Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4400/25
номер провадження 1-кс/695/1103/25
17 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах скаржника ОСОБА_4 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах скаржника ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 року про закриття кримінального провадження №12024255320000468 від 05.09.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
До слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах скаржника ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 року про закриття кримінального провадження №12024255320000468 від 05.09.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
В обґрунтування скарги зазначено, що сектором дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024255320000468 від 05.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України за фактом підроблення підпису ОСОБА_4 .
За результатами досудового розслідування дізнавачем сектору дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 30.10.2024 прийнято рішення про закриття вищевказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Вказану постанову вважає незаконною, винесеною за неповноти досудового розслідування, невідповідності висновків слідчого, викладених у постанові, фактичним обставинам кримінального провадження, а також за істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, у відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Однак, при винесенні оскаржуваної постанови, слідчим не вказано конкретних дій спрямованих на встановлення істини у справі.
Зокрема, рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, висновки дізнавача не відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення.
З оскаржуваної постанови не вбачається інформації щодо діяння, яке являлось предметом розслідування, які вчинені дізнавачем дії, що спрямовані на встановлення фактичних обставин справи та в результаті яких отримано висновок щодо відсутності у діянні складу кримінального правопорушення.
Так, у своїй постанові дізнавачем лише наведено норми чинного законодавства з розкриттям складу злочину ст. 358 КК України та вказано визначення і вимоги до офіційних документів, які закріплені чинним законодавством без посилання на будь які обставини кримінального правопорушення встановлені під час досудового розслідування.
Більше того, у своїй постанові дізнавач вказує, що додаткова угода до договору суборенди земельної ділянки не є офіційним документом оскільки не має всих необхідних для цього складових.
Дане твердження є хибним та не має свого підтвердження на законодавчому рівні оскільки додаткова угода до договору суборенди земельної ділянки - це письмовий документ, який укладається між сторонами з метою зміни чи доповнення його умов у випадках, передбачених законом, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Зокрема, додаткова угода до договору оренди (суборенди) земельної ділянки є офіційним письмовим документом, який укладається відповідно до вимог цивільного та земельного законодавства. Відповідно до статей 626, 628, 651 та 654 Цивільного кодексу України, зміна умов договору допускається виключно за згодою сторін та повинна бути оформлена у тій самій формі, що й сам договір.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про оренду землі», умови договору оренди земельної ділянки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди у письмовій формі, яка є невід'ємною частиною договору та має таку саму юридичну силу, як і основний договір.
Крім того, відповідно до статей 4 та 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», зміни умов договору оренди земельної ділянки, що впливають на обсяг чи строк речового права, підлягають державній реєстрації, що підтверджує офіційний характер додаткової угоди.
Також, згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», додаткова угода як первинний документ повинна містити усі обов'язкові реквізити (назву документа, дату і місце складання, зміст і обсяг господарської операції, підписи уповноважених осіб тощо).
Отже, додаткова угода до договору оренди (суборенди) земельної ділянки є офіційним документом, який підтверджує волевиявлення сторін на зміну умов договору, породжує юридичні наслідки нарівні з основним договором та у передбачених законом випадках підлягає державній реєстрації.
Також, слід зауважити, що протягом досудового розслідування дізнавач навіть не допитав потерпілого.
Таким, чином органом дізнання фактично не здійснювалось досудове розслідування, а рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно та необґрунтовано.
Разом із тим, ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних проваджень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Разом із тим, не зважаючи на наведене вище, слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України із посиланням на відсутність в діянні складу кримінального проступку.
У той же час КПК України визначає можливість прийняття такого рішення лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
При цьому, у розумінні вимог кримінального процесуального законодавства, закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу злочину передбачає наявність самої події, у якої відсутні певні ознаки (обов'язкові елементи конкретного складу) злочину.
За таких обставин рішення слідчого повинно містити вказівку на те, яке діяння мало місце (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та які ознаки складу кримінального правопорушення в діях конкретної особи відсутні.
За таких обставин, дізнавач не забезпечив ефективного розслідування у даному кримінальному провадженні. Проведене ним досудове слідство не є ретельним, безстороннім і сумлінним.
Тобто дізнавач не вжив усіх можливих заходів для отримання у повному обсязі наявних доказів, які мають відношення до події кримінального правопорушення, а також усіх необхідних процесуальних дій.
