21 листопада 2025 р. Справа № 480/11399/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2025, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, повний текст складено 07.05.25 по справі № 480/11399/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аквабуд"
до Сумської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АКВАБУД» (далі - ТОВ «Будівельна компанія «АКВАБУД», позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці (далі - відповідач, митний орган), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару № КТ-UA805000-0025-2023 від 21.08.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2023/000413;
- відшкодувати понесені позивачем судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність оскаржуваного рішення Сумської митниці про визначення коду товару № КТ-UA805000-0025-2023 від 21.08.2023, оскільки при його винесенні відповідач діяв всупереч вимогам митного законодавства, що визначають правила класифікації товарів за УКТ ЗЕД, у зв'язку з чим припустився помилкових висновків відносно їх класифікаційних характеристик та відповідно невірно змінив їх опис та товарні коди.
Зауважив, що імпортовані ТОВ «Будівельна компанія «АКВАБУД» запчастини є складовими частинами (комплектувальними вузлами) наявних у позивача бурильних машин, які окремо не функціонують та не застосовуються в інших машинах, а використовуються лише у повністю комплектному складі бурильної установки чітко для виконання визначеної функції буріння, а отже і класифікуватися такі запчастини мають за кодом УКТ ЗЕД 8431430000, як частини бурильних або прохідницьких машин товарної підпозиції 8430 41 або 8430 49. Водночас, застосована відповідачем група 73 «Вироби з чорних металів» та група № 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання» навіть за назвами свідчить про помилковість такої кваліфікації.
Стверджував, що таке визначення коду товару суперечить Основним правилам інтерпретації УКТЗЕД (далі - ОПІ), затвердженими Законом України “Про митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-ІХ (далі - Закон № 2697-ІХ), керуючись якими, а також дефісною системою, застосованою в УКТ ЗЕД, позивач і визначив код імпортованих товарів у повній відповідності до вимог УКТ ЗЕД та на підставі класифікаційних ознак, що є документально підтвердженими.
Зауважив, що митними органами вже неодноразово було визначено класифікацію частин до машин спецтехніки за кодом «8431430000», підтвердженням чого є наявні класифікаційні рішення № КТ-UA700110-002-2021 від 17.05.2021 та № КТ-UA700110-0004-2020 від 10.08.2020, що додатково підтверджує правильність декларування імпортованих позивачем товарів.
Повідомив, що докази розміру витрат, які позивач сплатив або сплатить у зв'язку з розглядом справи, будуть надані до суду у строк не пізніше ніж протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 480/11399/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Аквабуд" до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправними та скасовано рішення про визначення коду товару № КТ-UA805000-0025-2023 від 21.08.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2023/000413.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія "АКВАБУД" (код ЄДРПОУ 35906882, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд.7, 40000) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44017631) та 4000 грн витрат на правову допомогу.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 480/11399/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АКВАБУД» до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про правомірність оскаржуваного рішення Сумської митниці митниці про визначення коду товару від 21.08.2023 № КТ- UA805000-0025-2023 та складеної за його наслідками картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2023/000413, оскільки за приписами Пояснень до УКТ ЗЕД, розроблених відповідно до статті 68 Митного кодексу України та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова № 428), до товарної позиції 8430 (до бурильних або прохідницьких машин) відносяться: врубові машини, тунельні (прохідницькі) машини, машини для буріння свердловин (шпурів) у гірських породах, вугілля і т.п., машини або установки для буріння свердловин для видобутку нафти, природного газу, сірки (фраш-процес) і т.п., тобто, до цієї товарної позиції входять лише бурильні машини як такі. Водночас, інше обладнання, що застосовується разом з буровими установками, не включається до цієї товарної позиції, навіть якщо воно подано разом з буровою установкою, наприклад, насоси і компресори для видалення бурового шлаку, каменів і т.п. зі свердловини (товарна позиція 8413 або 8414).
