про залишення позову без розгляду в частині
13 листопада 2025 року м. Київ Справа № 320/51771/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у непроведенні перерахунку основної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі його заяви від 22 вересня 2024 року, як інваліду 2 групи внаслідок аварії на ЧАЕС, за період з 28 червня 2023 року по 22 вересня 2024 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та з урахуванням раніше виплачених сум, а також визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення відповідних виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) після перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку основної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі його заяви від 22 вересня 2024 року і довічно відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі його заяви від 22 вересня 2024 року, як інваліду 2 групи внаслідок аварії на ЧАЕС, за період з 28 червня 2023 року по 22 вересня 2024 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та з урахуванням раніше виплачених сум, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити відповідні виплати основного виду пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі його заяви від 22 вересня 2024 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) довічно основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є інвалідом ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку у відповідача, де отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 28 червня 2023 року.
На переконання позивача, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач має здійснювати з розрахунку 8 мінімальних розмірів державної пенсії за віком.
У зв'язку із цим, позивач звернувся до відповідача із проханням здійснити перерахунок основної пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 та до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, проте, відповідач повідомив про відсутність підстав для такого перерахунку основного розміру пенсії по інвалідності.
Відповідач будь-яких письмових пояснень, відзиву або заперечень проти позову до суду не надав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху після відкриття провадження та останньому наданий строк для усунення виявлених судом недоліків, зокрема, для подання позовної заяви в новій редакції, в якій конкретизувати позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення відповідних виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) після перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити відповідні виплати основного виду пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням раніше виплачених сум з викладенням обставин, якими він обґрунтовує ці вимоги та наданням відповідних доказів, на їх підтвердження.
- заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 28 червня 2023 року по 08 травня 2024 року, в якій вказати підстави для поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Представником позивача 15 жовтня 2025 року подано заяву про поновлення процесуального строку, в якій останній послався на таке.
Так, обгрунтовуючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, представник позивача зазначив, що на початку вересня 2024 року у інтернет мережі «Тік Ток» позивачем був переглянутий відеоролік згідно зі змістом якого останній дізнався про те, що відповідно до постанови Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23 у нього є право на перерахунок та отримання пенсії по інвалідності, пов'1язаною з аварією на ЧАЕС, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком на підставі та з урахуванням положень визначених Рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021. До цього часу про вказане рішення позивач нічого не знав і не чув.
Отже, як вказано у заяві, після 28 червня 2023 року позивач не знав про те, що має право перерахунок пенсії по інвалідності та на її подальше отримання у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, а тому до органів Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії та її виплату у новому розмірі не звертався.
Також, у заяві зазначено, що позивач звертає увагу суду на те, що органи Пенсійного фонду України знали про існування вказаного вище рішення Конституційного Суду України, однак пенсію позивачу не перерахували і не виплачували в новому розмірі, як і не інформували, в тому числі в 2023-2025 роках про наявність права на перерахунок пенсії.
В подальшому, на прохання позивача, від його імені адвокатом Вишнівським І.А. 22 вересня 2024 року було підготовлено відповідну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про перерахунок пенсії та її виплату у новому розмірі,яка була зареєстрована 25 вересня 2024 року та яку відповідач фактично залишив без розгляду, у зв'язку з чим позивач 01 листопада 2024 року звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
На переконання представника позивача, позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами, оскільки в даному випадку встановлено, що виплата позивачу пенсії у меншому розмірі з 28 червня 2023 року є наслідком протиправної бездіяльності відповідача, то, відповідно до спірних правовідносин має застосовуватись така умова, як виплата пенсії за минулий час без обмеження строку.
На підставі вищевикладеного, представник позивача просив визнати зазначені ним причини пропуску строку поважними та поновити цей строк.
З цього приводу суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу ймовірність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Суд звертає увагу, що соціальні виплати, визначені статтями 39, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у вигляді підвищення до пенсії та додаткової пенсії, носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
В постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Саме цей висновок, сформований Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав про застосування у подібних правовідносинах положень статті 122 КАС України, є релевантним до цієї справи.
Так, судом встановлено, що предметом спору є розмір нарахування пенсії за період з березня 2023 року, однак з до суду позивач звернулася лише 06 червня 2024 року.
Верховний Суд у пункті 42 постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Згідно частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк встановлений судом.
За таких обставин, а також враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт наявності обставин, що не залежали від позивача в частині його обізнаності про порушення його права, суд доходить висновку про те, що позивачем не наведено поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду, а тому наявні підстави для залишення без розгляду позовних вимог, які заявлені поза межами шестимісячного строку, з 28 червня 2023 року до 08 травня 2024 року.
Як вже зазначалось судом в ухвалі суду від 10 жовтня 2025 року, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 460/8956/24.
Більш того, суд зазначає, що в ухвалі суду від 10 жовтня 2025 року зазначалось, що «зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що відповідач просить у тому числі визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення відповідних виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) після перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити відповідні виплати основного виду пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас позивачем жодним чином не обґрунтовані заявлені позовні вимоги в цій частині, як і не конкретизовано, які саме виплати та після якого саме перерахунку пенсії не здійснював відповідач, у зв'язку з чим, позивачу необхідно конкретизувати зазначені позовні вимоги, а також викласти обставини, якими він обґрунтовує ці вимоги та надати відповідні докази, на їх підтвердження».
Представником позивача на виконання вимог ухвали суду в цій частині жодних пояснень надано не було, як і не було подано позовної заяви в новій редакції, в якій слід було конкретизувати позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення відповідних виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) після перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити відповідні виплати основного виду пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням раніше виплачених сум з викладенням обставин, якими він обґрунтовує ці вимоги та наданням відповідних доказів, на їх підтвердження.
Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись частиною п'ятнадцятою статті 171, пунктом 7 частини першої статті 240, статтями 241-243, 248, 250, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 18 червня 2023 року по 08 травня 2024 року та відмовити у його поновленні.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 18 червня 2023 року по 06 травня 2024 року та в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення відповідних виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) після перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язанні Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити відповідні виплати основного виду пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням раніше виплачених сум - залишити без розгляду.
3. Роз'яснити позивачу його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.
4. Продовжити розгляд адміністративної справи № 320/51771/24 в частині позовних вимог, що стосуються періоду, починаючи з 09 травня 2024 року, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулась до суду з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
.
Суддя Жук Р.В.