово заявляв клопотання про надання йому можливості скористатись правовою допомогою адвоката, проте такої можливості йому не надали. Таким чином було порушено його право на захист.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як зазначалося вище, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП.
Статтею 185 КУпАП визначено, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку, - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу.
В матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення від 18 вересня 2025 року, рапорт поліцейського ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, копія протоколу про адміністративне затримання АЗ №055290 від 18.09.2025, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського.
Суд дослідив відеозапис, з якого вбачається, що між працівником поліції та ОСОБА_1 відбулась розмова щодо надання документів ОСОБА_1 та причин для їх перевірки поліцейським. В процесі розмови поліцейський повідомив, що затримує ОСОБА_1 та доставить його до відділу поліції. При цьому, ОСОБА_1 не вчиняв жодного порушення, а спокійно говорив з поліцейським. Він поводився адекватно до ситуації, розмовляв спокійним голосом, запитував підстави для такої перевірки.
Отже, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували об'єктивну сторону правопорушення. З відеозаписів з нагрудної камери поліцейського не вбачається дій ОСОБА_1 , описаних в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто доказів злісної непокори ОСОБА_1 законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків суду не надано.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що вимога поліцейського про надання документів для встановлення особи була саме законною.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон) поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
2. У період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
З відеозапису вбачається, що поліцейський не вимагав у ОСОБА_1 пред'явити військово-обліковий документ. Тому ч. 2 ст. 32 Закону як підстава для перевірки документів ОСОБА_1 виключається.
Щодо названої поліцейським причини - "можливістю перебування ОСОБА_1 у розшуку", то в матеріалах справи відсутнє підтвердження щодо ОСОБА_1 володів зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених (за п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону.).
Крім того, вказана підстава суперечить рапорту поліцейського ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 не реагував на законні вимоги пред'явити для перевірки військово-обліковий документ.
Також з наданих захисником документів вбачається, що ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності з причини поранення, контузії, каліцтва або захворювання, отриманих під час захисту Батьківщини, надано відстрочку (витяг з застосунку "Резерв+"). Отже, він не перебуває у статусі особи, яка перебуває в розшуку у зв'язку з мобілізацією.
На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 заявляв клопотання про надання можливості скористатись правовою допомогою адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Конституції України кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника.
Проте в порушення вимог ч. 3 ст. 29 Конституції України такої можливості ОСОБА_1 надано не було.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, враховуючи відсутність доказів злісної непокори ОСОБА_1 законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, суд приходить до висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП. А відтак, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною нормою.
Стаття 247 КУпАП вказує на обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, зокрема в п. 1 зазначено - відсутність події і складу адміністративного правопорушення. А відтак, провадження по даній справі підлягає закриттю.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.М. Кваша