Справа №694/2825/25
Номер провадження2/701/617/25
20 листопада 2025 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - В.Л. Маренюка
за участю секретаря - Н.В. Філіпчак
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 , до Маньківської селищної ради, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
На підставу своїх вимог спирається на те що, позивач ОСОБА_1 , є спадкоємицею за заповітом після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, зокрема земельна ділянка площею 2,6399 га, що розташована в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. За життя батьком позивачки було складено на її користь заповіт.
Позивачка звернулася до державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області - Шалденко Л.В., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, 28.08.2025 року отримала Постанова № 836/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, що і змусило позивачку звернутись з відповідним позовом до суду.
Представник позивачки до суду не з'явилась, але надала суду заяву, в якій просить справу слухати в її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача Маньківської селищної ради, та відповідачка ОСОБА_3 в засідання не з'явились, але згідно письмових заяв просять справу слухати в їх відсутності, на задоволення позовних вимоги позивачки не заперечують.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що позивач ОСОБА_1 , є спадкоємицею за заповітом після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, зокрема земельна ділянка площею 2,6399 га, що розташована в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. За життя батьком позивачки було складено на її користь заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області Коваль Світланою Іванівною та зареєстровано в реєстрі за №15 від 25 квітня 2014 року.
У 16 років позивачка виїхала на заробітки, оскільки була не повнолітньою, не офіційно працювала на сезонних роботах на полях, згодом, в 2006 році, повернулася до с. Кищенці для закінчення школи та отримання свідоцтва про середню освіту, після чого остаточно залишила село та більше там не проживала та не з'являлася, що знайшло своє підтвердження: - записами у трудовій книжці, де з 2009 року Позивачка була працевлаштована на різних юридичних особах, всі вони зареєстровані та розташовувались в м. Києві (ТОВ «АШАН» на посаді касира м. Київ, ТОВ «АТМ-Інтернейшел», на посаді касира, м. Київ, ТОВ «САВ Дістрибюшн» на посаді продавця, м. Київ, ТОВ «ДУЄСА» на посаді продавця, м. Київ, ТОВ «САВ-Дістрібюшн» на посаді адміністратора системи магазину «Фокстрот» м. Київ, ТОВ «СТАФФ Сервіс Компані» на посаду консультанта, м. Київ, ТОВ «САВ-Дістрібюшн» на посаді молодшого фахівця з додаткових сервісів, м. Київ, ТОВ «СОТА АЛЬЯНС» на посаді продавця, м. Київ.);
- свідоцтвом про народження дитини позивачки 2007 року, виданим у Святошинському районі м. Києва;
- свідоцтвом про шлюб, зареєстрованим 06 травня 2016 року у Святошинському РАЦС м. Києва;
- довідкою Виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 10.09.2025 року, де підтверджено, що з 2006 року Позивачка фактично не проживає в селі Кищенці та родинних зв'язків із матір'ю не підтримує.
Оскільки Позивачка не має у власності нерухомого майна, зареєструватися за іншим місцем проживання не могла, тому місцем її реєстрації і до тепер є: с. Кишенці, Маньківського району, Черкаської області, хоча фактично там не проживає з 16 років.
З 2007 року Позивачка проживала за місцем реєстрації її цивільного чоловіка та батька її доньки - ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . Згодом вони офіційно зареєстрували шлюб, про що 06 травня 2016 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві було складено актовий запис №352 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .
На момент звернення до суду Позивачка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Про смерть батька та існування заповіту позивачка дізналася лише у 2025 році, коли до неї зателефонував представник ТОВ «Кищенці» та посилаючись на те, що є орендарем земельної ділянки, що належала батькові позивачки просив надати документи щодо спадкування земельної ділянки та переоформлення договору оренди. Після цього тітка Позивачки - ОСОБА_3 , підтвердила позивачці, що її батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомила про існування заповіту на ім'я позивачки, який зберігався у тітки.
Отримавши від тітки заповіт, позивачка звернулася до державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області - Шалденко Л.В., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, 28.08.2025 року отримала Постанова № 836/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Також з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, Позивачка дізналася, що: «За даними нотаріальної контори після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.10.2018 року за №443/2018 заведена спадкова справа. За заявами звернулися: 24.10.2018 р. - про прийняття спадщини - сестра ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на спадщину не видавалося.».
Інші спадкоємці за законом або заповітом відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи №443/2018. Таким чином, жодна інша особа не претендує на спадкове майно, крім Позивачки.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця або існування заповіту є поважною причиною для поновлення строку.
Така позиція закріплена в Постанові ВС від 18.11.2020 у справі № 200/11003/17-ц;
Постанові ВС від 12.02.2020 у справі № 404/2549/18 та Постанові ВС від 06.09.2017 у справі № 6-496цс17, 315/765/14-ц.
Через відсутність сімейних відносин між позивачкою та батьками, та між позивачем та будь-якими іншими родичами, які знали про смерть її батька вона об'єктивно не могла дізнатись про його смерть та про існування заповіту.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. У разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини спадкоємці звертаються до суду, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 1272 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що посвідчений 25.04.2014 року Секретарем виконкому Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області та зареєстрований в реєстрі № 15, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана впродовж тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя В.Л. Маренюк