21 листопада 2025 рокусправа № 640/39770/21
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства “Укргазвидобування» до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство “ Укргазвидобування » із позовом до Північного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати висновок №UA-2021-06-22-006853-с від 17.12.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду
За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З.
Ухвалою від 03.03.2025 прийнято до розгляду справу, вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово, поновлено провадження у справі.
В обґрунтування позову посилається на те, що якому відповідач у Висновку зазначає про порушення позивачем вимог частини 5 статті 8 Закону України №922-VII “Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII) та, з огляду на відсутність механізму їх усунення, зобов'язує позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення. Позивач вважає, що викладені у Висновку твердження помилкові, необґрунтовані, та протиправні зобов'язання порушують принципи добросовісної конкуренції, недискримінації, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, порушують Конституцію України, оскільки зобов'язують позивача вчиняти дії, що суперечать вимогам законодавства України, порушують права позивача. Вказує, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі відповідач оприлюднив в електронній системі закупівель запит по надання інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, у відповідь на який позивачем своєчасно оприлюднено в електронній системі закупівель відповідні пояснення. Отже, запитувана відповідачем інформація надана позивачем у встановлений відповідачем строк, тому порушення своєчасності надання інформації допущено не було. Крім того, зазначає, що предметом моніторингу може бути виключно дотримання тих вимог, які передбачені Законом № 922-VIII та іншими нормативно-правовими актами у сфері публічних закупівель. Оскільки останні не визначають обов'язку замовника обґрунтувати та визначити порядок розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі для юридичних осіб та/або суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, зазначене питання не може бути предметом дослідження в рамках моніторингу. Крім того, вважає, що в порушення вимог закону відповідач у Висновку не визначив конкретний спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.Також, вважає, що оскаржуваний висновок підписаний неналежним цифровим підписом та складений з порушенням строку, встановленого ст. 8 Закону № 922-VIII. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представником відповідача поданий до суду відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що перед здійсненням процедури закупівлі замовник зобов'язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних технічних, функціональних та якісних характеристики. За результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом № 922-VIII, установлено, що на порушення вимог частини 5 статті 8 Закону № 922-VIII Замовник не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. Інших порушень у ході проведення моніторингу закупівлі не встановлено. Замовником на запит посадової особи органу державного фінансового контролю протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту не надано документи, які вимагались та наявність яких підтверджено Замовником у наданих поясненнях, цим самим не виконано законну вимогу органу державного фінансового контролю. Крім того, вказує, що відповідач при визначенні зобов'язання у Висновку, чітко дотримувався чинних нормативно-правових актів, врахував відсутність інших дієвих способів усунення виявлених порушень, окрім як надання застереження щодо недопущення таких порушень в подальшому. Такий спосіб усунення порушень, спрямований на неухильне дотримання законодавства про публічні закупівлі при їх проведенні, є пропорційним та має легітимну мету. Зазначає, що висновок моніторингу закупівлі, як акт індивідуальної дії - не встановлює нових обов'язків для позивача, не скасовує чи звужує його прав, що потребують захисту, а лише вказує на необхідність в подальшому дотримання законодавства, що регулює проведення публічних закупівель, а тому не порушує права позивача. Відтак вважає оскаржуваний висновок правомірним та просить відмовити у задоволенні позову.
Представником позивача подано додаткові пояснення, у яких позивач вказує, що оскаржуваний у даній справі висновок залишається чинним та порушує права позивача, доки не буде визнаний протиправним та не скасований судом. При цьому, оскаржуване порушення суб'єкта владних повноважень не може бути ним виправлене, отже повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання оскаржуваного висновку суб'єкта владних повноважень протиправним.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Не погоджуючись із висновком про результати моніторингу процедури закупівлі, позивач звернувся з позовом до суду.
На підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 22.11.2021 №668 “Про початок моніторингу закупівлі», Північним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі Позивачем - 21Т-143_43130000-3 Бурове обладнання (Комплект технологічної оснастки для цементування обсадної колони 508мм через бурильний інструмент), ДК 021:2015:43130000-3-Бурове обладнання, очікуваною вартістю 6290770,00 грн.
У Констатуючій частині висновку вказано наступне:
“Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України №922-VII “Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету АТ “Укргазвидобування» від 22.06.2021, тендерні пропозиції ДП “Ньютек Юкрейн», Wuhan Longway Petroleum TechnologyCo.,Ltd, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ендейвер», Товариства з обмеженою відповідальністю “Вот Інтернешнл Юкрейн», протокол розгляду тендерних пропозицій від 28.08.2021 №21Т-143, договір від 15.09.2021 №285/015-21, пояснення Замовника, отримані через електронну систему закупівель 30.11.2021.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 922-VIII планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. При цьому згідно із вимогами пункту 3 частини другої статті 4 Закону №922-VIII річний план закупівель повинен містити інформацію про розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі.
Отже, перед здійсненням процедури закупівлі замовник зобов'язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних технічних, функціональних та якісних характеристики.
Згідно із частиною п'ятою статті 8 Закону №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель.
Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
З огляду на викладене під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північний офіс Держаудитслужби 26.11.2021 звернувся через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 “Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) (далі Постанова № 710) .
Однак, Замовник на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону № 922-VIII не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. ».
За результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом установлено порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону №922-VIII.
За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922- VIII, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення - порушень не встановлено.
14.12.2021 в електронній системі публічних закупівель Ргоzогrо (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-06-22-006853-с) оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №2021-06-22-006853-с, який затверджено начальником Північного офісу Держаудитслужби 14.12.2021 р. Карабановим О.В.
Вважаючи висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 за №2939-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі по тексту також - Закон №2639-ХІІ), контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 “Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За змістом підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: моніторингу закупівель.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення №43).
Відповідно до частин 1 та 4 статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон №922-VIII (у редакції, чинній на час проведення моніторингу процедури закупівлі).
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Приписами частини шостої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У частині десятій статті 8 Закону №922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.
При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
За змістом Висновку, встановлено, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північний офіс Держаудитслужби 26.11.2021 звернувся через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 “Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) (далі Постанова № 710) .
Так, 26.11.2021 відповідачем оприлюднено в електронній системі закупівель запит замовнику на пояснення, що доступні за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2021-06-22-006853-с. 30.11.2021 позивачем оприлюднені в електронній системі закупівель пояснення на запит Відповідача від 26.11.2021 (доступні за пocилaнням https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2021-06-22-006853-с).
Відповідач вважає, що в даному випадку позивач допустив порушення вимог частини 5 статті 8 Закону № 922-VIII, оскільки не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Водночас, проаналізувавши норми Закону №922-VIII та зміст оскаржуваного Висновку, суд вважає, що зафіксовані відповідачем порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону №922-VIII виходять за межі моніторингу процедури закупівлі, оскільки не стосуються аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії.
Крім того, Висновок не містить посилання на порушення Замовником Постанови № 710, проте, відповідач запросив у позивача посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, необхідність визначення яких і передбачена вказаною Постановою.
Разом із тим, відповідачем не доведено наявність у позивача обов'язку розміщувати вказану інформацію.
Водночас контролюючим органом не зазначено, що визначення очікуваної вартості закупівлі відбулося із порушенням законодавства, та через це мало свої негативні юридичні наслідки, тому останнє не може вважатися порушенням, встановленим за результатами процедури закупівлі, а тому висновок в цій частині не відповідає цілям моніторингу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.02.2025 у справі №640/19571/22.
Щодо зобов'язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі.
Як встановлено вище, відповідач зобов'язав позивача “здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року №86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ цього Порядку у пункті 2 констатуючої частини форми висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форма висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку).
Системний аналіз приписів Закону № 922-VIII та розділу III Порядку №552, а також встановлених обставин справи дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Разом з тим, Висновок за своїм змістом є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов'язання для виконання.
При цьому зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19.
Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, оскільки містить певні вимоги зобов'язального характеру, зокрема, недопущення в подальшому порушень законодавства та оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як “здійснення заходів із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
Відповідач, приймаючи акт індивідуальної дії зобов'язального характеру про необхідність усунення правопорушення, повинен визначити імперативний обов'язковий спосіб його усунення.
Однак, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач та не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Розглядуване зобов'язання висновку контролюючого органу не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, в цій частині висновку не встановлено спосіб його виконання: він не містить визначення переліку дій, які саме необхідні вчинити позивачу, які заходи слід вжити задля усунення порушень, а також таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов'язання.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність порушень позивачем Закону № 922-VIII при проведенні закупівлі UA-2021-06-22-006853-с, а також зважаючи на необґрунтованість Висновку, суд вважає, що оскаржуваний Висновок не відповідає критеріям, передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, в розмірі 2270,00 грн, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інших судових витрат не заявлено.
Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 73-74, 139, 241-246, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-06-22-006853-с від 17.12.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Акціонерного товариства “Укргазвидобування» сплачений судовий збір в розмірі 2 270,00 гривень (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна