Справа № 711/10128/25
Номер провадження 3/711/2791/25
17 листопада 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Черкаське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, інваліда 2-ї групи, РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП,
В судовому засіданні встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 473324 - 08.10.2025 близько 13.20 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив неправомірні дії відносно ОСОБА_2 , при цьому хватав за одяг та притискав силоміць до стіни, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.
Особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що ОСОБА_2 - це його колишній зять, з яким у нього неприязні стосунки. Наразі в суді перебуває справа, щодо визначення проживання дітей, його онуків, тому наявні постійні конфліктні ситуації. Щодо події яка мала 08.10.2025, зазначив, що близько 13.00 год. він зайшов у офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить його доньці ОСОБА_3 , з метою заміни замків на одному з офісних приміщень. Близько 13.30 год. до вказаного приміщення зайшов його колишній зять ОСОБА_2 відчинивши його своїм ключем вхідні двері. З метою дізнатися у ОСОБА_2 , звідки у нього ключі від офісу і взагалі, що він тут робить, він вийшов до нього та намагався забрати у нього ключі, оскільки вказане приміщення йому не належить. При цьому він не ображав ОСОБА_2 ні словесно, ні фізично. Будь-яких протиправних дій він не вчиняв. Просить суд провадження стосовно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного праворушення.
В судовому засіданні представник особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення адвокат Дрогоман О.О. надав пояснення, що його довіритель ОСОБА_4 є колишніми тестем ОСОБА_2 . В зв'язку тим, що донька ОСОБА_4 - ОСОБА_3 розлучилася з ОСОБА_2 , вони мали досить складний розподіл майна, а наразі судом провадиться розгляд справи про встановлення проживання місця проживання спільних дітей, а тому ОСОБА_2 провокує постійні конфлікти, з метою їх фіксації працівниками поліції. Щодо події, яка мала місце 08.10.2025 зазначив, що відбувся конфлікт, який виник через особисту неприязнь, а не відбулося порушення громадського порядку. З огляду на викладене, просить суд провадження стосовно ОСОБА_4 закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні допитаний ОСОБА_2 , просив суд провадження стосовно ОСОБА_4 закрити, оскільки між ними виник просто особистий конфлікт, який на даний час вирішено.
Заслухавши пояснення особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Дрогомага О.О., пояснення ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи та відеозапис долучений до них, приходжу до наступного:
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 473324 ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, а саме за те, що він 08.10.2025 близько 13.20 год., перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: м.Черкаси, вул.Припортова, 22а, вчинив неправомірні дії відносно ОСОБА_2 , в ході яких хватав останнього за одяг та притискав силоміць до стіни.
В ході судового розгляду справи встановлено, що особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 є колишніми тестем ОСОБА_2 та між ними існують тривалі неприязні стосунки, які носять особистий характер. Неприязні стосунки пов'язані з тим, що донька ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розлучилися, мали спірний розподіл майна подружжя, який проводився через суд та на даний час судом проводиться розгляд справи, щодо встановлення проживання місця проживання спільних дітей останніх, через що між вказаними особами виникають постійні конфліктні ситуації.
Згідно диспозиції ст.173 КУпАП - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. №2899-ІУ, визначено поняття громадського місця, яким є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Тобто, однією з ключових умов для настання відповідальності за ст.173 КУпАП, об'єктивною ознакою - є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії саме в громадському місці. Наявність інших осіб, які були безпосередніми свідками такої поведінки винної особи і які при цьому зазнали певного впливу чи незручностей, порушення їх спокою.
Конфлікт, що мав місце 08.10.2025 о 13 год. 20 хв. за адресою: в м.Черкаси по вул. Припортова, 22а, за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відбувався безпосередньо в офісному приміщенні вищезазначеної, яке є приватною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а не громадським місцем.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб, самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Тобто дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Згідно матеріалів справи, вбачається, що конфлікт між сторонами відбувся не на ґрунті хуліганства, а на ґрунті особистих неприязних відносин. Тому, в даному випадку, відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено всіх ознак дрібного хуліганства, а саме: чи вчинено діяння у громадському місці, чи вчинено діяння в присутності сторонніх осіб, і чи були порушені громадський порядок і спокій громадян, в результаті дій ОСОБА_1 .
На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано протокол про адміністративне праворушення. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
В судовому засіданні досліджені письмові матеріали провадження, зокрема письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мають суперечливий характер, проте при дослідженні яких судом встановлено наявність тривалих неприязних стосунків.
В ході допиту вказаних осіб під час судового розгляду справи, останні підтвердили наявність постійних конфліктних ситуацій.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено диск на якому міститься відеозапис, в ході перегляду якого неможливо встановити, які особи на ньому перебувають та що між ними відбувається. Крім того, відеозапис не має звуку, а тому в ході його перегляду неможливо встановити його зміст, який би свідчив про вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, висловлювання нецензурною лайкою і т.н., які б свідчили про вчинення правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Інших доказів суду не надано.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя вважає, що відсутні докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого статті 173 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173, 247, 254, 256, 279, 283 КУпАП, -
Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КпАП України - закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник