21 листопада 2025 року м. Київ справа №320/40383/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Пенсійного фонду України (далі - відповідач, ПФУ), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо виконання пункту 1 та абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 в частині, що стосується проведення перерахунку пенсії, а саме: неповідомлення Пенсійним фондом України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві про необхідність підготовки списку на ОСОБА_2 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання такого в п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України;
- зобов'язати Пенсійний фонд України відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144, повідомити Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві про необхідність підготовки списку на ОСОБА_2 , за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання такого у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 (позивач) - дружина померлого ОСОБА_2 , який був звільнений з військової служби в Службі зовнішньої розвідки України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) та отримує пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів прийняв постанову від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсі особам, звільненим із розвідувальних органів», пунктом 1 якої встановлено перерахувати з 01.08.2021 пенсії, призначені за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Проте на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 Пенсійний фонд України не повідомив ГУ ПФУ в м. Києві про необхідність підготовки на надсилання списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, у зв'язку з чим ГУ ПФУ в м. Києві не підготувало та не надіслало ці списки до Служби зовнішньої розвідки України.
Служба зовнішньої розвідки України як наслідок не підготувала нову довідку про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка позивача та не надіслало її до ГУ ПФУ в м. Києві, яке в свою чергу не перерахувало пенсію позивача.
Таким чином пенсія позивача не перерахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів».
Вказана бездіяльність відповідача, на думку позивача, є протиправною та такою, що порушує його права, свободи та законні інтереси.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що ПФУ діяло у відповідності до чинного законодавства.
Зокрема, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який продовжено по теперішній час.
Наказом Пенсійного фонду України від 24.02.2022 № 32 здійснено переведення Пенсійного фонду України з мирного на воєнний стан.
Міністерством соціальної політики України до Кабінету Міністрів України направлено лист від 25.03.2022 № 3065/0/2-22/54 в якому зазначено, що реалізація механізм обміну інформацією про одержувачів пенсій, визначеного Постановою № 144, в умовах війни може спричиняти ризики доступу до персональних даних, що наражатиме на небезпеку осіб зазначеної категорії та членів їхніх сімей. З метою усунення таких ризиків Мінсоцполітики вважає за доцільне забезпечити проведення визначеного Постановою № 144 перерахунку пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів, після закінчення правового режиму воєнного стану в Україні.
Зазначену позицію погоджено Кабінетом Міністрів України, про що зазначено в листі Віце-прем'єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 29.03.2022 № 8045/1/1-22.
З огляду на вищезазначене вбачається, що обов'язок повідомити головні управління про підстави для проведення перерахунку пенсій у Пенсійного фонду України виникне лише після припинення дії воєнного стану або на умовах передбачених проектом Уряду «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144» після його прийняття.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_3 (позивач) є дружиною померлого ОСОБА_2 , який був звільнений з військової служби в Службі зовнішньої розвідки України, перебував на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 03.07.1982 № НОМЕР_1 , пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 24.11.2010, свідоцтвом про смерть № НОМЕР_3 від 01.12.2019, витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 62438546.
ОСОБА_3 також перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 від 21.01.2020.
24.07.2024 представник позивача звернувся з адвокатським запитом № 2407 до ПФУ в якому просив повідомити чи повідомляв Пенсійний фонд України свої територіальні підрозділи про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», та направлення цих списків до розвідувальних органів.
Листом-відповіддю від 30.07.2024 № 2800-030203-8/46122 ПФУ повідомило позивачу, що Постановою № 144 визначено, що для забезпечення проведення перерахунку пенсій вказаній категорії осіб Головним управлінням Пенсійного фонду України необхідно сформувати та надати уповноваженим органам силових структур списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (із змінами) органи Пенсійного фонду України не мають можливості в повній мірі забезпечити формування та подання уповноваженим органам силових структур списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Після закінчення дії правового режиму воєнного стану органами Пенсійного фонду невідкладно будуть здійснені заходи щодо проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови № 144.
Аналогічну за змістом відповідь надано і ГУ ПФУ в м. Києві листом від 29.07.2024 № 2600-0312-8/147225 на адвокатський запит представника позивача від 27.07.2024 № 2407-1.
Пенсійним фондом України на обґрунтування власної позиції до відзиву надано суду наступні документи:
- лист Міністерства соціальної політики України від 28.02.2024 № 4662/0/2-24/54, адресований Пенсійному фонду України, в якому йдеться про те, що Міністерство соціальної політики України розглянуло лист Пенсійного фонду України від 02.02.2024 № 2800-030203-5/6835 щодо опрацювання законодавчих ініціатив для забезпечення проведення перерахунку пенсій особам, звільненим з розвідувальних органів, відповідно до Постанови № 144;
- лист Міністерства соціальної політики України від 25.03.2022 № 3065/0/2-22/54 «Про забезпечення перерахунку пенсій особам, звільненим з розвідувальних органів, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144», адресований Кабінету Міністрів України;
- лист Пенсійного фонду України від 16.06.2022 №2800-030203-9/23653, адресований Головним управлінням Пенсійного фонду України в областях та місті Києві.
