Справа № 699/766/25
Номер провадження № 2/699/526/25
17.11.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов позов від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 26.07.2024 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір про споживчий кредит № 8634166, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн строком на 345 днів до 06.07.2025, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в обсязі та у строк, визначений кредитним договором.
Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.
Сума заборгованості відповідача станом на дату здійснення розрахунку становить 35 040,40 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 9 600,00 грн, заборгованість за відсотками 19 440,00 грн, заборгованість за комісією 1000,00 грн, штрафні санкції - 5000,00 грн.
З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 040,40 грн та понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7100,00 грн.
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13.06.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання свого представника не направив, у матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи в порядку, визначеному п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610279939606, №0610262599097 в матеріалах справи, та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Протягом визначеного судом строку відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
Ураховуючи відсутність заперечень позивача, повторну неявку в судове засідання відповідача, відсутність відзиву на позов, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в заочному порядку.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 14 ст.7, ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності 64.92 - інші види кредитування (а.с.45).
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ "Мілоан" зареєстровано Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, як фінаснова установа 15.11.2019 та згідно Витягу із Державного реєстру фінансових установ має право надавати кошти та банківські метали у кредит (а.с.44).
З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2024 відповідач заповнив на сайті позивача Анкету-заяву на кредит №8634166, надавши позивачу про себе свої ідентифікаційні дані.
Після заповнення заяви та автоматичної перевірки 26.07.2024 між ОСОБА_1 (Позичальник) та ТОВ «Мілоан» (Кредитодавець) був укладений у електронній формі кредитний договір №8634166, згідно з п.1.1 якого Кредитодавець зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти (кредит), а Позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що розмір кредиту становить 10 000,00 грн.
Згідно з п.1.3 Договору кредит надається строком на 345 днів з 26.07.2024 по 06.07.2025.
Комісія за надання кредиту становить 1 150,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1.).
Згідно з п. 1.5 Договору денна процентна ставка складає 1,15%, орієнтовна річна - 11 417,45 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника становить 49 748,00 грн.
Відповідно до п.2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково шляхом переказу на указаний ним картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Пункт 6 Договору встановлює порядок укладення Договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника. Згідно указаного пункту Договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та / або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних Позичальника.
Додаток №1 до цього договору містить графік розрахунку та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка становить 49 748,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - тіло кредиту, 38 598,00 грн - проценти за користування кредитом, 1 150,00 грн - комісія за надання кредиту (а.с.24).
Відповідно до довідки про укладення договору ТОВ "Мілоан" клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір, ідентифікований ТОВ "Мілоан" (а.с.31).
Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ "ФК "Контрактовий дім", згідно з якою повідомляється про успішність операції 26.07.2024 за договором №864166 на картку № НОМЕР_1 у розмірі 10 000,00 грн.
Вбачається, що указана операція проведена між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Контрактовий дім" відповідно до договору з ТОВ "Мілоан" № 270052020 від 27.05.2020 (а.с.32). ТОВ "ФК "Контрактовий дім" має ліцензію від 29.04.2023 на надання фінасових платіжних послуг - переказ коштів без відкритих рахунків (а.с.34).
Відповідно до копії досудової вимоги від 21.03.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 35 040,40 грн протягом 30-ти днів.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Законом України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Законом України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною восьмою статті 11 Законом України "Про електронну комерцію" встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» і відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит №8634166. Указаний кредитний договір був укладений у електронній формі, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»,Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів'та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 207, 627-628, ч.2 ст.639 ЦК України.
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, які чітко виписані у договорі. Зокрема, розмір кредиту - 10 000,00 грн, строк кредиту - 345 днів з 26.07.2024 по 06.07.2025, комісія за надання кредиту - 1 150,00 грн, денна процентна ставка - 1,15%, орієнтовна річна процентна ставка - 11 417,45 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника становить 49 748,00 грн.
Умови, на яких відповідачу ТОВ "Мілоан" надавався кредит у розмірі 10 000,00 грн, у кредитному договорі виписані не завуальовано, а чітко, зрозуміло та однозначно.
Тобто суд виходить з того, що відповідач розумів, що він підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах.
Усупереч умовам укладеного кредитного договору, зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів відповідач належним чином не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.
