про відмову у забезпеченні позову
20 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/21492/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 240/21492/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерства оборони України про:
- визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") даних про порушення правил військового обліку позивачем, а також зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") такі дані;
- визнання протиправними дій відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") даних про виключення позивача з військового обліку на підставі даних, які містяться в паперовому військово-обліковому документі;
- зобов'язання відповідача внести відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") про виключення позивача з військового обліку.
19.11.2025 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 та його відділам і підрозділам до моменту набрання законної сили рішенням суду вчиняти певні дії, пов'язані з заходами призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, крім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову та чи (або) бронювання від призову на військову службу під час мобілізації та їх оформлення.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає про протиправну зміну відповідачем статусу позивача як "невійськовозобов'язаного" на "військовозобов'язаного", що є підставою для висновку про здійснення відповідачем заходів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та, відповідно, про зміну його статусу на "військовослужбовця".
Заявник вказує, що він має на утриманні двох малолітніх дітей та вагітну дружину, однак, протиправні дії відповідача позбавляють його можливості повноцінно скористатися правом на життя та правом на працю для забезпечення своєї родини, права вільного пересування, що є суттєвим обмеженням прав і свобод людини.
За твердженням позивача, такі обмеження спричиняють емоційний стрес як у нього, так і у членів його сім'ї, оскільки існують ризики затримання позивача та доставки в ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками Національної поліції.
На думку заявника, застосування заходів забезпечення позову до розгляду справи по суті, у разі відмови в позові, матиме наслідком лише відтермінування його мобілізації до лав Збройних Сил України. Однак, невжиття таких заходів може спричинити для нього негативні наслідки в разі мобілізації, оскільки виключення з військового обліку особи, яка вже є військовослужбовцем, виконання рішення суду, у разі задоволення позову, стане неможливим, в зв'язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача буде зведено нанівець.
Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1-3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Наведена норма передбачає, що за загальним правилом розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без повідомлення учасників справи. Заявник викликається тільки у випадку необхідності надати додаткові пояснення та/або докази. Судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову призначається у виняткових випадках, за відсутності пояснень заявника та/або недостатності поданих ним доказів.
Суд не вбачає підстав для виклику заявника та призначення судового засідання, так як всі доводи викладені позивачем в заяві про забезпечення позову, а до позову надано усі докази, які, на думку позивача, обґрунтовують його порушені права.
З урахуванням викладеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Забезпечення позову _ це надання заявнику тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову врегульовано главою 10 розділу І КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого є справа, до вирішення такої справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає "Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України; прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
За змістом пункту 21, підпункту 1 пункту 27, пунктів 28 - 29 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
У повістці зазначаються, зокрема мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.
Відповідно до пункту 88 Порядку № 560 на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувальних органів) під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Отже, у повістці про виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів зазначається, серед іншого, мета такого виклику, а саме:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
За результатами проведення медичного огляду військовозобов'язаного військово-лікарською комісією, зокрема може бути ухвалене рішення щодо придатності до проходження військової служби під час мобілізації.
Надалі, на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі є перевірка законності дій відповідача щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") даних про порушення позивачем правил військового обліку, а також наявність підстав для внесення в цей реєстр відомостей про виключення позивача з військового обліку.
Водночас, дії або рішення відповідача щодо призову та мобілізації позивача ним не оскаржуються, тому визначений позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі фактично виходить за межі предмету розглядуваного спору.
Крім того, суд наголошує, що частиною першою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
З 24.02.2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.
Слід зауважити, що зупинення дії чи заборона вчиняти будь-які дії відповідно Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та будь-яких інших законів України не входить до повноважень адміністративного суду та не може бути реалізовано в рамках розгляду заяви про забезпечення позову.
Також суд ураховує, що доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються активні мобілізаційні заходи стосовно позивача, які полягають, зокрема у врученні йому повістки щодо призову на військову службу під час мобілізації чи відправлення до місць проходження військової служби та що у зв'язку з цим наявна реальна загроза вжиття заходів, спрямованих на призов позивача на військову службу під час мобілізації, позивачем не надано.
Разом із тим, суд зазначає, що ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову, адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
При цьому, суд зауважує, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Стосовно посилання позивача на те, що на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей та вагітна дружина, суд зазначає, що сімейні обставини можуть бути підставою лише для відстрочки від мобілізації, яка є індивідуальним правом за наявності визначених законом умов. Позивач може використовувати це право для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або для захисту своїх інтересів у відносинах з іншою стороною.
Емоційний стрес, на який посилається позивач, також не є юридичним доказом порушення прав. Сам по собі стрес, пов'язаний із необхідністю виконання конституційного обов'язку захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не свідчить про неправомірність дій органу влади. Для забезпечення позову заявник має навести об'єктивні факти, що підтверджують реальні наслідки або загрозу порушення його прав, чого зроблено не було.
Отже, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову аргументи, зокрема про ймовірний призов позивача на військову службу під час мобілізації, на цій стадії судового процесу не дають підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд зазначає, що підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.
Також слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Сама лише незгода позивача із діями чи рішеннями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких діянь чи рішень протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Таким чином, розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Н.М. Майстренко