21 листопада 2025 року Справа № 640/31376/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №640/31376/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2019 № 00038754202, від 24.05.2019 № 00038744202, від 24.05.2019 № 00038734202, від 24.05.2019 № 00038724202 та рішення про результати розгляду скарги від 09.08.2019 № 38257/6/99-99-11-05-01-25.
Вимоги мотивує тим, що ПАТ "Укрсоцбанк" надано до органів фіскальної служби недостовірну інформацію, яка не могла бути умовною підставою для прийняття рішення про виникнення у позивача фінансових зобов'язань та нарахування штрафних санкцій.
Вважає, що банком вказана сума прощеного боргу є нічим необґрунтованою та такою, що являє собою односторонні розрахунки та згідно закону не може бути об'єктом оподаткування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2021 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання щодо звільнення від сплати судового збору. Розстрочено сплату судового збору на два платежі: 1427,16 грн. - протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали та 1427,16 грн - протягом 60 днів з моменту отримання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" № 2825-ІХ, визначено Ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, матеріали даної адміністративної справи передано на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Сумського окружного адміністративного суду, дана справа передана судді Шаповалу М.М.
Ухвалою суду від 14.03.20251 прийнято справу № 640/31376/20 до свого провадження. Розгляд адміністративної справи № 640/31376/20 розпочато спочатку зі стадії відкриття провадження у справі та проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15-денний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач, Головне управління ДПС у м. Києві, заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що в порушення норм п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України позивачем не включено до оподаткованого доходу за 2017 рік суму боргу прощена (анульована) ПАТ "УКРСОЦБАНК".
Від представника ДПС України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити, зазначає, що рішення ДПС про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а відтак, безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.
В контексті статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
А відтак, мотивація, спосіб її викладення, прийняття рішення в процесі адміністративного оскарження є досудовим порядком вирішення спору.
При цьому, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та визначаються виключною компетенцією органу, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на податкове повідомлення -рішення.
Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями та відповідно до наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від № 4143, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді 05.04.2019 основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором ПАТ "УКРСОЦБАНК" (ЄДРПОУ 00039019).
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Кодексу платник податків ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) проінформована про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки копією наказу ГУ ДФС у м. Києві від 05.04.2019 № 4143 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмовим повідомленням від 09.04.2019 № 47991/М/26-15-42-02-27, які направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків. Зазначені документи отримані фізичною особою 16.04.2019, згідно корінця про вручення поштового відправлення.
За результатами перевірки складено Акт від 26.04.2019 № 967/26-15-42-02- 30/2613620782.
Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення:
- п. 179.1 ст. 179 розділу IV Кодексу з урахуванням п.п.49.18.4 п. 49.18 ст.49 Кодексу, не подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2017 рік;
- п.п. "а" п. 176.1 ст.176, п.44.1, п.44.3 ст.44 Кодексу, не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;
- п.п.168.2.1 п.168.2 ст. 168 з урахуванням вимог п.п. "д" п.п. 164.2.17 п.164.2 ст. 164 Кодексу, не задекларовано річний оподатковуваний дохід за 2017 рік у сумі 1168214,87 грн, та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 210278,68 гривень;
- п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16і підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Кодексу, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2017 рік у сумі 17523,22 гривень.
На підставі висновку акту перевірки та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення 24.05.2019 № 0038754202, № 0038744202, № 0038734202, № 0038724202.
Як вбачається з Акту перевірки, ПАТ "УКРСОЦБАНК" (ЄДРПОУ 00039019) відповідно до вимог п.п. "б" п. 176.2 ст.176 Кодексу та дотримуючись порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, подано до контролюючого органу податковий розрахунок за формою 1-ДФ за IV кв. 2017р., в якому відображено нарахований та виплачений дохід у вигляді анулювання (прощення) боргу за ознакою доходу - 126 (дохід, отриманий як додаткове благо) ОСОБА_2 в загальній сумі 1168214,87 гривень.
На лист ТУ ДФС у м. Києві від 25.07.2018 № 34883/10/26-15-13-04-22 ПАТ "УКРСОЦБАНК" (ЄДРПОУ 000390191) направив відповідь листом від 28.08.2018 № 05.6-12/79- 875 (вх.№ 64223/10 від 29.08.2018), яким надано копію повідомлення від 30.10.2017 № 1965-1 про прощення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 25.12.2007 № 38-05/2/101, в якому зазначено, що після здобуття Банком права власності на предмет іпотеки, заборгованість за Договором кредиту від 25.12.2007 № 38-05/2/101 склала 54038,02 дол.США, що за офіційним курсом ІІБУ станом на 03.10.2017 складає 1440362,13 грн, а саме:
- сума кредиту - 43827,88 дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.10.2017 складає 1168214,87 грн;
- пеня - 10210,14 дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.10.2017 складає 272147,26 грн.
