Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9266/25
Номер провадження 2-а/711/89/25
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
представника позивача адвоката Клименка В.М.,
представника відповідача Желізняк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
04 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клименко В'ячеслав Миколайович, засобами поштового зв'язку, звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд скасувати постанову відділу поліцейської діяльності №1 (м. Черкаси) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області серії ЕНА №5143937 від 05.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення, яке накладено на ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн, та закрити справу про адміністративне правопорушення. Крім того позивач просить стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 жовтня 2025 року означеній позовній заяві присвоєний єдиний унікальний номер судової справи 711/9266/25 та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 жовтня 2025 року визнано неповажними підстави, наведені позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клименко В'ячеслав Миколайович, для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що викладені в заяві про поновлення пропущеного процесуального строку від 03 жовтня 2025 року, а позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
18 жовтня 2025 року представником позивача адвокатом Клименком В.М. засобами поштового зв'язку до суду подана заява про поновлення пропущеного процесуального строку, що зареєстрована судом 20 жовтня 2025 року за вхідним №41922/25.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2025 року було поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до ГУНП в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано справу незначної складності, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 14 год 00 хв 05 листопада 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 листопада 2025 року розгляд справи був відкладений до 12 год 30 хв 14 листопада 2025 року в зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
31 жовтня 2025 року представником відповідача ГУНП в Черкаській області Желізняк Ю.В. було подане клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду (вхідний №43991).
Клопотання обгрунтоване тим, що відповідно до постанови серії ЕНА №5143937 позивача ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а саме: накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за керування транспортним засобом без права керування.
Представник відповідача звертає увагу суду на те, що строк звернення до суду в даній категорії справ є скороченим, що обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, та необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У цьому контексті представник відповідача обгрунтовує клопотання про залишення позову без розгляду з призми того, що оскаржувана позивачем постанова винесена 05 липня 2025 року; під час винесення працівником поліції постанови роз'яснено позивачу права (проміжок часу з 01.26 до 02.10 відеозапису 0000021_100045_20250705072949_0004) та позивач поставив підпис у постанові про роз'яснення прав та про отримання копії постанови (проміжок часу з 01.04 до 01.30 відеозапису 0000021_100045_20250705075950_0010).
У зв'язку з цим представник відповідача робить висновок, що про винесення постанови позивач дізнався 05.07.2025, а тому останній день строку звернення до суду - 15.07.2025. Проте позивач до суду звернувся лише 04 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, що встановлений ч.2 ст.286 КАС України.
Також у клопотанні про залишення позову без розгляду представник відповідача зазначає про те, що помилковим є посилання представника позивача на те, що 05.07.2025, в період часу з 07 год 29 хв до 08 год 04 хв, під час складення поліцейськими адміністративних матеріалів, в тому числі і оскаржуваної постанови, позивач ОСОБА_1 перебував під дією анестетиків, вплив яких на організм позивача викликав стан при якому він не міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, зокрема, приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, оскільки стороною позивача не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 був під дією анестетиків та вони негативно вплинули на організм позивача, що унеможливили в межах строку звернутися до суду.
Крім того, на переконання представника відповідача, в матеріалах справи немає доказів, які поважні причини перешкоджали звернутися до суду в період часу з 06.07.2025 до 04.10.2025. Саме лише посилання представника позивача, що 26.09.2025 він отримав відеозапис після ознайомлення з матеріалами справи №707/2657/25 та 707/2658/25 в Черкаському районному суді Черкаської області не може бути беззаперечною підставою для поновлення строку звернення до суду .
Оскільки не надано жодних доказів, які дії вживалися в проміжок часу з 05.07.2025 до 26.09.2025 позивачем, який мав намір подати позовну заяву, усіх можливих та залежних від нього дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку звернення до суду, враховуючи й ту обставину, що копію постанови позивачу вручено 05.07.2025, тому представник відповідача просить суд залишити позовну заяву без розгляду відповідно до положень, передбачених ч.4 ст.123 КАС України.
Представник відповідача в порядку самопредставництва Желізняк Ю.В. у судовому засіданні, що відбулося 14.11.2025, клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 підтримала з підстав, що викладені в мотивувальній частині клопотання. Під час перегляду судом відеозапису оформлення працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення щодо позивача звернула увагу суду на те, що позивач перебував при свідомості, самостійно підписував матеріали, складені працівниками поліції, і будь-яких заперечень щодо складення матеріалів не висловлював.
Представник позивача адвокат Клименко В.М. проти задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в судовому засіданні заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки як вбачається з відеозапису позивач перебуває у стані, який не дозволяє йому розуміти, що відбувається навкруги, а також хоч позивач і підписав оскаржувану постанову, однак не отримав її, оскільки в руки йому працівники поліції означеного документа не передавали.
