Справа № 711/8198/25
Номер провадження 3/711/2320/25
19 листопада 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протоколи серії ЕПР1 № 441794 та серії ЕПР1 № 155827 про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 02.09.2025 о 21:15 год. в м.Черкаси по вул.Козацька, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, Renault grand Scenic д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну та рухаючись на парковці заднім ходом, не впевнився в безпечності руху та скоїв наїзд на транспортний засіб BMW X 4 X Drive 30D, який був припаркований під керуванням водія ОСОБА_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
Крім того, 02.09.2025 о 21:15 год. в м.Черкаси по вул.Козацька, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, Renault grand Scenic д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Alkotest Drager та в закладі ЧОПНД відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином шляхом направлення СМС повідомлення, яке отримав.
Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.124, ст.130 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за його відсутності, не порушив його право на захист.
Під час попередніх судових засідань, представник особи стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначив, що його довіритель вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнає в повному обсязі. Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів причетності ОСОБА_1 до обставин вказаних в протоколах. Обґрунтування позиції захисту, щодо незаконності складеного працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕГІР1 № 441767 від 02.09.2025 о 20 год. 52 хв. 48 сек. При цьому слід зазначити, що органом Національної поліції не надано будь-яких доказів на підтвердження підозри ОСОБА_1 у вчиненні будь-якого адміністративного правопорушення 02.09.2025 чи станом на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, а отже у поліцейських не було будь-яких підстав підозрювати його у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому і застосовувати відносно нього будь-які превентивні поліцейські заходи, що визначені ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», лише орієнтування про ніби-то причетність до ДТП. З огляду на вказане вище у захисту є достатні підстави стверджувати, шо у даному випадку працівники поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 керувались виключно упередженими діями, направленими на незаконне складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно автомобіля Renault Grand Scenic н.з. НОМЕР_1 , безпідставне складання протоколу про адміністративне правопорушення, що послугувало нібито вчинення ДТП за ст.124 КУпАП, а також проведення огляду водія па стан сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 бачив поведінку працівників поліції та був впевнений щодо упередженості дій працівників поліції, щодо нього, оскільки сам повідомив працівників поліції, і працівник поліції відразу повідомив, що «Чудово» о 20 год. 01 хв. А тому відмовився від поїздки до лікарні з працівниками поліції, оскільки вони з перших хвилин були налаштовані на складання протоколу стосовно ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП, а тому законних вимог та підстав від працівників поліції не було, лише припущення та упередженні дії, є порушення права особи на захист, про що детальніше буде викладено нижче. Указане, в цілому, обумовлює недопустимість доказів, отриманих органом Національної поліції під час оформлення цих матеріалів, оскільки вони отримані незаконно внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. Згідно з відео запису сІір-0 зафіксовано, що даний відео запис починається о 19 год. 39 хв. де працівники поліції відразу говорять, що автомобіль Renault Grand Scenic н.з. НОМЕР_2 причетний до ДТП, а потім коли приходить ОСОБА_1 о 19 год. 53 хв. тобто 14 хв., і працівники поліції показують на мобільному телефоні, якесь відео де сам ОСОБА_1 не бачив, що він вчинив ДТП, а даного відео до матеріалів справи не додано, тобто є сумніви, щодо механізму вказаного ДТП і те, що є якісь саме пошкодження. Потім працівник поліції розпитує жінку яка говорить, що це їхній автомобіль BMW Х4 DRIVE 30D н.з. вказаного автомобіля не зазначають, і вказані громадяни вказують працівникам поліції, що вони вийшли із автомобіля та повідомили про вказане ДТП, а потім працівникам поліції о 20 год. 17 хв. жінка повідомляє, що їм сказав якийсь чоловік про причетність їхнього автомобіля до ДТП, тобто двоє різних показів однієї особи під час спілкування із працівниками поліції. В подальшому працівник поліції спілкуючись із ОСОБА_1 повідомляє, 20 год. 01 хв., що буде складатися адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 по ст. 124 та ч.4 ст.130 КУпАП, тобто працівник поліції відразу налаштований складати відносно ОСОБА_1 протоколи за нібито адміністративні правопорушення. В подальшому на відео записах чітко зафіксовано, що 20 год. 19 хв. відбувається розмова між працівниками поліції і один із них вказує іншому працівнику поліції, щоб той не затягував, а відбирав пояснення від ОСОБА_1 про те, що він вживав спиртні напої після дорожньо-транспортної пригоди та, що саме він вживав, і все не потрібно їхати до лікарні, а можна складати по ч.4 ст.130 КУпАП, тобто чітко зафіксовано, що дії працівників поліції є упередженими та налаштованими, щоб порушити право на захист ОСОБА_1 і не роз'ясняють йому ні можливість залучити фахівця в галузі право та не роз'ясняє йому всі ці обставини і на, що вони можуть впливати. Далі працівники поліції складають протокол про адміністративне правопорушення серії ЕГ1Р1 № 441767 від 02.09.2025 о 20 год. 52 хв. 48 сек. де описують, що ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Grand Scenic н.