17.11.2025
Справа № 696/1248/25
2-о/696/58/25
17 листопада 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі :
головуючого судді Шкреби В.В.,
присяжних Коваленко Т.І.,
Бурки В.М.,
при секретарі Степановій Н.В.,
за участі
заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
представника
заінтересованої особи ОСОБА_13.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Кам'янка Черкаського району Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), Кам'янська міська рада Черкаського району Черкаської області як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ 25872304, вул. Героїв Майдану, б. 37 в м. Кам'янка Черкаського району Черкаської області), Кам'янський ВДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 04061085, вул. . Героїв Майдану, б. 37 в м. Кам'янка Черкаського району Черкаської області), військова частина НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) про усиновлення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - Заявник) звернувся в суд із вказаною заявою, яку мотивував наступним. З 30 вересня 2020 року між заявником та ОСОБА_2 (далі - Заінтересована особа 1) укладено шлюб. Фактично спільно проживати за однією адресою ( АДРЕСА_1 ) почали проживати з 2018 року. Мають двох спільних дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від першого шлюбу ОСОБА_2 вони спільно виховують і її сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на час подачі позову має повних 10 років.
Заявник на даний час проходить службу у Збройних силах України та має стабільний дохід, здатний фінансово утримувати членів сім'ї. За медичними показниками фізично здоровий. Непогашених судимостей за кримінальні правопорушення не має. На даний час місцем проживання заявника, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 являється домоволодіння, що належить сестрі заявника - ОСОБА_7 . Умови проживання сім'ї задовільні, створені усі умови для виховання і розвитку дітей. Рідний батько (заінтересована особа 2) має аліментні зобов'язання по утриманню сина ОСОБА_6 , але не заперечує проти усиновлення дитини заявником. Також не заперечує проти усиновлення дитини і його мати. Доцільність усиновлення підтверджена висновком органу опіки та піклування. У зв'язку з вказаним заявник просив суд оголосити його усиновлювачем ОСОБА_6 , із внесенням змін до актових записів цивільного стану дитини.
Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року у зв'язку з наявними недоліками заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року після приведення заяви та додатків у відповідності до вимог ЦПК України по справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд.
В судовому засіданні заявник просив заяву задовольнити. Заявник додатково пояснив, що житлом, де проживає його родина, вони користуються на безоплатній основі і фактично там живуть тільки члени його сім'ї. Раніше будинок належив його матері, але вона переоформила його на його сестру. При обстеженні умов проживання дитини сестра як власник майна була присутня, але з невідомих йому причин про неї відомості в акті не були відображені. Тривалий час на прожиття родини він заробляв самозайнятими підрядними роботами та вів особисте господарство, працював в Національній горілчаній компанії. До служби в армії його середній місячний дохід складав 12-15 тисяч гривен, тоді як зараз у Збройних Силах України з 03 вересня 2025 року (дати мобілізації) він отримує щомісячно 17 тисяч гривен. Його доходи є сталими та стабільними, він здатний забезпечити членів сім'ї усім необхідним. До ОСОБА_6 він ставиться як до рідного сина, і той в свою чергу теж вважає і називає його татом. Між ними існує духовна спорідненість, заявник активно приймає участь у його вихованні, тоді як рідний батько з ним не спілкується, ніякої участі у вихованні дитини не приймає. Дитина потребує рівноцінної батьківської уваги і заявник бажає, що дитина не відчувала жодної різниці у ставленні до себе поряд з рідним братом та сестрою. А тому виникла необхідність в усиновленні ОСОБА_6 , через що юридично можна оформити відомості про батьківство заявника та спільне прізвище та відповідне по-батькові. В 2022 році заявника було засуджено за крадіжку майна, але судимість за вказане вже погашена. Раніше процедуру усиновлення розпочати не могли через поведінку та віддалене місце знаходження рідного батька дитини, отримати від нього згоду на усиновлення становило певні труднощі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 пояснила, що подану заяву вона підтримує повністю. Заявник займається і цікавиться життям сина ОСОБА_6 . Рідний батько сина раніше не надавав згоди на усиновлення, але з часом вдалось домогтись отримати від нього нотаріальну згоду. Рідний батько ніякої участі в житті дитини не приймає, і де він фактично зараз проживає їй не відомо. Родинна живе в достатку і заявник турбується про ОСОБА_6 на рівні з іншими дітьми. Родина не одразу зареєструвала місце проживання сина, так як тривалий час не отримували згоди рідного батька на це.
Представник органу опіки та піклування не заперечувала проти задоволення заяви.
Опитана в судовому засіданні ОСОБА_7 повідомила, що заявник є її братом, і його сім'я проживає з дозволу в належному їй домоволодінні по АДРЕСА_1 . Інші особи там не живуть, так як мати проживає в м. Києві, а вона мешкає у свого чоловіка з цивільного шлюбу. ОСОБА_7 була присутня при обстеженні умов проживання дітей, і не заперечувала проти цієї процедури. Діти родини заявника забезпечені усім необхідним, до ОСОБА_6 заявник відноситься як до рідного сина. До служби в армії, заявник та дитина спільно проводили час, ходили на риболовлю, магазин.
Опитаний ОСОБА_6 пояснив, що бажає бути з заявником, називав його батьком, і висловив бажання, щоб в свідоцтві про народження дитини саме заявник був записаний його батьком.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживають з 2018 року, що підтверджується копією характеристики з місця проживання заявника, та з 30 вересня 2020 року перебувають у шлюбі, про що свідчить копія свідоцтва про одруження.
У шлюбі в них народилось двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і таке підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей, де батьками дітей значаться ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Також, ОСОБА_2 має сина ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у стосунках з ОСОБА_3 , про що мається відповідний запис про його батьківство в копії свідоцтва про народження дитини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з дітьми значаться зареєстрованими в будинковолодінні по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відповідних відомостей ЦНАП.
При цьому самі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєструвались в один день ІНФОРМАЦІЯ_5 , тоді як діти ОСОБА_5 з 21.12.2020 року, тобто з місяця свого народження, а ОСОБА_4 та ОСОБА_8 тільки з 11.01.2021, тобто трохи більше через два роки з часу спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З пояснень сторін у справі суду стало зрозуміло, що пізня реєстрація місця проживання останніх дітей була проведена через необхідність офіційної реєстрації ОСОБА_6 , тільки після отримання згоди рідногобатька, тоді як фактично дитина проживала за вказаною адресою без реєстрації з початку спільного проживання та стосунків заявника та його матері, тобто з 2018 року.
Домоволодіння, де проживає родина належить сестрі заявника - ОСОБА_7 . Згідно акту обстеження умов проживання від 08 вересня 2025 року в будинку створені всі умови для проживання дітей.
По місцю проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, скарг на нього не надходило, алкогольними напоями не зловживає, фізично здоровий та непогашених судимостей не має.
ОСОБА_1 являється військовослужбовцем ЗСУ та має стабільний дохід, до мобілізації також забезпечував свою родину як офіційними заробітками, так і окремими підробітками.
Як було встановлено під час судового розгляду, в тому числі шляхом опитування неповнолітнього ОСОБА_6 , заявник має тісний зв'язок із ОСОБА_6 , що притаманно стосункам батька та сина, дитина виховується у рівних умовах зі своїм братом та сестрою, а по місцю навчання умови виховання ОСОБА_6 характеризують зі сторони належної уваги та виховання. Заявник та ОСОБА_6 виявляють увагу і повагу один до одного, заявник цікавиться інтересами дитини, дбає про його духовний розвиток та проводить вільний від служби час із ним, загалом вони обоє фізично здорові, хоч дитина і страждає на гіперметропічний астигматизм, але таке порушення зору не є протипоказанням для усиновлення.
ОСОБА_1 виявив бажання усиновити ОСОБА_6 , проти чого не заперечує згідно нотаріальних заяв його рідний батько ОСОБА_3 та рідна матір ОСОБА_2 та орган опіки та піклування склав висновок доцільності цього.
Також волевиявлення на усиновлення судом з'ясовано у дитини, проти чого неповнолітній ОСОБА_6 не висловлював заперечень, підтвердив стійкий духовний та сімейний зв'язок із заявником та усіма членами родини.