В повідомленні зазначено, що до складу річного доходу за 2017 рік ОСОБА_2 включається дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 43827,88 дол.США (за офіційним курсом НБУ станом на 03.10.2017 - 1168214,87 грн), який підлягає оподаткуванню.
Платником податків - фізичною особою ОСОБА_2 не включено до загального річного оподатковуваного доходу за 2017 рік доходи, отримані у вигляді додаткового блага у сумі 1168214,87 грн, які підлягають відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також не сплачено податок на доходи фізичних осіб з таких доходів, чим порушено вимоги п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 Кодексу.
Фізичною особою - платником податків ОСОБА_2 не подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік.
На лист ГУ ДФС у м. Києві від 26.03.2018р № 13122/М/26-15-13-04-20 про подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік та декларування доходу, отриманого як додаткове благо, фізичною особою ОСОБА_2 надано відповідь листом від 26.04.2018 № М/13193/ФОП-інші, яка не звільняє платника податків від обов'язку декларування отриманих доходів.
Таким чином, перевіркою встановлено, що фізичною особою ОСОБА_2 не задекларовано загальний річний оподатковуваний дохід за 2017 рік, отриманий у вигляді додаткового блага у сумі 1168214,87 грн, в податковій декларації про майновий стан і доходи, та не сплачено податок на доходи фізичних осіб з таких доходів.
В порушення п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням вимог п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу фізичною особою - платником податків ОСОБА_2 не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2017 в сумі 210278,68 грн з отриманого доходу у вигляді основної суми боргу, анульованого кредитором ПАТ "УКРСОЦБАНК" (ЄДРПОУ 00039019).
Разом з тим, згідно з вимогами п.п. 1.2 п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Кодексу, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно вимог п.п. 1.3 п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Кодексу ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
Перевіркою визначення оподатковуваного доходу встановлено отримання доходу фізичною особою ОСОБА_2 у вигляді основної суми боргу, анульованого кредитором ПАТ "УКРСОЦБАНК" (ЄДРПОУ 00039019), що підлягає обов'язковому декларуванню за 2017 рік, на загальну суму 1168214,87 грн, що призвело до заниження військового збору за 2017р., що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 17523,22 гривень.
Таким чином, перевіркою правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування, утримання та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету військового збору, встановлено, що фізична особа - платник податків ОСОБА_2 занизила та не перерахувала до бюджету військовий збір за 2017 рік в розмірі 17523,22 грн, чим порушила вимоги п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16і Підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Кодексу.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 (справа № 826/6380/15), анульована позивачу сума тіла кредиту повинна бути включена позивачем до доходу, отриманого платником податку, як додаткове благо (в силу абз. "д" пп.164.2.17 пп.164.2 ст.164 Податкового кодексу України), а отже і до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (в силу пп. 164.2 Податкового кодексу України). Анульовані суми неустойки та відсотків в якості плати за кредит до доходу платника податків, що підлягає оподаткуванню, не включаються.
Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.
Так, відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2016 року) до основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, у тому числі шляхом укладення із кредитором відповідного договору, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
За змістом наведених положень укладення із боржником договору про припинення кредитного зобов'язання є одним із передбачених Законом способів повідомлення платника податку - боржника про прийняте кредитором рішення щодо прощення (анулювання) відповідної суми боргу й не позбавляє такої заборгованості статусу додаткового блага платника податку, який остання набуває у розумінні ПК України.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 826/16188/16.
За встановлених у даній справі обставин анулювання (прощення) кредитором основної суми заборгованості за кредитом (тіло кредиту) суд приходить до висновку, що вказана сума у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2017 рік.
При цьому, як встановлено в ході розгляду справи, кредитором було повідомлено позивача про прощення (анулювання) боргу шляхом укладення відповідного договору, тобто дотримано умови, з якими положення підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України пов'язують обов'язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Як вже було зазначено вище, проведеною перевіркою достовірності відображення загального оподатковуваного доходу в поданій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017р. було встановлено, що платником податків - фізичною особою ОСОБА_2 не включено до загального річного оподатковуваного доходу за 2017 рік доходи, отримані у вигляді додаткового блага у сумі 1168214,87 грн.
Таким чином суд приходить до висновку щодо правомірності визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).
Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про результати розгляду скарги від 09.08.2019 № 38257/6/99-99-11-05-01-25, суд зазначає, що саме по собі вказане рішення не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а відтак, безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, не встановлює додаткових обов'яязків позивачу, у зв'язку з чим вказана вимога задоволенню не підлягає.
Аналогічний висновок знаходить своє підтвердження в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2019 № 810/869/16, від 27.04.2020 № К/9901/27904/19.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал