Справа №701/752/25
Провадження №1-кп/701/151/25
19 листопада 2025 року Маньківський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні№12025250320000644 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 382 КК України,
29.07.2025 року до Маньківського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025250320000644 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 382 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів. В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що ризики, які були враховані судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу не змінилися.
ОСОБА_5 , та його захисник заперечували проти продовження ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та в свою чергу заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт підтримавши його, на що в свою чергу заперечив прокурор наполягаючи на задоволенні свого клопотання.
Обговоривши в судовому засіданні питання доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, вислухавши прокурора, який наполягає на продовженні дії запобіжного заходу, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, враховуючи ступінь тяжкості злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які були враховані судом при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а клопотання прокурора підлягає до задоволення, оскільки при обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.
При цьому суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 р. зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи особою, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на свободі, з метою уникнення кримінального покарання, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, загрожуючи їхньому життю та здоров'ю, а також з метою уникнення кримінальної відповідальності може ухилятися від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Підставою до продовження запобіжного заходу в даному випадку є ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та враховані при обранні запобіжного заходу, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином і продовження запобіжного заходу забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, про наявність ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу також свідчить наступна обставина як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим у вчиненні злочину в якому він обвинувачується, оскільки ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, тому є підстави вважати, що інші запобіжні заходи, не пов'язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки обвинуваченого та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України вбачається, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, дане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження, строк тримання під вартою закінчується 23.11.2025 року, ризики які були встановлені при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують на даний час існувати, тому суд вважає за доцільне продовжити строк тримання ОСОБА_5 , під вартою на шістдесят днів, що фактично виключає можливість задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , підтримане захисником ОСОБА_4 , щодо зміни запобіжного заходу.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 199-200, 315 КПК України, -
Продовжити строк запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 382 КК України, на строк 60 днів, а саме з 19.11.2025 року по 18.01.2026 року, включно.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , підтримане захисником ОСОБА_4 , щодо зміни запобіжного заходу - відмовити.
Копії ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору і направити уповноваженій службовій особі СІЗО м. Черкаси.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1