У зв'язку з вищевикладеним, керуючись правилами 1, 6 ОПІ, примітками 1(h), 1(l) та 2(а) до Розділу XVІ Додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX (далі - Додаток), з врахуванням пояснень до товарних позицій 7304, 8412, 8431, 8708 частини бурильних машин, заявлених за митною декларацією від 11.08.2023 №23UA805020009191U1, були класифіковані митним органом у відповідних товарних позиціях:
- 7304 - «Бурові труби для бурильної установки Vermeer 7х11» класифіковані у товарній підкатегорії 7304318090, так як не відносяться до ведучих бурильних труб або обважених бурильних труб (Правила 1, 6 ОПІ, Примітки 1(h), 2(а) до Розділу XVІ пояснень до товарних позицій 7304, 8431);
- 8412 - «Гідравлічний мотор для бурової установки Universal 36x50» класифіковано у товарній підкатегорії 8412298100 як двигуни гідравлічні силові (Правила 1, 6 ОПІ, Примітка 2(а) до Розділу XVІ пояснень до товарних позицій 8412, 8431);
- 8708 - «Гусениці для бурової установки Universal 36x50» класифіковано у товарній підкатегорії 8708999798 так як вони не відносяться до частин, які застосовуються переважно з машинами 8430 (Правила 1, 6 ОПІ, Примітки 1(l), 2(а) до Розділу XVІ пояснень до товарних позицій 8431, 8708).
Зауважив, що посилання позивача, з якими помилково погодився суд першої інстанції про те, що вказані запчастини необхідні для ремонту і функціонування ГНБ Universal 60*70, не узгоджуються з наданими до митного органу документами, зокрема, інвойсом 12031-315/4808 від 06.02.2023 та пакувальним листом 12031-315/4808 від 06.02.2023, за змістом яких такі «запчастини» призначені для різних бурових установок, а саме, Vermeer 7х11 та Universal 36х50.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №480/11399/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника відповідача без задоволення та здійснити розподіл судових витрат.
В обґрунтування відзиву переконував, що уповноваженою на декларування особою позивача не вчинено порушення правил класифікації товарів, натомість, відповідачем у порушенням нормативно-правових актів в частині інтерпретації УКТ ЗЕД змінено опис імпортованих ТОВ «Будівельна компанія «АКВАБУД» товарів та помилково присвоєно їм невірні коди за УКТ ЗЕД.
Пояснив, що застосована митним органом товарна позиція 7304 є невірною класифікацією товару, адже Приміткою 1 (Б) до розділу XV «Недорогоцінні метали та вироби з них» чітко передбачено, що цей розділ не включає вироби розділу XVI, до яких відносяться імпортовані позивачем запчастини.
Стверджував, що за змістом наданого до митного органу сертифікату якості спеціальні бурильні труби V 71 1-2-930-10007 (бурові труби для бурової установки) розроблені та виготовлені відповідно до стандарту якості АРІ (Американського інституту нафти); хімічна формула і термічна обробка виконані за маркою Б-135; бурильні труби оригінальні і розроблені спеціально для буріння на буровому верстаті, виготовлені зі сталі - Б.Т55.Т2ТТ, вміст нікелю - 0.8; вуглецю - 18.0; хрому - 0.5, що спростовує твердження Сумської митниці про невідповідність опису товару «бурові труби для бурильної установки» з показниками вмісту хімічних елементів, даним сертифікату якості цієї запчастини.
Крім того, невмотивованим є зазначення в оскаржуваному рішенні про застосування бурових труб у бурильних машинах горизонтально направленого буріння, у той час як вони є запчастиною до машини - Vermeer 7х11 і саме тому мають свій окремий артикул У711-2-930-10007.
