Справа № 699/1576/25
Номер провадження № 3/699/688/25
07.11.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Мельник А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який складений Державною службою України з питань праці Центрального міжрегіонального управління відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого директором КП «Тепломережа»,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП,
30.09.2025 о 16:45 при проведенні заходу державного нагляду (контролю) в комунальному підприємстві "Тепломережа" за адресою: Черкаська область, Черкаський район, місто Корсунь-Шевченківський, вулиця Благовісна, будинок 30А, директором якого є ОСОБА_1 , виявлено порушення законодавства про працю, а саме:
- порушено частину першу статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136 - не забезпечено додержання строків виплати заробітної плати працівникам, на умовах, визначених трудовим договором. Відповідно до довідки про рух коштів за період з 01.04.2025 по 29.09.2025 станом на 29.09.2025 заборгованість із заробітної плати 666 000,00 грн (27 працівників);
- порушено вимоги частини другої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136 - роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати в першочерговому порядку, та здійснення інших платежів після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Відповідно до довідки про рух коштів за період з 01.04.2025 по 29.09.2025 залишок коштів станом на 01.04.2025 становив 255 000,00 грн., надійшло коштів - 6934 тис. грн. З них на виплату заробітної плати витрачено 1521 тис. грн. що становить 21,16 %, на сплату податків 1950 тис.грн, що становить 27,12 %, використано на ремонт адмінприміщень, придбання оргтехніки, легкового автотранспорту, меблів, канцтоварів, цінних паперів, спонсорської допомоги, тощо 9 тис.грн. що становить 0,13 %, на інші видатки 3655 тис. грн., що становить 50,84 %, залишок коштів станом на 29.09.2025р. 54 тис.грн, що становить 0,75 %, при наявності заборгованості із заробітної плати. Станом на 29.09.2025 заборгованість із заробітної плати 666 000,00 грн. (27 працівників).
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та пояснив, що виявлені в результаті перевірки недоліки були усунуті шляхом повного розрахування виплат працівникам. Просив приєднати до матеріалів справи письмові пояснення.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частина 1 ст. 41 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП, тобто порушення вимог законодавства про працю.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Враховуючи наведене, суддя вважає, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, а його вина у вчиненому правопорушенні доведена повністю.
Вирішуючи питання щодо накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення даного адміністративного правопорушення, суд приймає до уваги положення ст. 22 КУпАП, які вказують, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до даного складу адміністративного правопорушення положень ст. 22 КУпАП закон не містить.
Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини, при яких було вчинене адміністративне правопорушення, дані про особу, правопорушення усунуто, що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого ним правопорушення, суд дійшов висновку, що можливо, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 41 КУпАП, оголосивши усне зауваження.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.22, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Суддя Мельник А.В.