14 листопада 2025 року суд, керуючись ч.6 ст.243 КАС України, оголосив перерву для постановлення ухвали за результатами розгляду клопотання представника відповідача, що оформлюється окремим документом.
Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду, заслухавши пояснення як представника позивача, так і представника відповідача, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 04 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клименко В'ячеслав Миколайович, засобами поштового зв'язку, звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд скасувати постанову відділу поліцейської діяльності №1 (м. Черкаси) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області серії ЕНА №5143937 від 05.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення, яке накладено на ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн, та закрити справу про адміністративне правопорушення. Крім того позивач просить стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 жовтня 2025 року визнано неповажними підстави, наведені позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клименко В'ячеслав Миколайович, для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що викладені в заяві про поновлення пропущеного процесуального строку від 03 жовтня 2025 року, а позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
18 жовтня 2025 року представником позивача адвокатом Клименком В.М. засобами поштового зв'язку до суду подана заява про поновлення пропущеного процесуального строку, що зареєстрована судом 20 жовтня 2025 року за вхідним №41922/25.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2025 року було поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до ГУНП в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано справу незначної складності, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 14 год 00 хв 05 листопада 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Підставою для поновлення позивачу процесуального строку на звернення до суду стало те, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Водночас, суд, поновлюючи позивачу строк на звернення до суду з позовом до ГУНП в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, не здійснював перегляд відеозапису з нагрудних боді-камер працівників поліції, що складали матеріали про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які долучені представником відповідача до матеріалів клопотання про залишення позову без розгляду. Це було обумовлено тим, що згідно положень ч.1 ст.220 КАС України відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у протоколі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує пояснення учасників справи.
Отже, відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можливі лише в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у протоколі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Тобто, на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі процесуально не є можливим відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису.
Частиною 4 ст.123 КАС України передбачено, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Частиною 2 ст. 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із статтею 289 КУпАП, скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
За аналізу наведених правових норм, адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, строк може бути пропущений виключно з поважних причин.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог, та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень ст.123 КАС України у взаємозв'язку з положеннями ст.286 цього ж Кодексу викладений в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року в справі №344/21472/23 (адміністративне провадження №К/990/12432/25), що застосовується судом з метою виконання положень ч.5 ст.242 КАС України.
Як встановлено судом за результатами демонстрації відеозаписів, долучених представником відповідача до клопотання про залишення позову без розгляду (а.с.110), а саме: відеозапису 0000021_100045_20250705072949_0004 та 0000021_100045_20250705075950_0010, підписи про ознайомлення з правами та обов'язками як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.126 КУпАП, а також і про отримання копії постанови серії ЕНА №5143937 від 05.07.2025, що є предметом розгляду судом адміністративної справи №711/9266/25, були виконані безпосередньо позивачем ОСОБА_1 .
Отже, суд встановив, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав саме у день її складення працівником поліції, тобто 05 липня 2025 року. Відповідно і про обставини притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, позивач дізнався саме 05 липня 2025 року. Матеріали адміністративної справи №711/9266/25 не містять іншої дати, коли позивач дізнався або міг дізнатися про винесення оскаржуваної постанови, а відповідно і така не може бути судом встановлено в процесуальний спосіб.
Водночас суд звертає увагу учасників справи, що з переглянутих у судовому засіданні 14.11.2025 відеозаписів безспірним є той факт, що позивач ОСОБА_1 під час складення оскаржуваної позивачем постанови жодних заперечень проти розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення працівникам поліції не висловлює, чітко відповідає на питання працівників поліції; мова позивача є також чіткою; позивач протягом усього часу складення матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності перебуває в свідомості, розуміє хто перебуває поруч, надає відповіді на питання працівників поліції по суті заданих питань; підписи в постанові про визнання його винним та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, позивач виконує самостійно та стоячи, при цьому у його поведінці відсутні будь-які дії, що свідчили б про нерозуміння та не усвідомлення ним ситуації, а також власних дій.
Заперечення представника позивача про те, що під час складення відносно позивача матеріалів справи про адміністративне правопорушення останній перебував під дією анестетиків, що позбавило позивача розуміти значення своїх дій і суттєво вплинуло на пам'ять останнього щодо ситуації, що сталося саме 05.07.2025, суд відхиляє, оскільки, як встановлено з відеозапису 0000021_100045_20250705072949_0004, під час складення працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення відносно позивача, поруч з позивачем перебуває лікар, який здійснює певні маніпуляційні дії щодо ОСОБА_1 . Проте означений лікар не висловлює працівникам поліції будь-яких заяв та/або заперечень проте, що його пацієнт (позивач ОСОБА_1 ), внаслідок отриманої травми, перебуває в такому стані, що не може усвідомлювати своїх дій та керувати ними або перебуває під дією медичних препаратів, які впливають, в тому числі і суттєво, на пам'ять ОСОБА_1 . Тобто, суд зробив висновок, що з медичної точки зору будь-яких перешкод для оформлення відносно позивача матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності у конкретному випадку не було.