Також зазначив, що відповідно до сертифікату якості щодо гідравлічного мотору, останній є гідравлічною розбивкою спеціальної маточини 030-1- 700-10022, яка розроблена та виготовлена за стандартом якості АРІ (Американського інституту нафти). Гідравлічна розбивка моментної втулки оригінальна і розроблена спеціально для процесу свердління на свердлильному верстаті. Тобто, цей мотор розроблений виробником «Universal» спеціально як компектуюча (запасна) частина до бурової установки його ж виробництва і для чого саме він призначений і вказано у сертифікаті якості. Однак, відповідач відносить «гідравлічний мотор для бурової установки» до окремих товарних позицій «двигуни та силові установки», в той час як він не може бути встановлений на інші агрегати для належного функціонування та виконання функцій його призначення та не може функціонувати окремо від бурильної установки для якої імпортований.
Відтак, на переконання позивача, класифікація відповідачем цієї комплектуючої частини бурильної установки в товарній групі «8412» шляхом поступового спускання до наступних товарних знаків через позиції «інші» є невірним і є порушенням правил класифікації, адже до групи 8412 відносяться окремі агрегати - двигуни, що не являються складовою частиною інших виготовлених виробів (машин).
Враховуючи те, що бурильні установки не класифікуються в товарних групах Розділу XVII Додатку, а Примітками 2 (е) та 3 до цього розділу визначено, що терміни "частини" та "частини і пристрої" не застосовуються до виробів, зазначених далі, незалежно від того, можуть чи не можуть вони бути ідентифіковані як вироби, призначені для товарів цього розділу, зокрема, машин або устаткування товарних позицій 8401-8479 або частин до них, крім радіаторів для виробів даного розділу, виробів товарної позиції 8481 або 8482 або, якщо вони є складовими частинами двигунів чи силових установок, виробів товарної позиції 8483, а у групах 86-87 терміни "частини" або "пристрої" не поширюються на частини та пристрої, які не призначені для використання виключно або в основному з виробами цих груп, що виключає можливість класифікації складових, комплектувальних, запасних частин бурильної установки - гусениць у товарній групі 87, стверджував про помилкове її застосування відповідачем при зміні класифікації до товару "гусениці для бурової установки Universal 36x50".
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.02.2023 між ТОВ «Будівельна компанія «АКВАБУД» (Покупцем) та UNIVERSAL HDD (США) (Продавцем) було укладено контракт на купівлю № 0602-1, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого Продавець зобов'язався продати Покупцеві товар - компоненти для бурових розчинів, буровий інструмент, бурові установки та їх частини, який поставлятиметься партіями.
При цьому, сторонами було визначено, що найменування товару, номенклатури, кількість та ціна фіксуватимуться в інвойсах, що додаватимуться до кожної партії товару, і які вважаються додатками до цього контракту та є його невід'ємними частинами (пункти 1.2 та 1.4 контракту).
Товар за якістю має відповідати його технічному опису, технічним умовам та стандартам виробника товару, а також бути у всіх відношеннях придатним для цілей, для яких товар такого роду зазвичай використовується (пункт 6.1 контракту).
09.08.2023 уповноваженою на декларування особою позивача - ФОП ОСОБА_1 до Сумської митниці в митному режимі “імпорт» подано попередню митну декларацію типу ІМ EE № 23UA805020008979U0, а 11.09.2023 по прибуттю товару - митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № 23UA805020009191U1 (далі - МД), відповідно до яких було задекларовано товар «Частини бурильних машин: бурильні труби для бурової установки Vermeer 7х11 - 60 шт.. гідравлічний мотор для бурової установки Universal 36х50 - 1 шт. гусениці для бурової установки Universal 36х50 - 2 шт.».
У графі 33 «Код товару» вказаної МД зазначено код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності - 8431430000. Ставка мита 0%.
