Справа № 699/927/23
Номер провадження 1-кп/699/23/25
щодо запобіжного заходу
14.11.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією клопотання прокурора Лисянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 стосовно обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023255310000267
відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України,
На розгляді у Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12023255310000267 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263; ч. 2 ст. 309 КК України (судова справа № 699/927/23).
Відповідно до змісту обвинувального акта ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим 05.04.2023 Корсунь- Шевченківським районним судом за ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на 4 роки 6 місяців, маючи не зняту та не погашену судимість, у період іспитового строку на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин за таких обставин.
Так, в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_4 , на початку літа 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, придбав шляхом зривання частин рослин коноплі на присадибній ділянці за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у фактичному його користуванні, які в подальшому висушив і частково подрібнив, таким чином виготовив наркотичний засіб та зберігав для власного вживання, без мети збуту, до вилучення їх 07.06.2023 працівниками поліції під час проведення обшуку.
Під час проведення обшуку 07.06.2023 у період часу з 09 год. 31 хв. до 13 год. 02 хв. працівниками поліції за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме, за адресою: АДРЕСА_1 , у гаражному приміщенні на полицях виявлено та в подальшому вилучено паперовий згорток зі вмістом подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-23/6712-НЗПРАП від 04.07.2023 на час події визнавалася особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину, становить 0,38 г., паперовий згорток з вмістом подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-23/6711-НЗПРАП від 12.07.2023 на час події відносилася до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину, становить 0,62 г., прозорий безбарвний полімерний пакет із застібкою з вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-23/6892-ГОПРАП від 12.07.2023, визнавалася на час події особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину, становить 4,68 г.
Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він придбав, виготовив та зберігав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено (на час події)- канабіс загальною масою 5,68 г.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, яке вчинено протягом року після засудження за цією статтею.
Також в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_4 , у порушення Постанови Верховної Ради України № 2471 від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», яка забороняє громадянам мати у власності боєприпаси без передбаченого законом дозволу, Положення про дозвільну систему, затвердженого Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, на початку вересня 2022 року у невстановлений слідством день та час, на полігоні в м. Богуслав знайшов 39 патронів та металеву ємкість з порохом.
Так, в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи, що знайдені ним предмети є вибуховими пристроями (боєприпасами), та маючи реальну можливість звернутися до правоохоронних органів з метою добровільної їх здачі, цього не зробив, а залишив зберігати за місцем проживання, чим здійснив придбання та зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, до вилучення їх 07.06.2023 працівниками поліції під час проведення обшуку.
Під час проведення обшуку 07.06.2023 у період часу з 09 год. 31 хв. по 13 год. 02 хв. працівниками поліції за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме, за адресою: АДРЕСА_1 , у гаражному приміщенні при огляді металевої настінної тумбочки, виявлено та у подальшому вилучено 39 патронів, серед яких: п'ятнадцять патронів є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 7,62-мм патронами до пістолету зразка 1930-1933 рр. конструкції Токарева (ТТ) промислового виробництва СРСР, два патрони є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 9-мм патронами до пістолету Макарова (ПМ), з яких один споряджено кулею зі сталевим осердям (57-Н-181С) промислового виробництва м. Юрюзань, СРСР; один споряджено кулею із свинцевим осердям промислового виробництва м. Луганськ, Україна Луганського патронного заводу, один патрон, є боєприпасом до нарізної вогнепальної зброї - 7,62-мм гвинтівковим патроном до гвинтівок зразка 1891/30 конструкції Мосіна, промислового виробництва м. Барнаул, СРСР; вісімнадцять патронів є боєприпасами до гладкоствольної мисливської зброї - мисливськими патронами 16 калібру, з яких дев'ять патронів споряджено картеччю, три патрони споряджено шротом промисловим способом та один патрон споряджено шротом, один патрон споряджено картеччю, чотири патрони споряджено кулею саморобним способом, три патрони є боєприпасами до гладкоствольної мисливської зброї мисливськими патронами 12 калібру, з яких один патрон споряджено шротом, два патрони споряджено картеччю саморобним способом, відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/124-23/7286-БЛ від 07.07.2023 - п'ятнадцять 7,62-мм патронів до пістолету зразка 1930-1933 рр. - конструкції Токарева (TT) та один 7,62-мм гвинтівковий патрон до гвинтівок разка 1891/30 рр. конструкції Мосіна не придатні для стрільби. Два 9-мм патрони до пістолету Макарова (ПМ), вісімнадцять мисливських патронів 16 калібру та три мисливських патрони 12 калібру придатні для стрільби.
