Справа № 420/18126/25
21 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч.5 ст.262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України, в якому позивач, просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо невиплати компенсації суми утриманого податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №420/19134/24;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України компенсувати ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб, яка утримана з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №420/19134/24.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 28.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №420/19134/24 йому було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення на суму 53 224,47 грн. та одноразову допомогу при звільненні на суму 39 275,85 грн.
З метою отримання інформації щодо виконання рішення суду по справі №420/19134/24, позивач звернувся до відповідача, на що отримав відповідь, з якої вбачається, що на виконання рішення суду від 11.10.2024 року по справі №420/19134/24 йому нараховано до виплати грошове забезпечення, водночас, із вказаної суми відповідачем утримано податок з доходів фізичних осіб.
Не погоджуючись із вищевказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою суду у справі №420/18126/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
Під час розгляду справи від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що позивач звільнений з військової служби та не отримує грошового забезпечення, а у відповідності до норм ПК України та Порядку №44, виплата грошової компенсації здійснюється військовослужбовцям одночасно з виплатою їм грошового забезпечення, та таке грошове забезпечення повинно бути одержано військовослужбовцями у зв'язку з виконанням ними обов'язків під час проходження служби, тому позивач не має права на виплату йому грошової компенсації суми податку на доходи фізичних осіб.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, заперечень на яку від сторони відповідача до суду не надходило.
Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи по суті встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 по 20.10.2023 року, що підтверджується витягом із наказу начальника НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20.10.2023 року №587-ос.
Разом з тим, при звільненні з позивачем не було проведено всіх розрахунків, а саме не було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у належному розмірі, а також індексацію грошового забезпечення, тому останній звернувся до Одеського окружного адміністративного суду в межах справи №420/19134/24.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року №420/19134/24, позивачу 28.03.2025 року на банківський рахунок було перераховано 53 174,47 грн. та 39 225,85 грн.
З метою отримання детального розрахунку грошового забезпечення, яке було виплачено позивачу на виконання вищевказаного рішення суду, у травні 2025 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із відповідним зверненням.
21.05.2025 року відповідач у відповідь надіслав довідку-розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні, згідно якої вбачається, що на виконання рішення від 11.10.2024 року №420/19134/24 позивачу нараховано до виплати одноразову грошову допомогу у звільненні, разом з тим, із вказаної суми утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 9 181,37 грн.
Також 21.05.2025 року відповідач надіслав довідку-розрахунок щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, згідно якої вбачається, що на виконання рішення від 11.10.2024 року №420/19134/24 позивачу нараховано до виплати індексацію грошового забезпечення, разом з тим, із вказаної суми утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 11 875,81 грн.
Не погоджуючись із зазначеними діями військової частини, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України (пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44).
Відповідно до п.2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (п.3 Порядку №44).
Згідно п.4 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям,
поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Пунктом 5 Порядку №44 встановлено, грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 ПК України, де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Аналіз вищенаведеного свідчить про те, що військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.
Несвоєчасна виплата грошового забезпечення у належному розмірі при звільненні, зокрема, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошового забезпечення, сталася з вини відповідача, а тому суд вважає, що позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.
Вищевказані висновки корелюються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №812/1048/17.
Аналізуючи вищезазначене суд доходить висновку, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з сум грошового забезпечення, одержаних військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Враховуючи зазначене, здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішення суду від 11.10.2024 року №420/19134/24, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому спосіб захисту прав у сфері публічно-правових відносин судом обирається з урахуванням принципів адміністративного судочинства та змісту ст.ст. 2, 5, 245 КАС України.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також той факт, що відповідач не довів правомірність своїх дій під час розгляду даної справи, суд доходить висновку про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманої з одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошового забезпечення, нарахованих та виплачених на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №420/19134/24.
Для належного та ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманої з одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошового забезпечення, нарахованих та виплачених на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №420/19134/24.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судового збору не здійснювати.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманої з одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошового забезпечення, нарахованих та виплачених на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №420/19134/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманої з одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошового забезпечення, нарахованих та виплачених позивачу на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №420/19134/24.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя О.В. Білостоцький