Справа № 697/2955/25
Провадження № 1-кс/697/497/2025
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Канів
Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У своїй скарзі ОСОБА_2 зазначає, що 12.11.2025 біля 16:30 год. людину ОСОБА_3 було викрадено невідомими особами біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 та примусово доставлено до цього приміщення, тобто вчинено кримінально-караний злочин, визначений ст. 146 КК України. Він намагався забрати ключі від будинку її сина, який йому зателефонував, попросивши їх забрати, бо він теж був у приміщенні ТЦК та СП. Його телефон відключено, внаслідок чого його фактично було позбавлено волі та можливості комунікувати з родичами, друзями, тощо. 13.11.2025 йому, разом з сином скаржника, невідомими особами було підроблено документи ВЛК та військовооблікові документи, після чого його було відправлено до учбової частини, але невідомо до якої, бо її син також більше не виходить на зв'язок. Жодні документи він ніде не підписував і усі підписи були підроблені невстановленими особами, які силою утримували його, застосовуючи неприпустимі методи впливу. Її син ОСОБА_4 повідомив про ці обставини, зателефонувавши їй 13.11.2025. На час коли він їй телефонував, ОСОБА_3 був разом з її сином. Після цього місце перебування людини ОСОБА_3 невідоме, зв'язок відсутній.
Вимагає зобов'язати службових осіб забезпечити дотримання прав людини щодо ОСОБА_3 та припинити незаконні дії відносно нього.
Просить суд постановити ухвалу якою зобов'язати уповноважену особу на внесення відповідних відомостей до ЄРДР про вчинений кримінальний злочин, передбачений ст. 146-1 КК України, упродовж 24 годин та невідкладно розпочати досудове розслідування у формі попереднього слідства з підстави вчинення кримінального злочину за кваліфікацією, зазначеною в її заяві.
Перевіривши подану скаргу, слідчий суддя приходить до висновку про її повернення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме факт отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Гарантією недопущення протиправної відмови у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення злочину є інститут оскарження зазначених дій в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, за яким слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Натомість, передумовою задоволення вимог скарги заявника про зобов'язання внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі її заяв є доведення факту отримання такої заяви особою, дії/бездіяльність якої оскаржуються.
Нормами КПК України не передбачено як має здійснюватись доведення заявником факту подання ним заяви про злочин до правоохоронних органів. Натомість, з огляду на принцип аналогії закону, передбачений ч. 6 ст. 9 КПК України, вбачається за необхідне застосування положень ст. 22 КПК України, відповідно до якої кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту (а рівно і іншими учасниками кримінального провадження) їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином, саме особа, яка звернулась зі скаргою, зобов'язана надати докази на підтвердження своїх доводів.
Натомість, відсутність доказів: направлення заяви; одержання заяви особою дії, якої оскаржуються; дата такого одержання - свідчать про неналежне оформлення скарги і ненадання відомостей слідчому судді, які є передумовою для вирішення питання щодо дотримання процесуальних строків звернення зі скаргою, виникнення процесуального статусу скаржника як заявника про правопорушення, факту отримання заяви про правопорушення особою, дії якої оскаржуються і відповідно факт допущеної бездіяльності.
Отже, системне тлумачення статей 214 і 303 КПК України свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов'язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Окрім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі № 1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 року «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Окрім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 року «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.
З огляду на вимоги частини першої статті 38 КПК України, органом досудового розслідування є не сам правоохоронний орган (Національна поліція України, Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України), а слідчий підрозділ, підрозділ детективів тощо, тобто структурна одиниця правоохоронного органу.
Тобто, органом досудового розслідування є не сам правоохоронний орган, до складу якого входить відповідний підрозділ, а його підрозділ - управління, відділ, визначений у частині першій статті 38 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги ОСОБА_2 , слідчим суддею встановлено, що нею до скарги не долучено копію заяви/повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, поданих до ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області та навіть не зазначено коли було дане звернення, що позбавляє слідчого суддю дослідити їх зміст на наявність ознак вчинення кримінального правопорушення та прийняти рішення про відкриття провадження за скаргою.
Крім того, з метою об'єктивного розгляду вказаної скарги судом, 14.11.2025 до ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області направлено запит з вимогою надати матеріали за повідомленнями щодо незаконного позбавлення волі людини ОСОБА_3 , що надходили до ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області в період часу з 12.11.2025 по даний час.
17.11.2025 від ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області до суду надійшли витребовувані матеріали.
Як вбачається з наданих матеріалів:
- 12.11.2025 о 14:18 год. надійшло повідомлення зі служби 102 з приводу зникнення гр. ОСОБА_5 в статусі людина, заявник ОСОБА_6 ;
- 12.11.2025 о 15:18 год. надійшло повідомлення зі служби 102 з приводу затримання ОСОБА_5 , заявник ОСОБА_3 ;
- 14.11.2025 о 14:50 год. складено протокол прийняття заяви про вичинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_2 про незаконне затримання та зникнення її сина ОСОБА_7 , а також незаконну мобілізацію останнього;
- 14.11.2025 о 14:01 год. надійшло повідомлення зі служби 102 з приводу того, що працівники РТЦК силою затримали знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , заявник ОСОБА_9 ;
- 14.11.2025 о 13:22 год. надійшло повідомлення по телефону до РУ про те, що працівники ТЦК забрали до ТЦК та СП гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , заявник відсутній, звернення анонімне;
- 14.11.2025 о 15:29 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що невідомі особи (не представилися) вийшли з приміщення ТЦК та «викрали» ОСОБА_3 з роду Бітнер і ОСОБА_4 , заявник живий чоловік ОСОБА_11 ;
- 14.11.2025 о 19:15 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що заявник побачила в фейсбуці заклик ОСОБА_12 , який повідомив, що його разом з товаришем ОСОБА_7 12.11.2025 або 13.11.2025 затримали працівники РТЦК, доставили до Канівського РТЦК, відправляють до навчального центру, точно куди не повідомив. Просив розповсюдити відео та закликав на допомогу. Заявник: ОСОБА_13 , яка перебуває в м. Київ.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що в матеріалах справи відсутня заява/повідомлення ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення з приводу зникнення людини ОСОБА_3 . Більше того, з наданих ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області матеріалів, відсутні будь-які повідомлення ОСОБА_2 з приводу зникнення людини ОСОБА_3 , тобто відсутні відомості, які б підтверджували право скаржника ОСОБА_2 звертатися зі скаргою, що відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України є підставою для повернення скарги.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що повернення скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, не позбавляють особу права, в порядку передбаченому КПК України, усунути зазначені недоліки, які потягли за собою повернення скарги.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Керуючись ст.ст. 303-306 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути особі, яка зі скаргою звернулася до слідчого судді.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1