Речовина чорного кольору у вигляді гранул, згідно з висновком експерта № СЕ-19/124-23/7287-ФХВР від 30.06.2023 є вибуховою речовиною - димним (чорним порохом) та речовина чорного кольору у вигляді пластинок прямокутної форми, згідно з висновком експерта № СЕ-19/124-23/7288-ФХВР від 30.06.2023 є вибуховою речовиною - одноосновним нітроцелюлозним (бездимним) порохом.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні та зберіганні бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
До обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався.
Обвинувачений протягом перебування справи на розгляді, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, протягом двох років у підготовче судове засідання жодного разу не з'явився, причини неявки жодного разу не повідомляв.
Ухвалою суду від 29.10.2025 було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його доставки для участі у судовому засіданні, яке відбудеться в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, для вирішення питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На підставі ухвали суду від 29.10.2025 поліцейськими Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області об 11:32 год 14.11.2025 обвинуваченого ОСОБА_4 було затримано та доставлено у приміщення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
У клопотанні зазначено, що під час судового розгляду кримінального провадження встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду. У обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 прокурор вказує на те, що обвинувачений вчиняє спроби переховуватися від судового розгляду кримінального провадження щодо нього, що знайшло своє відображення у систематичних неявках без поважних причин до Корсунь- Шевченківського районного суду, постійній зміні місця проживання з метою ухилення від судового розгляду справи.
Клопотання також обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлює, що за вчинене кримінальне правопорушення у разі доведення його вини йому загрожує покарання у вигляді від 3 до 7 років позбавлення волі. Тому з метою уникнення покарання останній переховується від судового розгляду кримінального провадження, у зв'язку із чим його було оголошено у розшук.
Метою застосування запобіжного заходу вказано запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду.
У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, зокрема зазначив, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 свідчить про його свідоме переховування від судового розгляду кримінального провадження. Обвинувачений на судові виклики не з'являвся, постійно змінював своє місце проживання.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав, зазначив, що у вчиненому кається. Також він заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обвинувачений зазначив, що вважає вказаний запобіжний захід занадто суворим та просив застосувати до нього домашній арешт. При цьому він просив врахувати, що має дружину, з якою виховує трьох неповнолітніх дітей (одна дитина спільна).
Обвинувачений повідомив, що має житло у с. Сидорівка Звенигородського району Черкаської області, а також у м. Богуславі Київської області. Постійної роботи ні він, ні його дружина не мають, паспорт для виїзду за кордон він не отримував.
Щодо неявки на судові виклики ОСОБА_4 повідомив, що йому відомо про те, що на розгляді в Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області перебуває кілька кримінальних проваджень щодо нього. Він отримував судові повістки у вигляді смс-повідомлень, але в засідання не з'являвся. Поважних причин неявки назвати не зміг.
Крім того ОСОБА_4 повідомив, що стосовно нього також зареєстроване кримінальне провадження за невиконання ним судового рішення. Він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, за що на нього накладено ряд штрафів, які ним не сплачені. Приблизно 10 років тому його було позбавлено права керування транспортними засобами, однак саме посвідчення водія не вилучалося, тому він продовжував керувати автомобілем, через що складалися адміністративні матеріали.
Також ОСОБА_4 зазначив, що він раніше засуджений, однак від відбування покарання звільнений з іспитовим строком. У органі пробації він раніше відмічався один раз на місяць, але потім у нього все ж таки посвідчення водія було вилучено, тому приблизно 4-5 останніх разів він не мав можливості їздити до органу пробації у м. Звенигородку.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував. Ураховуючи, що обвинувачений має трьох неповнолітніх дітей, захисник просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
З урахуванням повідомленої обвинуваченим інформації щодо вчинення ним кримінальних та адміністративних правопорушень, прокурор зазначив, що також наявний ризик вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, думки учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Частиною 3 ст. 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Об 11.32 год 14.11.2025 ОСОБА_4 було затримано на підставі ухвали суду від 29.10.2025 по справі № 699/927/23 про дозвіл на його затримання з метою приводу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 була надано у зв'язку з таким.
До провадження судді ОСОБА_1 14.08.2024 надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023255310000267 за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України (судова справа № 699/927/23). Підготовче судове засідання по справі призначалося неодноразово, однак не було проведено через неявку обвинуваченого.