- лист-погодження Віце-прем'єр-міністра України Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Верещук І. від 29.03.2022 № 8045/1/1-22 до листа Міністерства соціальної політики України від 25.03.2022 № 3065/0/2-22/54, адресований Міністерству соціальної політики України, Міністерству оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Пенсійному фонду України та Службі зовнішньої розвідки України, з такою резолюцією: «Пропозиція підтримується. Прошу вжити відповідних заходів до забезпечення виконання даного питання»;
Також 24.07.2024 представник позивача звернувся з адвокатським запитом № 2407-2 до Служби зовнішньої розвідки України в якому просив надати інформацію про те, чи надсилали територіальні органи Пенсійного фонду України до Служби зовнішньої розвідки України списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів».
Листом-відповіддю від 31.07.2024 № 27/1/1980 Служба зовнішньої розвідки України повідомила позивачу, що визначені пунктом 4 Постанови № 144, списки осіб, пенсій яких підлягають перерахунку від органів Пенсійного фонду України до Служби не надходили. Без попереднього отримання від органів Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку відповідно до Постанови № 144 у Служби відсутні правові підстави для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Вважаючи протиправними дії УПФ щодо не повідомлення ГУ ПФУ в м. Києві про необхідність підготовки на надсилання списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку відповідно до пункту 4 Постанови № 144 позивач і звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закону № 2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону № 2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, […], розвідувальним органам, [... ].
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 3 Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби: […] у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього Союзу РСР та Служби безпеки України, що ліквідовані, Службою зовнішньої розвідки за відповідними посадами у такому державному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; [...].
Правовий статус Служби зовнішньої розвідки України визначений статтею 1 Закону України від 01.12.2005 № 3160-ІV «Про Службу зовнішньої розвідки України» (далі - Закон № 3160-ІV).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 3160-ІV Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України «Про розвідку».
Правові та організаційні засади функціонування розвідки, правовий статус і соціальні гарантії співробітників розвідувальних органів України та осіб, залучених до виконання розвідувальних завдань, а також порядок здійснення контролю за розвідкою визначає Закон України від 17.09.2020 № 912-ІХ «Про розвідку» (далі - Закон № 912-ІХ), який набрав чинності 24.10.2020.
Грошове забезпечення та оплата праці співробітників розвідувальних органів унормовані положеннями статті 42 Закону № 912-ІХ.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону № 912-ІХ грошове забезпечення та заробітна плата співробітників розвідувальних органів складається з: 1) посадового окладу; 2) окладу за військовим званням або надбавки за ранг державного службовця; 3) надбавки за вислугу років; 4) надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; 5) інших доплат, надбавок та винагород, передбачених законодавством; 6) премій.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018. Цією постановою затверджені тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, визначені додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років тощо.
14.07.2021 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704» (далі - Постанова № 729), яка набрала чинності 17.07.2021.
На підставі пункту 3 змін, що вносяться до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, затверджених Постановою № 729, пункту 4 Постанови № 704 доповнений абзацами такого змісту: «Установити, що посадові оклади військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, установлених цією постановою для відповідних посад військовослужбовців Збройних Сил (додаток 2), із коефіцієнтом: для військовослужбовців кадрового складу 1,8; для військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, 1,4.».
Таким чином, в липні 2021 року внаслідок змін, внесених до Постанови № 704 на підставі Постанови № 729, відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів.
Як наслідок, в силу положень частини четвертої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у осіб, які звільнені з розвідувальних органів і яким призначена пенсія відповідно до цього Закону, виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Оскільки підвищення грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів відбулось в липні 2021 року, право на перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виникло з 01.08.2021, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії (частина друга статті 51 цього Закону).
23.02.2022 відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» (далі - Постанова № 144), яка набрала чинності 26.02.2022.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 144 Кабінет Міністрів України постановив перерахувати з 01.08.2021 пенсії, призначені за нормами Закону № 2262-ХІІ, особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного Постановою № 704 розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців.
Пунктом 4 Постанови № 144 на Пенсійний фонд України покладений обов'язок в одноденний строк після набрання чинності цією постановою повідомити своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби.
На підставі отриманих списків Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Державної прикордонної служби, з яких особи були звільнені із служби, готують довідки про розмір грошового забезпечення, яке буде враховуватися під час перерахунку пенсій, щодо кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатком 2 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 1 цієї постанови) і додатком 3 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до п. 2 цієї постанови) та в місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Щодо осіб, яких було звільнено із служби у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього СРСР, Служби безпеки, що ліквідовані, довідки видаються Службою зовнішньої розвідки із зазначенням грошового забезпечення за відповідними посадами в такому державному органі з урахуванням п. п. 1 і 2 цієї постанови.
