Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4951/25
номер провадження 1-кс/695/1208/25
10 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша скаргу ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 27.10.2025 року № 42025252150000032 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на бездіяльність прокурора,
31 жовтня 2025 року до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області через систему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 27.10.2025 року № 42025252150000032 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на бездіяльність прокурора, в якій скаржник просить:
- визнати бездіяльність прокурора Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 , що не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства;
- зобов'язати уповноважену особу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області, як особу, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення, вручити потерпілій ОСОБА_3 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні №42025252150000032 від 27.10.2025, відомості про яке внесені до ЄРДР за ч. 4 ст. 191 КК України.
В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що 27 жовтня 2025 року скаржником була направлена до Золотоніської окружної прокуратури заява про вчинення кримінального правопорушення в порядку статті 214 КПК України. Того ж дня прокуратура повідомила про початок досудового розслідування та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, провадження № 42025252150000032.
Відповідно до частини другої статті 55 КПК України, права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Отже, заявник набув статусу потерпілого автоматично з моменту подання заяви. Згідно з цією ж нормою, пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручається потерпілому саме особою, яка прийняла заяву.
Однак, коли 28 жовтня 2025 року скаржник звернувся до прокуратури із заявою про необхідність вручення пам'ятки потерпілого (враховуючи його проживання в іншій області, з проханням направити її електронною поштою для підпису), заступник керівника окружної прокуратури ОСОБА_6 замість виконання прямого процесуального обов'язку направив лист про пересилання цієї заяви «за належністю» до Золотоніського районного відділу поліції.
Такі дії прокурора, на думку скаржника, суперечать вимогам ст. 55 КПК України та свідчать про ухилення від виконання процесуального обов'язку, оскільки саме прокуратура, яка прийняла заяву та внесла відомості до ЄРДР, була зобов'язана вручити пам'ятку. Прокурор зобов'язаний діяти виключно у спосіб, прямо передбачений законом (ст. 9 КПК України), і його процесуальні рішення не можуть бути замінені адміністративними листами про пересилання.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що невручення пам'ятки не позбавляє особу статусу потерпілого (правовий висновок ККС ВС у справі № 715/3205/24), ця бездіяльність прокурора призводить до порушення гарантованих прав заявника.
За вказаних обставин, на підставі статей 303-307 КПК України, скаржник звернувся до слідчого судді із вказаною скаргою.
Ухвалою слідчого судді від 03.11.2025 відкрито провадження за даною скаргою, зобов'язано Золотоніську окружну прокуратуру надати для огляду в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42025252150000032.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 вимоги скарги на бездіяльність прокурора підтримала повністю, вказувала, що її права, як потерпілої виникли з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення, що відповідає нормам ч. 2 ст. 55 КПК України, при цьому вона не ставить питання про визнання чи не визнання її потерпілою, а просить слідчого суддю здійснити судовий контроль за дотриманням виконання прокурором приписів ст. 55 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні надав слідчому судді матеріали кримінального провадження № 42025252150000032 та заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що заявниця, ОСОБА_3 , має статус заявника у кримінальному провадженні, оскільки її звернення було зареєстровано в порядку статті 214 КПК України. Він зазначив, що наразі триває досудове розслідування, під час якого встановлюються всі фактичні обставини справи, зокрема наявність чи відсутність майнової шкоди (збитків). Прокурор вважає, що передчасно стверджувати про набуття ОСОБА_3 статусу потерпілої та, як наслідок, вручати їй пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, оскільки цей статус залежить від остаточного підтвердження факту завдання їй шкоди кримінальним правопорушенням.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги та матеріали наданого кримінального провадження № 42025252150000032, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчий суддя встановив, що у провадженні Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025252150000032 від 27.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Відомості про кримінальне провадження внесені до ЄРДР Золотоніською окружною прокуратурою на підставі заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 28.10.2025.
Постановою заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_5 про визначення підслідності та доручення проведення досудового розслідування від 27.10.2025 кримінальне провадження № 42025252150000032 від 27.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України передано до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області для організації проведення досудового розслідування.
28.10.2025 ОСОБА_3 звернулася до Золотоніської окружної прокуратури із заявою про надання пам'ятки потерпілого відповідно до ст. 55 КПК України.
З матеріалів вказаного кримінального провадження слідчим суддею також встановлено, що в ході листування слідчого по даному кримінальному провадженні із ОСОБА_3 остання повідомлялась листами від 06.11.2025 та 08.11.2025 про те, що вона не має статусу потерпілої у даному кримінальному провадженні, оскільки у даному кримінальному провадженні встановлюються всі обставини у зв'язку із чим питання вручення пам'ятки потерпілого не вирішується (лист від 06.11.2025 за № 2340342025).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-5 статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до частини 1 статті 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Отже, потерпілим у кримінальному провадження за процедурою, визначеною статтею 55 КПК України може бути лише фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Тобто для визначення наявності підстав для застосування такої процедури необхідно встановити як наявність складу кримінального правопорушення, так і завдання майнової шкоди для юридичної особи чи моральної, фізичної або майнової шкоди фізичній особі.
Слідчий суддя, розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо невручення пам'ятки потерпілого у кримінальному провадженні № 42025252150000032 (за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України), не погоджується із твердженням скаржника про автоматичне набуття статусу потерпілої та, відповідно, правом вимагати негайного вручення пам'ятки.
З матеріалів справи встановлено, що відомості до ЄРДР були внесені за заявою ОСОБА_3 , але досудове розслідування наразі передано до Золотоніського РВП ГУНП для встановлення всіх обставин.
Суд виходить із чіткого розмежування статусів, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до частини 1 статті 60 КПК України, заявником є особа, яка звернулася із заявою про кримінальне правопорушення, і не є потерпілим. Тоді як згідно з частиною 1 статті 55 КПК України, потерпілим може бути визнана лише фізична чи юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Таким чином, наявність факту звернення із заявою є підставою для виникнення статусу заявника, але не завжди автоматично перетворює його на потерпілого.
Оскільки, як встановлено слідством (листи від 06.11.2025 та 08.11.2025), на даний час триває встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та факту завдання шкоди, слідчий або прокурор мають право відкласти або відмовити у визнанні особи потерпілою до отримання достатніх та очевидних підстав. Згідно з частиною 5 статті 55 КПК України, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, якщо є підстави вважати, що особі не завдано шкоди. Отже, доки не буде остаточно встановлено факту завдання шкоди саме скаржнику, вона, відповідно до позиції прокурора, залишається в статусі заявника, і процесуальний обов'язок негайного вручення пам'ятки потерпілого не виникає.
Крім того, вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілому належить до дискреції слідчого як наслідок встановленого процесуального статусу потерпілого у кримінальному провадженні, є похідним від такого рішення, та не відноситься до повноважень слідчої судді, тому це питання має бути належним чином досліджено органом досудового розслідування.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Згідно з положенням глави 19 КПК України усі питання, пов'язані із здійсненням кримінального провадження, вирішує слідчий, у провадженні якого таке знаходиться та/або процесуальний прокурор.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з положеннями п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями щодо здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Повноваженнями щодо зобов'язання слідчого вчинити процесуальну слідчу дію, слідчий суддя відповідно до положень КПК України не наділений.
При цьому суд роз'яснює заявнику, що вона має право звернутись до слідчого із заявою про визнання її потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 27.10.2025 року № 42025252150000032 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на бездіяльність прокурора, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 14 листопада 2025 року о 09:50 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1