Декларантом позивача разом із МД до митниці подано скан-копії таких документів:
1) Зовнішньоекономічний договір (контракт) на купівлю № 0602-1 від 06.02.2023:
2) Інвойс № 12031-315/4808 від 06.02.2023;
3) Пакувальний лист № 12031-315/4808 від 06.02.2023:
4) Автотранспортну накладну № EV-777 від 03.08.2023:
5) Довідку про транспортні витрати № 11/08 від 11.08.2023;
6) Лист позивача від 08.08.2023 № 2 щодо ваги кожної з запчастин для бурової машини:
7) Договір про надання брокерських послуг від 08.08.2023 № 60-23.
Пі д час виконання митних формальностей посадовими особами відповідача митному брокеру було надіслано декілька електронних повідомлень:
- 11.08.2023 - про необхідність додаткового надання документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення:
- 14.08.2023 - про необхідність надання супровідної документації по товарам (техніко-технологічну документацію, сертифікати якості /паспорт обладнання, нормативно-технічну документацію).
- 22.08.2023 - про необхідність пред'явлення товарів для проведення митного огляду.
У відповідь на отриманий запит від 14.08.2023, митним брокером 18.08.2023 було надіслано заяву № 1, у якій повідомлялося про додаткове надання супровідної документації відносно товару з метою підтвердження правильності класифікації товарів, а саме отриманих від імпортера сертифікатів якості виробника.
21.08.2023 митним брокером було надіслано заяву № 2, в якій повідомлялося про додаткове надання отриманих від імпортера фотозображень задекларованих товарів та листа з описом ввезеного товару.
Листом від 18.08.2023 № 1808-2 позивачем було проінформовано митний орган про те, що раніше ввезена ним установка ГНБ Universal 60*70 потребує негайного ремонту, заміни гідромотора і гусениці для бурової установки, а тому імпортовані запчастини були придбані по контракту 0602-1 від 06.02.2023 і виконувані цими запчастинами функції наступні:
- Гідромотор. Приводить у дію буровий шнек, який виконує функцію анкера (штопорить машину);
- Штанги. Виконують роботу формування свердловин для подальшого затягування труби.
- Гусениці. Переміщення бурової машини.
Також позивачем було наголошено, що вказані запчастини необхідні для ремонту і функціонування ГНБ Universal 60*70, про що зазначено у сертифікатах якості і встановлюються виключно на бурову установку ГНБ Universal 60*70 і ні на яку іншу.
Разом з цим, 21.08.2023 відповідачем було винесено рішення про визначення коду товару № KT-UA805000-0025-2023, відповідно до якого задекларований позивачем товар (код УКТ ЗЕД 8431430000, ставка мита 0%) зобов'язано розділити на 3 окремі товарні позиції з присвоєнням їм іншої класифікації, а саме: 7304318090 (ставка мита 0%); 8412298100 (ставка мита 5%); 8708999798 (ставка мита 5%).
За результатами зміни вказаної класифікації товару відбулось збільшення розміру митних платежів на 19747,04 грн.
За наслідками винесення оскаржуваного рішення відповідачем також складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2023/000413, якою зобов'язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення.
Вважаючи, що при винесенні оскаржуваного класифікаційного рішення та картки відмови відповідач діяв всупереч вимогам митного законодавства, що визначають правила класифікації товарів за УКТ ЗЕД, позивач звернувся до суду з цим позовом з метою захисту порушених прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності рішення Сумської митниці про визначення коду товару від 21.08.2023 № KT-UA805000-0025-2023, оскільки при зміні класифікації імпортованих позивачем товарів, відповідачем не враховано, що надані до митного оформлення запчастини являються складовими частинами (комплектувальними вузлами) наявної у позивача бурильної машини, адже окремо не функціонують та не застосовуються в інших машинах, що свідчить про виконання ними саме у повністю комплектному складі бурильної установки чітко визначеної функції буріння. Отже, такі запчастини мають класифікуватися за одним кодом, водночас, митним органом необґрунтовано здійснено їх класифікацію за трьома окремими кодами, які не відповідають дійсній товарній категорії.
Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача судових витрат на правничу (правову) допомогу, суд першої інстанції, проаналізувавши надані представником позивача документи на підтвердження цих витрат, врахувавши критерії оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною 5 статті 134 КАС України, вважав за необхідне задовольнити заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями МК України.
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
Згідно з частиною 8 статті 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів.
Частиною 1 статті 266 МК України передбачено, що декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
Разом з тим, за змістом статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.
Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.
Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів.
У разі якщо рішення щодо класифікації товарів суперечить рішенню щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками, рішення щодо класифікації товарів підлягає скасуванню. У такому разі рішення щодо класифікації товарів втрачає чинність з моменту набрання чинності рішенням щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів, а підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування рішення щодо класифікації товарів з моменту його прийняття до моменту його скасування.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом № 2697-ІХ, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 (далі - Порядок № 428), якою передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Згідно з Основними правилами УКТ ЗЕД, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщується через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397 (надалі - Порядок № 650), декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України.
Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 650 контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності, зокрема: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Митного кодексу України; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо): зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Митного кодексу України.
Згідно з пунктом 5 Розділу III Порядку № 650 у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до Закону № 2697-ІХ у групі 84 за кодом 8431 класифікується товарна позиція: «Частини, призначені виключно або переважно для обладнання товарних позицій 8425-8430:»
У свою чергу, за кодом 8430, до якого відсилає код 8431 класифікується товарна позиція «Інші машини та механізми для переміщування, планування, профілювання, розроблення, вирівнювання, трамбування, ущільнення, виймання або буріння ґрунту, корисних копалин або руд; обладнання для забивання та витягування паль; обладнання снігоприбиральне плужне та роторне:».
За кодом 8431430000 класифікується товарна позиція «частини бурильних або прохідницьких машин товарної підпозиції 8430 41 або 8430 49».
У пункті 2 Примітки до Групи 84 Закону № 2697-ІХ зазначено, що за умови додержання положень примітки 1 до цього розділу і примітки 1 до груп 84 і 85 частини машин (крім частин виробів товарних позицій 8484, 8544, 8545, 8546 або 8547) повинні класифікуватися згідно з такими правилами:
(a) частини, що є виробами, включеними до будь-якої товарної позиції групи 84 або 85 (крім товарних позицій 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8487, 8503, 8522, 8529, 8538 і 8548), в усіх випадках повинні класифікуватися у відповідних для них товарних позиціях;
(b) інші частини, призначені тільки або переважно для одного типу машин чи для ряду машин тієї самої товарної позиції (включаючи машини товарної позиції 8479 або 8543), класифікуються разом з цими машинами або включаються до товарних позицій 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8503, 8522 і 8529 або 8538 відповідно. Проте частини, призначені однаково для використання переважно з виробами товарної позиції 8517 і з виробами товарних позицій 8525-8528, класифікуються у товарній позиції 8517, а частини, призначені для використання виключно або головним чином з товарами товарної позиції 8524, класифікуються у товарній позиції 8529;
(c) всі інші частини класифікуються відповідно у товарних позиціях 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8503, 8522 і 8529 або 8538 відповідно чи залежно від окремого випадку або, крім того, у товарній позиції 8487 або 8548.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем класифіковано імпортований ним товар за кодом 8431430000 за наступною ознакою: «Частини, призначені виключно або переважно для обладнання бурильних або прохідницьких машин».
У свою чергу, відповідачем застосовано кодування по товару № 1 - код 7304 - труби, трубки профілі порожності, безшовні з чорних металів (крім чавунного литва), інші , круглого поперечного перерізу із заліза або нелегованої сталі. Код 7304 31 - холоднотягнуті або холоднокатані (обтиснені у холодному стані).
По товару № 2 - код 8412 - Інші двигуни та силові установки, силові установки та двигуни гідравлічні.