Суд приймає до уваги, що згідно статті 213 Сімейного кодексу України ОСОБА_1 має переважне право на усиновлення ОСОБА_3 , так як саме в його сім'ї виховується дитина, він є чоловіком матері дитини. Також, рідний батько ОСОБА_3 не проти усиновлення дитини, та безпосередньої участі у виховання дитини не приймає, тоді як вихованням його сина займається заявник, і в його родинні створенні рівні умови розвитку декількох дітей, в незалежності від походження від батька.
Суд знаходить підтвердженим той факт, що тривалий час заявник не міг отримати згоду рідного батька дитини на усиновлення, що не залежало від волі заявника, хоча самим процесом усиновлення почав займатись задовго до подачі заяви до суду, що випливає з того, що фактично дитина проживати в родині заявника почала з часу початку відносин з її матір'ю, окремі витяги про реєстрацію членів родини він почав формувати ще в 2020 та 2023 роках, як і витяг про відсутність судимості ще 25 березня 2025 року, нотаріально завірену заяву матері про відсутність заперечень на усуновлення отримав ще 19 жовтня 2023 року, тоді як аналогічну заяву від рідного батька тільки 01 липня 2024 року.
Згідно ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 СК України усиновленою може бути дитина.
Згідно ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Відповідно до ст. 218 СК України для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
Згідно ст. 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.
Згідно ст. 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.
Перешкод, визначених статтею 212 СК України, для усиновлення дитини судом не встановлено.
Відповідно до статей 3, 4, 5, 7 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім'ї. Сім'я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
Відповідно до положень статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров'я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.
Суд, постановляючи рішення про усиновлення неповнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення.
При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Відповідно до статі 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
Таким чином, враховуючи вік, стан здоров'я та матеріальне становище усиновлювача, суд встановив, що будь-якої корисливої або іншої зацікавленості в усиновленні з боку заявника немає, його намір відповідає вимогам законодавства та моральним засадам суспільства, заявник є здоровою людиною, має стійке бажання виховувати та утримувати дитину, усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя.
Також суд встановив, що заявник судимостей не має, на обліку нарколога та психіатра не перебуває, хронічних захворювань та протипоказань щодо усиновлення дитини не має, є працездатною особою, військовослужбовець, отримує грошове забезпечення, має належні житлові умови для проживання дитини.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заявник виконав всі умови, встановлені законодавством для усиновлення, він має здібності особи, яка бажає усиновити дитину, може забезпечити стабільні та гармонічні умови для життя дитини, тому є всі підстави для задоволення заяви в повному обсязі.
Тому, суд приходить до висновку, що даному усиновленню немає ніяких перешкод і вимоги заявника повинні бути задоволені, усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Враховуючи наведені обставини заяви про усиновлення, які доведені належними, допустимими та достовірними доказами, а також відсутність підстав, передбачених ст. 222 СК України, за яких особа не може бути усиновлювачем, суд дійшов висновку про те, що усиновлення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідатиме найвищим інтересам дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
У відповідності з частиною 1 статті 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу, суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.
Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.
Відповідно до статті 233 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до статті 228 СК України, особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.
Суд, враховуючи обставини по справі, а саме, що запис заявника батьком усиновленої ним дитини, відповідає інтересам дитини, що усиновлюється, вважає можливим задовольнити заяву в частині таких змін.
Згідно ч.4. ст.314 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), Кам'янська міська рада Черкаського району Черкаської області як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ 25872304, вул. Героїв Майдану, б. 37 в м. Кам'янка Черкаського району Черкаської області), Кам'янський ВДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 04061085, вул. . Героїв Майдану, б. 37 в м. Кам'янка Черкаського району Черкаської області), військова частина НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) про усиновлення - задовольнити повністю.
Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , усиновлювачем дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, із зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_1 .
Внести зміни в актовий запис № 12 від 28 січня 2015 року про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, із зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_1 , складеного Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новоархангельського районного управління юстиції у Кіровоградській області, де у графі «прізвище» записати « ІНФОРМАЦІЯ_10 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_10 », у графі по-батькові « ІНФОРМАЦІЯ_10 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_10 », а у графі «батько» зазначити « ОСОБА_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) замість « ОСОБА_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Шкреба В.В.
Присяжні Коваленко Т.І.
Бурка В.М.