Міністерству соціальної політики разом із Пенсійним фондом України доручено забезпечити проведення перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою.
Як вже було зазначено судом, з 01.08.2021 у позивача як у особи, із числа військовослужбовців розвідувальних органів, якій призначена пенсія відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виникло право на перерахунок пенсії виходячи з грошового забезпечення за відповідною (посадою) військовослужбовця, визначеного Постановою № 704 в редакції Постанови № 729.
Разом з тим, Пенсійний фонд України не виконав обов'язок, покладений на нього абзцом 1 пункту 4 Постанови № 144, а саме в одноденний строк після набрання чинності цією постановою не повідомив своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби.
Правомірність своєї поведінки та наявність підстав для невиконання вимог абзацом 1 пункту 4 Постанови № 144 Пенсійний фонд України обґрунтовує фактом введення в Україні воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації.
За висновком посадових осіб Пенсійного фонду України, механізм обміну інформацією між Пенсійним фондом України та іншими уповноваженими органами, передбачений Постановою № 144, в умовах воєнного стану створює ризики доступу до інформації (персональних даних) осіб, звільнених з військової служби у розвідувальних органах.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», (далі - Указ № 64/2022) з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє і на час розгляду справи.
Закон України від 12.05.2015 № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі -Закон № 389-VІІІ) визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 389-VІІІ правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VІІІ в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 389-VІІІ правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
Згідно з частиною другою 20 Закону № 389-VІІІ в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
В пункті 3 Указу № 64/2022 зазначено, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитись обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та в обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону № 389-VІІІ.
Суд зауважує, що конституційне право громадян на соціальний захист, гарантоване стаття 46 Конституції України, не включено до переліку конституційних прав і свобод людини і громадянина, які можуть обмежуватись в умовах правового режиму воєнного стану, введеного Указом № 64/2022.
Здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень в умовах воєнного стану унормовано положеннями статті 9 Закону № 389-VІІІ.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 389-VІІІ Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституції України, цим та іншими законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, (далі - Положення №280) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення № 280).
Таким чином, в силу положень частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 9 Закону № 389-VІІІ та пункту 2 Положення № 280 Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади навіть в умовах правового режиму воєнного стану зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; у своїй діяльності керуватися Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Суд зауважує, що ні Закон № 389-VІІІ, ні Закон № 2262-ХІІ, а ні інші законодавчі акти не передбачають будь-яких обмежень (заборон) щодо проведення перерахунку пенсій особам, із числа військовослужбовців розвідувальних органів, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 2262-ХІІ, в умовах правового режиму воєнного стану, в тому числі з міркувань захисту інформації про таких осіб (їх персональних даних).
До того ж Кабінет Міністрів України не приймав нових та не вносив зміни до чинних нормативно-правових актів, які б передбачали відтермінування проведення перерахунку пенсій особам, із числа військовослужбовців розвідувальних органів, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 2262-ХІІ, до моменту припинення або скасування воєнного стану.
Зокрема, на час розгляду справи по суті Постанова № 144 діє в її первинній редакції, будь-яких змін та доповнень до неї Кабінет Міністрів України не вносив.
З приводу доводів відповідача, які зводяться до необхідності захисту інформації (персональних даних) осіб, звільнених з розвідувальних органів, в умовах воєнного стану, слід зазначити таке.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.
Отже з 01.08.2021 у позивача виникло право на перерахунок пенсії виходячи із грошового забезпечення померлого чоловіка за відповідною (прирівняною) посадою військовослужбовців розвідувальних органів, обчисленого відповідно до Постанови № 704 (в редакції Постанови № 726).
А оскільки позивач отримує пенсію за вислугу років померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який був звільнений з військової служби в Службі зовнішньої розвідки України (особа із числа військовослужбовців розвідувальних органів), позивач мав легітимні очікування, що його пенсія буде перерахована.
Однак такий перерахунок проведений не був через те, що Пенсійний фонд України не виконав обов'язок, покладений на нього абзацом 1 пункту 4 Постанови № 144, обґрунтовуючи це тим, що механізм обміну інформацією між Пенсійним фондом України та іншими державними органами, передбачений цією постановою, в умовах воєнного стану створює ризики доступу до інформації (персональних даних) осіб, звільнених з військової служби у розвідувальних органах.
При цьому така підстава для не проведення або відтермінування перерахунку пенсії не передбачена законодавством, тобто держава фактично допустила втручання у право позивача на мирне володіння своїм майном з підстав, що не передбачені законом.