По товару № 3 - код 870-8 - частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705: інші частини і пристрої для кузовів (включаючи кабіни).
Згідно з Примітками до Групи 73, Група 73 не включає вироби товарної позиції 8430 або 8431;
- «Інші машини та механізми для переміщування, планування, профілювання, розроблення, вирівнювання, трамбування, ущільнення, виймання або буріння ґрунту, корисних копалин або руд; обладнання для забивання та витягування паль; обладнання снігоприбиральне плужне та роторне»
- «частини бурильних або прохідницьких машин товарної підпозиції 8430 41 або 8430 49».
Отже, застосована митним органом група 73 «Вироби з чорних металів», яка належить до Розділу XV «Недорогоцінні метали та вироби з них» та група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу. їх частини та обладнання», яка належить до розділу XVII «Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби, і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання», за вказаними назвами не відповідають групі 84, яку використав позивач.
Слід зауважити, що оскільки перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис, слід застосувати Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджено наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 № 543 (далі по тексту - Пояснення № 543) на виконання положень статті 68 МК України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428 “Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Пояснення до УКТ ЗЕД є одним допоміжних робочих матеріалів, що запроваджуються в Україні з метою забезпечення однакової інтерпретації і застосування УКТ ЗЕД.
Пояснення до УКТ ЗЕД містять тлумачення змісту позицій УКТ ЗЕД, терміни, короткі описи товарів і галузі можливого застосування цих товарів, класифікаційні ознаки та конкретні переліки товарів, що включені або виключені з тих чи інших товарних позицій, методи визначення різних характеристик товарів та іншу інформацію, як є необхідною для однозначного віднесення конкретного товару до певної товарної позиції УКТ ЗЕД.
Так, згідно з пунктами 4, 5 розділу XVI пояснень до товарної позиції 8431 (обраної позивачем), визначено, що у разі якщо машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектувальних вузлів (незалежно від того, розміщені вони окремо чи з'єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями чи іншими пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функцій, включених до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, таку машину потрібно класифікувати у товарній позиції, що відповідає визначеній функції.
У примітках до цього розділу термін "машина" включає будь-які машини, обладнання, механізми, установки, апарати або пристрої, наведені у товарних позиціях групи 84 або 85.
Наданим до матеріалів справи сертифікатом якості від 17.08.2023 підтверджено, що спеціальні бурильні труби V 711-2-930-10007 (бурові труби для бурової установки) розроблені та виготовлені відповідно до стандарту якості АРІ (Американського інституту нафти). Хімічна формула і термічна обробка виконані за маркою Б-135. Бурильні труби оригінальні і розроблені спеціально для буріння на буровому верстаті.
Також за змістом вказаного сертифікату вбачається, що гідравлічний мотор є гідравлічною розбивкою спеціальної маточини 030-1-700-10022, яка розроблена та виготовлена відповідно до стандарту якості АРІ (Американського інституту нафти). Гідравлічна розбивка моментної втулки оригінальна і розроблена спеціально для процесу свердління на свердлильному верстаті.
Тобто, цей мотор розроблений спеціально як комплектуюча (запасна) частина до бурової установки Universal 36х50.
Щодо гусениць з окремим артикулом 060-4-110-10001 у сертифікаті вказано, що такі необхідні для ремонту і функціонування ГНБ Universal 36x50.
Відповідно до пакувального листа від 06.02.2023 та інвойсу від 06.02.2023 № 12031-315/4808, імпортовані позивачем бурильні труби з окремим артикулом У711-2-930-10007 призначені для бурильної установки машини - Vermeer 7х11, гідравлічний мотор з окремим артикулом 030-1-700-10022 - до бурової установки Universal 36х50, гусениці з окремим артикулом 060-4-110-10001 - для бурової установки Universal 36x50.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, які надавались до митного оформлення у сукупності з приписами нормативно-правових актів, що визначають правила і порядок класифікації товарів за кодами УКТ ЗЕД, колегія суддів дійшла висновку, що імпортовані позивачем товари являються складовими частинами (комплектувальними вузлами) наявних у позивача бурильних машин Vermeer 7х11 та Universal 36х50, які окремо від вказаних установок не функціонують та не застосовуються в інших машинах, що свідчить про виконання ними саме у повністю комплектному складі бурильної установки чітко визначеної функції буріння.