з. НОМЕР_1 о 18 год. 40 хв., що не зафіксовано на жодному відео запису, який додано до матеріалів справи і нічим не підтверджено. Потім, працівник поліції складає протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 441794 від 02.09.2025 о 21 год. 22 хв. 41 сек. де описують, що ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Grand Scenic н.з. НОМЕР_1 о 21 год. 15 хв., а на відео, які надали працівник поліції, що о 21 год. 15 хв. автомобіль Renault Grand Scenic н.з. НОМЕР_1 стоїть на місці і ним явно громадянин ОСОБА_1 не керує, оскільки все це зафіксовано на відео, які надали працівники поліції, а потім працівник поліції іде до громадянина ОСОБА_1 , а потім повертається до свого напарника і говорить, що 2.5., потім працівник поліції складають протокол, де в подальшому спілкуються з ОСОБА_1 і відбувається роз'яснення події, що нібито ОСОБА_1 керував автомобілем, а потім вже вживав спиртні напої тобто працівник поліції сам перекручує ті обставини, які сам вважає за потрібне і все одно складає протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а диспозиція ст.130 КУпАП вказує чітко, що повинно бути зафіксовано факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що на даних відео записах відсутнє, тобто працівники поліції перевищують покладенні на них обов'язки та чітко самі це знаючи вчинять порушення вимог ст.256 ч.1 ст.130 КУпАП та Інструкції № 1395 про оформлення матеріалів про адміністративні матеріали. В подальшому видно на відео, що один працівник поліції роздруковує протокол про адміністративне правопорушення, а інший тільки починає виписувати Направлення на огляд, що є порушенням Інстукції №1452/735 від 1 1 листопада 2015 року, а саме вимог розділу II, а саме п.8. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Дане Направлення було складене в момент роздрукування протоколу, що чітко видно на відео запису, а час який вказаний в даному Направленні взагалі не відповідає обставинам справи та часу складання, що відображено на відео записах доданих до матеріалів адміністративної справи працівниками поліції. Тобто працівники поліції усвідомлюючи свої неправомірні дії склали протокол серії ЕПР1 № 441794 від 02.09.2025 о 21 год. 22 хв. 41 сек. де описують, що ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Grand Scenic н.з. НОМЕР_1 о 21 год. 15 хв., що не відповідає дійсності, тобто вже пряма фальсифікація матеріалів справи. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «ПОРЯДОК направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду пункт 4, Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Дані дії працівника поліції грубо суперечать вимогам Інструкції №1452/735 від 11 листопада 2015 року, а саме вимог розділу II, а саме не роз'ясняють п.7 розділу І вказаної Інструкції. Пункт 7. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду па стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я). Відповідно до п.22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Всі ці порушення зафіксовані на відео запису та є підтвердженням того, що працівники поліції віл самого початку були зацікавленні в складанні протоколу про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням вимог ст.ст. 251, 256, 266, 268 КУпАП, вимог Конституції України. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Інструкції №1452/735 від 11 листопада 2015. З огляду на викладене. просить суд, відповідно до ст.247 КУпАП закрити адміністративне провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Під час судового засідання 19.11.2025, представник особи стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначив, що його довіритель на даному етапі розгляду справи визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки наявне відео на якому дійсно зафіксовано факт ДТП. Всі інші пояснення, щодо правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, які надані ним в попередньому засіданні підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні допитаний ОСОБА_2 , який надав пояснення, що він являється іншим учасником ДТП, до якої причетний ОСОБА_1 . По суті справи пояснив, що 02.09.2025 він разом з дружиною приїхали на автомобілі BMW X 4 X Drive 30D д.н.з. НОМЕР_3 до ресторану «Faro del Porto», на парковочному майданчику якого поставили свій автомобіль. В той час, як вони перебували в ресторані, туди зайшов чоловік, ОСОБА_4 , шукаючи власника автомобіля BMW X 4 X Drive 30D д.н.з. НОМЕР_3 , оскільки його щойно пошкодив інший автомобіль, а саме Renault grand Scenic д.н.з. НОМЕР_1 . Коли він з дружиною вийшов до свого автомобіля, то свідки повідомили, що автомобіль Renault grand Scenic д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, пошкодив його автомобіль, після чого, останньому свідками повідомлено про те, що він пошкодив стоячий автомобіль, не зважаючи на це водій зачинивши машину попрямував в напрямку пляжу. Тому він був вимушений ходити по пляжу в пошуках власника-водія автомобіля. Після чого, ним було викликано працівників поліції, після прибуття яких, водій Renault grand Scenic з'явився приблизно через годину. При цьому останній перебував нетверезому стані. Працівниками поліції було пред'явлено відеозапис з камер спостереження ресторану, на якому зафіксовано факт ДТП, після чого водієві було запропоновано пройти освідування на стан сп'яніння. Від чого він відмовився. Враховуючи вказані обставини, працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 складені адміністративні матеріали по факту ДТП та інші, під час оформлення яких ОСОБА_1 та пасажир його автомобіля поводили себе дуже агресивно. При цьому факт ДТП зафіксовано на відеозаписі з камер спостереження ресторану в якому вони перебували, який просить долучити до матеріалів справи.