Те, що в умовах воєнного стану посилений захист інформації про осіб, звільнених із розвідувальних органів, має легітимну мету, не спростовує висновку суду про те, що втручання держави в право позивача не було передбачено законом.
Держава в особі Кабінету Міністрів України визначила порядок та умови перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, в тому числі шляхом затвердження Порядку № 45 і прийняття Постанови № 144.
І сама держава в особі її органів, в тому числі Пенсійний фонд України, не вчиняє передбачені нею ж в Порядку № 45 і Постанові № 144 дії, які є передумовою для проведення перерахунку пенсії, тобто не дотримується власних процедур та уникає виконання своїх обов'язків.
Тим більш, що з моменту набрання чинності Постановою № 144 та введення в Україні воєнного стану минуло більше трьох років, чого було об'єктивно достатньо як для виконання Постанови № 144, так і для коригування передбаченого цією постановою механізму обміну інформацією між Пенсійним фондом України та іншими державними органами з тим, щоб підвищити захист інформації про осіб, звільнених з розвідувальних органів, та убезпечити несанкціонований доступ до неї в умовах воєнного стану.
Також необхідно відзначити, що в контексті спірних правовідносин йдеться про реалізацію конституційного права позивача на соціальний захист, а тому вимоги пропорційності мають бути дотримані навіть в умовах воєнного стану.
Відтак, має бути збережений розумний баланс приватних і публічних інтересів, що означає, що цілі обмеження права мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Пенсійний фонду України не довів наявність розумного співвідношення між порушенням прав та інтересів людини та цілями державного впливу і засобами їх досягнення, тобто відсутнє співрозмірне обмеження прав позивача для досягнення публічних цілей, на яких акцентує увагу відповідач.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 11 Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-ХІІ), інформація про фізичну особу (персональні дані) відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно з частиною другою статті 11 Закону № 2657-ХІІ не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 2657-ХІІ конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Як свідчить зміст форми «Списку осіб із числа військовослужбовців розвідувальних органів, пенсії яких підлягають перерахунку», наведеного в додатку 1 до Постанови №144, в ньому має бути зазначена така інформація: прізвище, ім'я, по батькові; дата звільнення зі служби (смерті); найменування посади на день звільнення із служби (смерті) із зазначенням назви підрозділу; розмір грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, з урахуванням усіх його складових.
Тобто форма Списку осіб із числа військовослужбовців розвідувальних органів, пенсії яких підлягають перерахунку, не містить інформації, яка вважається конфіденційною в розумінні Закону № 2657-ХІІ.
До того ж, вся інформація, яка має бути зазначена в таких списках, вже перебуває у розпорядженні головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві та у інших державних органів, до повноважень яких належить підготовка довідок про розмір грошового забезпечення.
При цьому, обмін інформацією буде відбуватися між двома суб'єктами владних повноважень, що не передбачає доступу третіх осіб до зазначеної інформації.
З приводу твердження відповідача про те, що нормами абзацу 1 та 2 пункту 4 Постанови № 144 не передбачено подання повідомлення і складання списку щодо однієї конкретної особи, суд зазначає наступне.
Дійсно в абзаці 1 пункту 4 Постанови № 144 та в додатку 1 до цієї постанови йдеться про список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а не про індивідуальне повідомлення щодо кожної окремої особи.
Бездіяльність відповідача, яка полягала у невиконанні норми абзацу 1 пункту 4 Постанови № 144, вплинула на права та інтереси всіх осіб, пенсії яких підлягали перерахунку, однак не були перераховані через відсутність відповідного повідомлення від Пенсійного фонду України.
Той факт, що Постанова № 144 по суті визначає механізм масового перерахунку пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів, не є підставою для відмови у наданні судового захисту окремій особі, з їх числа, яка звернулася за таким захистом.
На момент звернення позивача до суду з цим позовом з моменту введення в України воєнного стану сплинуло більше двох років, незважаючи на те, що широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України триває, органи державної влади, в тому числі Пенсійний фонд України, продовжують виконувати свої повноваження та функції, проте до теперішнього часу вимоги абзацу 1 пункту 4 Постанови № 144 відповідач не виконує, що має наслідком порушення прав осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, в тому числі і позивача.
Відтак, порушене право підлягає судовому у спосіб, визначений позивачем.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача, як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1211,20 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо виконання пункту 1 та абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» в частині, що стосується проведення перерахунку пенсії, а саме: неповідомлення Пенсійним фондом України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві про необхідність підготовки списку на ОСОБА_2 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання такого в п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
3. Зобов'язати Пенсійний фонд України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9; код ЄДРПОУ 00035323) відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» повідомити Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві про необхідність підготовки списку на ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови та подати такий список у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9; код ЄДРПОУ 00035323).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.