На час надходження вказаного обвинувального акта до суду у провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у складі головуючого судді ОСОБА_6 з 08.05.2023 перебувало інше кримінальне провадження № 12022250360001047 щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України (справа № 699/461/23). Ухвалою суду від 09.06.2023 призначено судовий розгляд указаного кримінального провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 05.10.2023 справу № 699/461/23 також передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
З метою вирішення питання про об'єднання вказаних кримінальних проваджень відносно ОСОБА_4 засідання по обох справах неодноразово призначалися на одну дату й час.
Однак обвинувачений до суду жодного разу не з'явився. Повістки про виклик обвинуваченого до суду направлялися за адресою його зареєстрованого та фактичного місць проживання, які зазначені в обвинувальному акті. З метою забезпечення участі обвинуваченого у судових засіданнях до нього неодноразово було застосовано примусовий привід через органи поліції. Проте приводи виконані не були, оскільки обвинувачений був відсутній за можливими місцями проживання.
Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово не з'являвся в судові засідання та не повідомляв причини неявки, судом також накладалося на нього грошове стягнення за невиконання процесуального обов'язку щодо явки у судове засідання.
Відповідно до інформації Звенигородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Судові повістки обвинуваченому надсилалися також і за вказаною адресою. Проте, він вкотре не з'явився у підготовче судове засідання. Тому суд дійшов висновку, що обвинувачений навмисно ухиляється від явки до суду.
Щодо обґрунтованості підозри.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Суд зазначає, що така категорія як "обгрунтована підозра" може були предметом оцінки лише слідчого судді на стадії досудового розслідування. На стадії судового розгляду наявність обгрунтованлої підозри презюмується, оскільки щодо особи вже складено обвинувальний акт.
Щодо наявності ризиків.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення захисника та обвинуваченого, а також відомості про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне зазначити таке:
- ризик переховуватися від органів суду, обґрунтований тяжкістю можливого покарання, а також тим, що ОСОБА_4 на неодноразові судові виклики не з'являвся, причини неявки не повідомляв, змінював місце проживання, був оголошений у розшук;
- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, про наявність якого прокурор заявив під час розгляду цього клопотання, обґрунтований тим, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України та до адміністративної відповідальності.
За змістом обвинувального акта по кримінальному провадженню № 12023255310000267 ОСОБА_4 раніше засуджений вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05.04.2023, за ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки 6 місяців.
Також на розгляді в суду перебуває кримінальне провадження № 12022250360001047 від 27.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Ці факти визнав ОСОБА_4 .
Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що декілька днів тому йому пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, та він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи обставини, викладені у клопотанні прокурора, а також процесуальну поведінку обвинуваченого, суд дійшов висновку про доведення прокурором наявності ризиків, передбаченого п.п. 1, 5 ч. 1 ст 177 КПК України, а саме ризиків переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
У клопотанні прокурором не обґрунтовано те, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам.
Проте ураховуючи зміст обвинувачення та наявність вищевказаних ризиків, беручи до уваги спосіб життя ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про те, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання буде недостатнім. Особиста порука так само застосована не може бути, оскільки відповідних заяв до суду не надходило.
Ураховуючи встановлені ризики, запобіжний захід у виді домашнього арешту не може повною мірою забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відповідно до ч 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до вимог ч.ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на вказане, суд вважає за можливе визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з пунктом 2 та абзацу другого частини 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається у такому розмірі щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Ураховуючи обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, репутацію, майновий та сімейний стан, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, суд не вбачає виключних випадків для виходу за межі визначеного законом розміру застави, а тому дійшов висновку про необхідність визначення ОСОБА_4 застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн.
На переконання суду такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним обов'язків.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, одночасно визначивши заставу як альтернативний запобіжний захід.
Керуючись статтями 8, 176-178, 181, 183, 194, 202, 331, 372, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів та обчислюється з дати затримання обвинуваченого, тобто з 14.11.2025 до 12.01.2026.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний розрахунковий рахунок № UA888201720355269002000003652, МФО 820172, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код 26261092, банк отримувача ДКСУ у м. Київ, з обов'язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави ОСОБА_4 згідно з ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 14.11.2025».
За умови внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з населеного пункту, у якому він проживає;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати на виклик до прокурора чи суду.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 12.01.2026.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені частинами 8-11 ст. 182 КПК України.
Зобов'язати працівників Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомити родичів (у разі відсутності - близьких осіб) ОСОБА_4 про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на Звенигородський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 17.11.2025.
СуддяОСОБА_1