Указані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Проаналізувавши вищевказані норми чинного законодавства та досліджені у справі докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.
Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 600,00 грн, суд повністю задовольняє указані вимоги.
Також підлягає до задоволення позов у частині стягнення заборгованості по комісії за видачу кредиту у розмірі 1000,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 19 440,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Позивач з огляду на те, що він звернувся до відповідача про дострокове повернення кредиту 21.03.2025, має право стягувати з відповідача відсотки за користування кредитом лише до цієї дати. Так, в п. 54 Постанови Великої Палати від 28.03.2018 у справі №444/9519/12. Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Згідно з розрахунком заборгованості позивач нарахував відповідачу відсотки за період з 27.07.2024 до 17.02.2025, тобто до дати звернення про дострокове погашення кредиту.
Суд також враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023, до ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною 5, згідно з якою у кредиті для споживача максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, та яким внесено зміни до ч.5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 цього Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи (день набрання Законом чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором споживчого кредитування не міг перевищувати 1 %.
При цьому, надавачі фінансових послуг, яким є позивач, зобов'язувалися привести свою діяльність у відповідність до вищевказаних змін.
У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Відповідно до умов кредитного договору від 26.07.2024, строк кредитування становить 345 днів, тобто до 06.07.2025, тобто договір укладено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (24.12.2023).
Відповідно до вказаного закону розмір денної процентної ставки з 22.04.2024 до 19.08.2024 - не більше 1,5%, з 20.08.2024 - не більше 1,00%.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у період строку кредитування нараховував відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі, що узгоджується з приписами Закону № 3498-ІХ до 19.08.2024, а з 20.08.24 - повинен був нараховувати у розмірі - не більше 1,00%.
Згідно з розрахунком заборгованості позивач нарахував відповідачу відсотки за період з 27.07.2024 до 17.02.2025.
Тому за період з 20.08.2024 до 17.02.2025 суд перераховує відсотки на 1% щоденно від суми заборгованості згідно з даними розрахунку заборгованості (а.с.35-39), враховуючи сплачені відповідачем на погашення заборгованості суми. Сума перерахованих відсотків становить 3 360,00 грн за період з 27.07.2024 до 19.08.2024 за ставкою 1,4 %(24 дні) та 15 760,00 грн за період з 20.08.2024 до 17.02.2025 за ставкою 1% від визначеної позивачем суми заборгованості на конкретний день (5 дні х 100,00 гр)+ (15 днів х 98,00 грн) +(15 днів х 96,00 грн)+ (15 днів х 94,00 грн)+(15 днів х 92,00 грн) +(15 днів х 90,00 грн) +(15 днів х 88,00 грн) +(15 днів х 86,00 грн) + (15 днів х 84,00 грн) +(15 днів х 82,00 грн) +(15 днів х 80,00 грн) +(15 днів х 78,00 грн) +(15 днів х 76,00 грн).
Загальний розмір відсотків дорівнює 19 120,00 грн.
Тому суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 29 720,00 грн, з яких 9 600,00 грн заборгованість за сумою позики, 19 120,00 грн - заборгованість за процентами, 1 000,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.
У стягненні 5000,00 грн штрафних санкцій суд відмовляє з огляду на приписи п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з якими у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що такі витрати складаються з витрат позивача зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 100,00 грн.
Позивач пред'явив позов на суму 35 040,40 грн, який задоволено на 29 720,00 грн, тобто на 84,82%.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 054,68 грн (84,82 % від 2 422,40 грн).
Крім того, відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Зважаючи на задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та документально підтверджених витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 022,22 грн (84,82% від 7 100,00 грн).
Керуючись ст. 13, 76-78, 81, 137, 141, 263 - 265, 282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" заборгованість за кредитним договором від 26.07.2024 №8634166 у розмірі 29 720,00 (двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять грн 00 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 054,68 (дві тисячі п'ятдесят чотири грн 68 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 022,22 (шість тисяч двадцять дві грн 22 коп.) грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан", ЄДРПОУ 40484607, адреса місцезнаходження: вул. Багговутівська, 17-21, м. Київ, 04107, інші дані суду не відомі.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місце проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.
СуддяЛітвінова Г.М.