При цьому, позивач звертав увагу митного органу на те, що вищевказані імпортовані товари є запасними частинами бурильних машин та можуть бути встановлені саме на них і не підходять жодній іншій машині та не можуть бути використані стаціонарно окремо від неї, що було залишено поза увагою митного органу.
Слід врахуваати, що приміткою 2 (е) до групи 87 Розділу XVII чітко визначається, що терміни "частини" та "частини і пристрої" не застосовуються до виробів, зазначених далі, незалежно від того, можуть чи не можуть вони бути ідентифіковані як вироби, призначені для товарів цього розділу, зокрема, машин або устаткування товарних позицій 8401-8479 або частин до них, крім радіаторів для виробів даного розділу: виробів товарної позиції 8481 або 8482 або якщо вони є складовими частинами двигунів чи силових установок, виробів товарної позиції 8483.
Також і Приміткою 3 до цього ж Розділу XVII визначається, що у групах 86-88 терміни "частини" або "пристрої" не поширюються на частини та пристрої, які не призначені для використання виключно або в основному з виробами цих груп.
Фактично, відповідачем не обґрунтовано, з яких причин він класифікував «гідравлічний мотор для бурової установки» до окремих товарних позицій «двигуни та силові установки», беручи до уваги, що він не може бути встановлений на інші агрегати для належного функціонування та виконання функцій його призначення та не може функціонувати окремо від бурильної установки для якої імпортований.
Виходячи із того, що бурильні установки не класифікуються в товарних групах Розділу XVII, класифікація їх складових, комплектувальних, запасних частин таких, як бурові труби, гідравлічний мотор та гусениці для бурової установки Universal 36x50» у товарній групі 87 виключається.
Таким чином, класифікація митницею спірних комплектуючих частин бурильної установки в товарній групі «8412» шляхом поступового спускання до наступних товарних знаків через позиції «інші» є таким, що зроблено з порушенням правил класифікації, адже до групи 8412 відносяться окремі агрегати - двигуни, що не являються складовою частиною інших виготовлених виробів (машин).
За вищенаведених обставин, з урахуванням мети призначення вищевказаних товарів, які зазначені у сертифікаті якості, пакувальному листі від 06.02.2023 та інвойсі від 06.02.2023 № 12031-315/4808 бурильні труби, гідравлічний мотор та гусениці імпортувалися саме для бурильної та бурової установок позивача, а тому мають класифікуватись як запчастини до них.
Тобто, з урахуванням характеристик заявленого позивачем до митного оформлення товару, його призначення та опису, який підтверджується інвойсом від 06.02.2023 № 12031-315/4808, пакувальним листом від 06.02.2023, сертифікатами якості, експортований позивачем товар найбільш повно відповідає коду УКТ ЗЕД (8431430000), що і був визначений декларантом у митній декларації.
Доводи митного органу про те, що з наданих позивачем до митного органу документів, зокрема, інвойсу 12031-315/4808 від 06.02.2023 та пакувального листа 12031-315/4808 від 06.02.2023 вбачається, що імпортовані запчастини призначені для різних бурових установок, зокрема, Vermeer 7х11 та Universal 36х50, жодним чином не доводять правомірності застосованої митним органом класифікації бурових труб для бурильної установки Vermeer 7х11» у товарній підкатегорії 7304318090, гідравлічного мотору для бурової установки Universal 36x50» у товарній підкатегорії 8412298100 та гусениць для бурової установки Universal 36x50» у товарній підкатегорії 8708999798.
