21 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/16829/25
категорія 115000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА № 510675 від 15.06.2025, винесений інспектором сектору протидії домашнього насильства Бердичівського РВП лейтенантом поліції Глущук Анною Юрівною.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.06.2025 інспектором сектору протидії домашнього насильства Бердичівського РВП складено терміновий заборонний припис серії АА № 510675 стосовно ОСОБА_1 , яким заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 , яка у відповідності до відомостей, що містяться в оскаржуваному терміновому заборонному приписі є колишньою свекрухою позивача. Проте позивач не визнає себе кривдником на її переконання терміновий заборонний припис є протиправним та підлягає скасуванню, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом. Разом із тим позивач стверджує, що даний припис стосовно неї заповнено не повністю, а тому він є не законним.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18.08.2025 до суду від Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що 15.06.2025 з 14:00 год. до кривдника ОСОБА_1 застосовано заборонний захід у вигляді заборони в будь - який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб . Факт скоєння ОСОБА_1 домашнього насильства підтверджується матеріалами справи. Для встановлення об'єктивної загрози на місці було складено оцінку ризиків вчинення домашнього насильства за формою визначеного у порядку № 369/180. Як вбачається із відеозапису з нагрудного відеореєстратора, працівники поліції прибувши на місце події виявили правопорушення, тому за результатами опрацювання виклику здійснено оцінку ризиків щодо кривдника ОСОБА_1 та винесено терміновий заборонний припис від 15.06.2025 серії АА № 510675. Терміновий заборонний припис є найлегшим спеціальним заходом щодо протидії домашньому насильству в порівнянні з обмежувальним приписом стосовно кривдника, взяттям на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи, направленням кривдника на проходження програми для кривдників.
27.08.2025 до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач заперечує доводи відповідача та зазначає, що слова та дії інспектора сектору протидії домашнього насильства ОСОБА_3 по відношенню до позивача були необ'єктивними і упередженими, а тому терміновий заборонний припис є незаконним.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
15.06.2025 інспектором сектору протидії домашнього насильства Бердичівського РВП лейтенантом поліції Глущук Анною Юрівною здійснено реагування на повідомлення "Домашнє насильство" за адресою: АДРЕСА_1 , де одразу на місці події було складено терміновий заборонний припис серії АА № 510675 стосовно кривдника ОСОБА_1 , яким їй заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб з 14 год. 00 хв. 15.06.2025.
Не погоджуючись із вказаним приписом, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначені Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII.
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно з пунктом 4 частини 1статті 10 Закону № 2229-VIII, до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Відповідно до статті 24 Закону № 2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно з частинами 1, 2, 4 - 6, 9 та 11 статті 25 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 654 від 01.08.2018 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок № 654).
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку № 654 цей Порядок визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Процедуру винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника визначено Розділом ІІ Порядку № 654.
Так, відповідно до пунктів 6-8 Порядку № 654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.
Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до припису, а також унесення додаткових записів після того, як припис підписано постраждалою особою (її представником), свідком (ами) (за наявності) та кривдником.
У разі допущення порушень при оформленні припису його заповнений бланк вважається зіпсованим.
Пунктами 10, 11 Порядку № 654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються:
- у рядку “тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;
- у рядку “посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочень);
- у рядку “згідно зі статтею 25 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, ім'я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;
- у рядку “особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
- у рядку “чи притягався (лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;
- у рядку “у зв'язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма (и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;
- у рядку “стосовно постраждалої особи» - прізвище, ім'я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
- у рядку “заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
- у рядку “Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;
- у рядку “Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз'яснено положення статті 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов'язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду» - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис;
- у рядку “Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис;
- у рядку “Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно з Законом України “Про захист персональних даних» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові постраждалої особи (її представника);
- у рядку “Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові кривдника;
- у рядку “Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка (ів) (у разі наявності).
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
Суд встановив, що 15.06.2025 сектором протидії домашньому насильству Бердичівським РВП, здійснено реагування на повідомлення “Домашнє насильство» за адресою: АДРЕСА_1 , де відносно ОСОБА_1 складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис від 15.06.2025 серії АА № 510675 за вчинення домашнього насильства відносно постраждалої особи ОСОБА_2 , яка у відповідності до відомостей, що містяться в оскаржуваному терміновому заборонному приписі, є колишньою свекрухою позивача.
Заборонний припис винесено строком на 10 діб з 14:00 год 15.06.2025 до 14:00 год 25.06.2025.
Суд наголошує, що за визначенням статті 1 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, а відповідно до п. 1 Розділу 2 Порядку № 654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 № 369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.
Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 2 та пункту 3 розділу ІІ Порядку № 369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку № 369/180).
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Порядку № 369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Досліджуючи докази, надані позивачем до позову, суд встановив невідповідність заповнення оригіналу терміновий заборонний припис серії АА №510675 від 15.06.2025, а саме у рядку "терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком" - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати внесення припису, часу та дати закінчення дії припису; в даному випадку дата закінчення дії припису оригінального примірника відсутня, а в копії, яка надана позивачу безпосередньо в поліції, дата вже наявна. Тобто в оригіналі відсутній день закінчення припису (час закінчення визначено). Також у рядку “Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис відсутній.
Щодо твердження позивача про відсутність його підпису у терміновому заборонному приписі стосовно кривдника, суд зазначає наступне.
Так, у графі оскаржуваного припису щодо роз'яснення положення статті 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності та право на оскарження міститься надпис "відмовилась". Проте в графі кривдник від підпису відмовився в присутності (працівника уповноваженого підрозділу) стоїть підпис працівника, що спростовує твердження позивача про неналежне патрульним поліції заповнення оскаржуваного припису.
Водночас, технічна помилка де не вказано дату закінчення припису, не є суттєвою та не може слугувати твердженню позивача, що нібито оскаржуваний припис винесено незаконно та необґрунтовано.
Крім того, посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваного припису не спростовують здійсненого нею домашнього насильства та не можуть слугувати безумовною підставою для скасування оскаржуваного припису.
Суд вважає за необхідне зазначити, що вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваного припису не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого припису за умови, якщо позивачем вчинено домашнє насильство, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15.
Стосовно інших посилань позивача, то суд відхиляє такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, оскільки відповідач, маючи дискреційні повноваження щодо обрання декількох допустимих рішень при винесенні термінового заборонного припису правомірно виніс терміновий заборонний припис, з урахуванням кількості відповідей “Так» на питання у Формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Крім того, суд наголошує, що поліцейський уповноваженого підрозділу поліції, оцінивши рівень небезпеки постраждалої особи як низький або середній, можливі ризики, має повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд, як це визначено пунктом 7 Порядку № 369/180.
Така позиція також викладена у Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 17.02.2022 № 380/952/20.
Суд зазначає, що, у даному випадку, після встановлення рівня небезпеки постраждалої особи інспектором сектору протидії домашнього насильства Бердичівського РВП, на власний розсуд, правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством складено термінові заборонені приписи, таким чином реалізувавши свої дискреційні повноваження, що не суперечить нормам чинного законодавства.
Слід зазначити, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб з 14:00 год 15.06.2025 до 14:00 год. 25.06.2025.
Отже, на момент подання позовної заяви та розгляду вказаної справи строк його дії сплинув і тому підстави для скасування даного припису відсутні, оскільки він втратив свою чинність.
З урахуванням вищевикладеного суд не знаходить підстав для визнання протиправними дій та рішень відповідача, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10008, ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправними та скасування термінового заборонного припису відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 21 листопада 2025 р.
21.11.25