У ч. 5 ст. 9 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування.
Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Згідно ст. 303 КПК Україна на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення дізнавача оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Постанова про закриття даного кримінального провадження від 30.10.2024, ним як адвокатом ОСОБА_4 отримана 24.09.2025 разом з відповіддю Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області на раніше надіслане звернення щодо стану досудового розслідування та надання можливості ознайомитись із матеріалами кримінального провадження №12024255320000468. Скарга ним подана 30.09.2025 року. Просив поновити строк на оскарження постанови дізнавача сектору дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 про закриття кримінального провадження №12024255320000468 від 05.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Постанову дізнавача сектору дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 про закриття кримінального провадження №12024255320000468 від 05.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - скасувати.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 просив поновити строк на оскарження постанови дізнавача сектору дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 про закриття кримінального провадження №12024255320000468 від 05.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Постанову дізнавача сектору дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 від 30.10.2025 про закриття кримінального провадження №12024255320000468 від 05.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України- скасувати.
У судове засідання представник Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Слідчий суддя ухвалюючи рішення з цього питання виходить з вимог ч.6 ст. 9 КПК України, згідно з якою у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 КПК України.
Згідно п. 14 ч.1 ст. 7 КПК України, до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
З метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді скаргу слід розглянути по суті у відсутності скаржника ОСОБА_4 .
Вислухавши представника скаржника адвоката ОСОБА_3 , ретельно вивчивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що постанова про закриття даного кримінального провадження від 30.10.2024, адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 отримана 24.09.2025 разом з відповіддю Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області на раніше надіслане звернення щодо стану досудового розслідування та надання можливості ознайомитись із матеріалами кримінального провадження №12024255320000468, що підтверджено матеріалами справи, безпосередньо сам заявник оскаржувану постанову не отримав й до цього часу, що також підтверджено матеріалами справи, у якій відсутні будь-які докази про направлення зазначеної постанови ОСОБА_4 , а тому слідчий суддя вважає, що строк для її оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
При цьому, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Під час розгляду зазначених скарг слідчі судді враховують положення ч.2 ст.9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставин кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255320000468 від 05.09.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, з фабулою наступного змісту: 04.09.2024 року до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшов рапорт співробітника Золотоніського РВП, який повідомив про те, що у ході розгляду матеріалів зареєстрованих ІКС ІПНП за №13751 від 27.08.2024 та №13823 від 28.08.2024 по факту підробки підпису від імені ОСОБА_4 на договорах суборенди було встановлено, що в даній події вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
Дізнавачем сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12024255320000468 від 30.10.2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 358 ч.1 КК України на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України..
У судовому засіданні встановлено, що дізнавачем не вжито заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, а саме: зі змісту оскаржуваної постанови дізнавача вбачається, що дізнавач належним чином не вмотивував свого рішення про закриття кримінального провадження, як цього вимагає ч.5 ст.110 КПК України, оскільки мотивувальна частина оскаржуваної постанови не містить відомостей про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування.
Зі змісту постанови убачається, що дізнавачем не було здійснено всіх необхідних процесуальних слідчих (розшукових) дій для повного, всебічного, неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Висновки зроблені передчасно, без вирішення питання про необхідність отримання усіх фактичних даних для висновку про недостатність доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
У кримінальному провадженні необхідні слідчі дії не проводилися.
Крім того, органом дізнання до матеріалів провадження долучено копії протоколів допитів свідків та інші матеріали, зокрема висновки експертиз, отримані в межах інших справ, без відповідних процесуальних та судових документів.
Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження винесена без всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, неповного дослідження і оцінки матеріалів справи та документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності з урахуванням всіх фактичних обставин справи, в зв'язку з чим постанова дізнавача підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 303 - 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Поновити строк на оскарження постанови дізнавача СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 року про закриття кримінального провадження №12024255320000468 від 05.09.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах скаржника ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 року про закриття кримінального провадження №12024255320000468 від 05.09.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - задовольнити.
Постанову дізнавача СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 року про закриття кримінального провадження №12024255320000468 від 05.09.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - скасувати.
Копію ухвали надати учасникам процесу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 20 листопада 2025 року о 09 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1