Крім того, наданим до митного органу листом від 18.08.2023 № 1808-2 декларантом було повідомлено про необхідність термінового ремонту ГНБ Universal 60х70 за допомогою таких запчастин як гідромотор і гусениці для бурової установки, у той час як імпортовані позивачем бурильні труби, призначені для бурильної установки Vermeer 7х11, у цьому контексті не згадувались.
Слід також зазначити, що відповідно до пункту 2 Порядку № 650 рішення щодо класифікації товарів (далі - Рішення) - рішення митного органу, яке приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Додатком 1 до Порядку № 650 (абзац п'ятий пункту 2 розділу I) є форма рішення щодо класифікації товарів.
Разом з цим, рішення Сумської митниці про визначення коду товару від 21.08.2023 № КТ-UА805000-0025-2023 не відповідає формі рішення щодо класифікації товарів, затвердженій Додатком 1 до Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Так спірне рішення відповідача про визначення коду товару, зокрема, не містить графи 5 "Обґрунтування класифікації товару", у якій надається обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД тощо, не містять відомостей про строк дії рішення.
Враховуючи те, що митний орган послався у рішенні лише на назви нормативних документів, зокрема, Закон № 2697-ІХ та наказ Держмитслужби про затвердження Пояснень до УКТ ЗЕД, при цьому не зазначив конкретних норм права, встановлених класифікаційних ознак товару, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог МК України, Закону № 2697-ІХ, Пояснень № 543, пункту 2 та Додатку 1 до Порядку № 650 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року № 455).
А відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Сумської митниці про визначення коду товару № КТ-UA805000-0025-2023 від 21.08.2023, винесене відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог у цій частині.
З огляду на вказане, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2023/000413, яка винесена відповідачем у зв'язку з прийняттям спірного рішення про визначення коду товару № КТ-UA805000-0025-2023 від 21.08.2023, яке визнано судом протиправним, підлягає скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог у вищенаведеній частині.
Щодо вимог в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції було подано зокрема, копії: ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВМ № 104914 від 19.10.2023, договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 28.08.2023, банківської платіжної інструкції № 1705 від 01.09.2023 про сплату вартості витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши вказані документи, колегією суддів встановлено, що між адвокатом Биковою Риммою Юріївною та ТОВ «Будівельна компанія «АКВАБУД» укладено договір про надання правової допомоги № б/н від 28.08.2023, відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов'язки представляти права і законні інтереси Клієнта в суді та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма, без обмежень, правами представника, які передбачені Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, іншими законодавчими актами України, у зв'язку із зверненням клієнта до суду, державних органів, підприємств, організацій, установ.
У пункті 3.2 вказаного договору сторони узгодили, що розмір гонорару за представництво інтересів клієнта у суді та підготовку і подання процесуальних документів при розгляді справи адміністративної юрисдикції визначається за узгодженням сторін і становить 16000 грн, які сплачуються адвокату протягом 5 днів з дати укладення цього договору.
На підтвердження факту здійснення оплати гонорару адвоката у розмірі 16000,00 грн до матеріалів долучено платіжну інструкцію № 1705 від 01.09.2023.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.
Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст частину 4 статті 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.
Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, кількість засідань, тривалість розгляду справи судом тощо.
Разом з цим, окрім загальних посилань щодо неспівмірності стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідач обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для зменшення стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції не наводив. Так само, не надавався апелянтом і свій розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу, який останній вважає обґрунтованим. При цьому, колегія суддів враховує, що апеляційна скарга Сумської митниці взагалі не містить жодних заперечень щодо стягнутої судом першої інстанції суми витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Водночас, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складено позовну заяву.
Під час перегляду даної справи суд апеляційної інстанції також враховує фактичне значення вказаного документу для справи (задоволення позову в повному обсязі).
З огляду на досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, ступінь складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення (4000,00 грн).
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сумської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 480/11399/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко