18 листопада 2025 року справа № 320/19803/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними ді, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач та/або ГУ ПФУ в м. Києві, контролюючий орган), в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, щодо зменшення ОСОБА_1 індивідуального коефіцієнту заробітної плати з 0,95186 до 0,84589;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 0,95186, починаючи з моменту звернення, а саме з 20.03.2024.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що пенсійним органом протиправно зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, чим порушено її права та охоронювані законом інтереси.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Витребувано від відповідача докази у справі.
17.06.2024 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву, сформований та поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві через підсистему «Електронний суд» 13.06.2024. У відзиві на позовну заяву представник відповідача стверджує, що на виконання рішення суду у справі № 320/10160/23, ураховуючи дату звернення ОСОБА_1 за переведенням на пенсію за віком (01.12.2022), страховий стаж позивача обчислено по 30.11.2022. Після зазначеного перерахунку індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить - 0,84589. З огляду на вказане, пенсійний орган вважає відсутніми підстави для задоволення адміністративного позову.
06.07.2024 до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та, станом на час вирішення спору по суті отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 по справі № 320/10160/23, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2024, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019, 2020, 2021 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.12.2022 перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019, 2020, 2021 роки.
ГУ ПФУ в м. Києві виконано рішення по справі № 320/10160/23.
Разом з цим, позивач зазначає, що виконуючи судове рішення, пенсійним органом протиправно зменшено коефіцієнт заробітної плати, у зв'язку із чим, 20.03.2024 вона звернулась до пенсійного органу із заявою про перегляд її пенсії з урахуванням коефіцієнта стажу та заробітної плати, які були зазначені в рішенні про призначення пенсії від 02.12.2022.
Листом від 15.04.2024 № 14642-12991/Г-02/8-2600/24, ГУ ПФУ в м. Києві повідомило заявника, що її пенсію перераховано з 01.12.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн.
Страховий стаж становить 34 роки 4 місяці 24 днів. Коефіцієнт страхового стажу, відповідно складає 0,3433. Пенсію обчислено із заробітної плати за періоди з 01.01.1993 по 31.12.1997 та за усі періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 30.11.2022.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складає 0,84589, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, становить 9174,84 грн (10846,37 х 0,84589).
ОСОБА_1 вважає, що відповідач протиправно зменшив їй індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 0,95186 до 0,84589, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс,
де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Одночасно, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Судом встановлено, що з 12.11.2007 позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» із застосування індивідуального коефіцієнту для обчислення - 0,95247, виходячи із врахуванням страхового стажу 26 років 7 місяців 21 днів (порахований по 31.10.2007) (т. 1, а.с. 102-104).
Натомість, 01.12.2022 позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію за віком, відповідно до Закону №1058-ІV.
Як вже було вказано судом вище, на виконання рішення у справі № 320/10160/23, позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV та обчислено її з врахуванням страхового стажу 34 роки 4 місяці 24 дні (порахований по 30.11.2022) та застосуванням коефіцієнту заробітної плати (доходу) - 0,84589.
Отже, при зміні виду пенсії, яку отримувала позивач, за результатами виконання рішення суду по справі № 320/10160/23, відповідач зменшив коефіцієнт з 0,95247 до 0,84589.
Суд зауважує, що Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що у випадках, коли особа, яка вже отримує пенсію за одним законом, виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV, а саме призначення пенсії, і тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону №1058-ІV.
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.01.2022 року (справа № 528/639/17), від 06.12.2021 року (справа № 185/951/17 (2-а/185/126/17), від 09.06.2021 року (справа № 367/1276/17) та постановою Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року (справа № 876/5312/17).
Крім цього у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 року по справі № 200/1478/24 дійшов до таких висновків:
«у разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, такий перехід не може вважатися "переведенням на інший вид пенсії" в розумінні частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. Це є «призначенням нового виду пенсії», оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.
Таким чином, при зверненні особи у порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, за призначенням пенсії за віком, після отримання пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, відбувається призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
У зв'язку з цим, для визначення розміру пенсії за віком, що призначається відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, слід застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якого сплачувалися страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це прямо передбачено частиною другою статті 40 цього Закону.».
Аналіз викладеного, дає суду підстави сформувати висновки про те, що фактично перехід особи з пенсії за вислугу на інший вид пенсії за віком, з огляду на відмінне нормативно-правове регулювання правових підстав призначення таких видів пенсії, такий перехід не є переведенням, а є саме призначенням пенсії.
Як вже було зауважено судом вище, абзацом першим частини 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Отже, для обчислення пенсії за віком підлягає врахуванню заробітна плата (дохід) особи за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 рок за № 1566/11846 страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)).
Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що для обчислення пенсії за віком враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року для призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
Суд зауважує, що в межах спірних правовідносин відбулося саме призначення пенсії позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
З огляду на вказане, суд вважає, що при обчисленні стажу позивача, ГУ ПФУ в м. Києві правомірно застосовано положення частини першої статті 40 Закону №1058-ІV та обраховано страховий стаж до 30.11.2022 (до дня, який передував її зверненню з відповідною заявою).
Тобто, для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Суд наголошує, що позиція позивача в частині необхідності застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV не може бути враховано судом, оскільки фактично відсутні обставини переведення позивача на інший вид пенсії, а наявне саме призначення пенсії за віком відповідно до Закону
№1058-ІV.
Одночасно при вирішенні даного спору по суті, суд враховує висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19, у якій Верховним Судом розглядалось питання визначення коефіцієнта заробітної плати для перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжила працювати.
Так, Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія.
Разом з цим, суд зауважує, що окреслені висновки не можуть бути прямо застосовані до даного спору, оскільки в межах адміністративної справи № 160/1052/19 досліджувалось питання здійснення перерахунку пенсії за віком, з урахуванням положень пункту 43 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого пенсії призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деякі законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Суд звертає увагу, що у наведеній справі заявнику (позивачу) - пенсія вже була призначена за віком, а пенсійним органом застосовано зменшений коефіцієнт заробітної плати при здійсненні відповідного перерахунку пенсії особі на виконання згаданого пункту.
Натомість у даній справі, наявні обставини призначення пенсії за віком вперше, а не внаслідок її перерахунку.
Отже, суд вважає, що висновки, які викладені Верховним Судом у постанові від
29 червня 2022 року у справі №160/1052/19 не є релевантними до фактичних обставин даної адміністративної справи.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої та частини другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами, визначеними у частині першій статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.