Також суд відхиляє заперечення представника позивача про те, що з відеозаписів не вбачається безпосереднього отримання позивачем копії постанови серії ЕНА №5143937 від 05.07.2025 після її ним підписання, оскільки остання лишилася на медичному ліжку віддаленому від місця перебування позивача, з огляду на те, що факт отримання копії оскаржуваної постанови підтверджується безпосередньо змістом означеного документа, в якому міститься власноручний підпис позивача про отримання її копії, а також підтверджується і відеозаписом, на якому чітко зафіксовано факт проставлення саме позивачем підпису у відповідній графі оскаржуваної постанови.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що постанову серії ЕНА №5143937 від 05 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 отримав саме 05 липня 2025 року. Факти її отримання позивачем засвідчено його власноручним підписом, що міститься в цій постанові. Зокрема, в пункті 8 «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз'яснено» та пункті 9 «Копію постанови мною отримано», міститься підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності.
У позовній заяві, а також у поданій на виконання ухвали суду від 09 жовтня 2025 року заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач не наводив мотивів про те, що зазначений підпис йому не належить (постанову підписала інша особа), хоч, вочевидь, якщо б подібне порушення мало місце, позивач навряд би залишив його без уваги як в аспекті строку звернення до суду, так підстави оскарження постанови по суті.
Частинами 13, 15 статті 171 КАС України передбачено повноваження суду першої інстанції у разі встановлення після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановити ухвалу про залишення заяви без руху та надати строк для усунення її недоліків, і залишення її без розгляду в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
Частиною 9 статті 171 КАС України визначено, що в ухвалі про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, зокрема, зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
З аналізу положень статей 123, 171 КАС України суд зробив висновок, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з'ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.
Водночас, процесуальний закон передбачає можливість суду повернутися до вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і у разі встановлення неповажності причин пропуску такого строку постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Закріплений у ч.1-3 ст. 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого строку.
До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені у позовній заяві, підстави для поновлення строку.
Подібним чином законодавець урегулював й механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у ч.3 ст. 123 КАС України те, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.
Отже, залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача в спірних правовідносинах є надання можливості йому скористатися правом подати заяву, у якій вказати поважні причини пропуску строку.
Верховний Суд у постановах від 29.09.2020 у справі №640/5645/19, від 14.09.2022 у справі №380/3358/21, від 23.11.2023 у справі №640/15942/19 щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку про те, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 11 лютого 2021 року у справі №140/2046/19, від 10 червня 2020 року у справі №620/1715/19, від 03 грудня 2020 року у справі №817/660/18, від 17 березня 2021 у справі №160/3092/20, від 18 березня 2021 у справі №640/23204/19, від 20 квітня 2021 року у справі №640/17351/19, від 14 липня 2022 року у справі №380/10649/21, від 30 січня 2023 року у справі №640/10031/20.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що встановивши після відкриття провадження в адміністративній справі той факт, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення процесуального строку, на підставі якої суд, відкриваючи провадження в адміністративній справі, поновив позивачу процесуальний строк на звернення до суду, будуть визнані судом передчасними, має залишити позов без руху, надавши таким чином позивачу скористатися правом подати заяву, у якій вказати поважні причини пропуску строку, а не залишати позовну заяву відразу без розгляду.
Отже, у випадку встановлення судом, після відкриття провадження у справі, факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Ураховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, а відповідно і про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху зі встановленням позивачу п'ятиденного строку з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази на їх підтвердження відмінні від тих, що зазначені у заявах позивача про поновлення пропущеного процесуального строку від 03.10.2025 (а.с.21-24) та від 18.10.2025 (а.с.49-54).
Частиною 14 ст.171 КАС України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.122, 123, 160, 169, 171, 242, 243, 248, 294 КАС, суд
клопотання представника відповідача Головного управління Національної поліції в Черкаській області Желізняк Юлії Віталіївни про залишення позовної заяви без розгляду (вхідний №43991 від 31 жовтня 2025 року) задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку звернення з адміністративним позовом, аніж ті, що зазначені в заявах про поновлення пропущеного процесуального строку від 03 жовтня 2025 року та від 18 жовтня 2025 року, із наданням доказів на підтвердження таких підстав.
Попередити позивача про наслідки недотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, що передбачені ч. 15 ст. 171 КАС України: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали направити позивачу та представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана суддею 17 листопада 2025 року.
Суддя: О. В. Петренко