В судовому засіданні досліджено відеозапис наданий ОСОБА_2 . Під час перегляду якого встановлено, що на ньому ведеться відеоспостереження паркувального майданчику «Faro del Porto». На вказаному майданчику припарковано транспортні засоби, серед яких є автомобіль BMW X 4 X Drive 30D д.н.з. НОМЕР_3 . На відео, чітко зафіксовано, що на майданчик для паркування заїжджає автомобіль Renault grand Scenic, який починає паркуватися позаду автомобіля BMW X 4 X Drive 30D, здійснюючи маневр заднім ходом. При цьому, біля вказаних автомобілів перебувають декілька чоловіків. На відео зафіксовано, що під час руху заднім ходом Renault grand Scenic здійснює декілька маневрів, при цьому здійснює зіткнення, про що свідчить реакція сторонніх осіб, які підходять до водія зазначеного автомобіля та вказують на те, що він щойно здійснив контакт автомобілів. Після чого, на відео видно, як автомобіль Renault grand Scenic трохи проїжджає в перед. В подальшому водій вказаного автомобіля та його пасажир, ідуть у невідомому напрямку.
Заслухавши пояснення представника особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення адвоката Демиденка В.А., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 дослідивши матеріали провадження та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Відповідно до вимог п.1.4 ПДР України - кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ПДР України.
Відповідно до п.1.5 ПДР України - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п.2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.10.9 ПДР України - під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що саме недотримання водієм ОСОБА_1 п.1.5, 2.3.б та п.10.9 ПДР України і призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Крім того, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У силу п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в рамках справи № 216/5226/16-а(2-а/216/33/17) притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №536/1703/17.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд не може обґрунтовувати свої висновки припущеннями, а має виходити із дослідження належних і допустимих доказів, якими підтверджуються чи спростовуються обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як встановлено в судому засіданні, ОСОБА_1 02.09.2025 о 21:15 год. в м.Черкаси по вул.Козацька, 2, керуючи транспортним засобом, Renault grand Scenic д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на парковці заднім ходом, не впевнився в безпечності руху та скоїв ДТП з автомобілем BMW X 4 X Drive 30D, який був припаркований.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 не заперечував, що вживав останнім алкоголю, проте вже після того, як поставив автомобіль на автостоянці, оскільки не знав що відбулося ДТП. Вказаний факт зазначав і сам ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів. Тому стверджувати, що останній перебував за кермом транспортного засобу з ознаками алкогольного сп'яніння, після чого відмовився від проведення освідування, неможливо.
Тобто, згідно змісту даного протоколу встановлено, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР України, не знайшла підтвердження.
На думку суду, в даному випадку дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП не вірно, оскільки він вжив алкогольні напої через деякий час після ДТП та після її залишення, що охоплюється іншим складом адміністративного праворушення, а саме ч.4 ст.130 КУпАП.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016), як і у кримінальному провадженні, суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що направлений до суду матеріал про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 в частині обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме в порушення п.2.5 ПДР України, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.
Такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже, суд, враховуючи вищезазначене, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Враховуючи викладене, вважаю, що зібрані у справі докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є необхідною обставиною для кваліфікації дій за ч.1 ст.130 КУпАП, та суд позбавлений можливості перекваліфікувати дії особи за ч.4 ст.130 КУпАП, висувати йому нове обвинувачення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи той факт, що в ході судового розгляду суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, суд вважає необхідним накласти стягнення в межах санкції, встановленої ст.124 КУпАП.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин судом не встановлено.
Враховуючи, той факт, що правопорушник скоїв дорожньо-транспортну пригоду, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Також підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 124, ч.1 ст.130, 279, 283 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 605,6 грн.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, тобто у випадку примусового виконання постанови суду, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник