Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
(заочне)
Справа № 695/1126/25
номер провадження 2/695/1173/25
22 жовтня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з Землянухіної Є.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «Пінг-понг» звернулося в Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.02.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1649898 на умовах строковості, зворотності, платності. Договір було підписано електронним підписом позичальника, який було відтворено шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора , який було направлено електронним повідомленням на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у сумі 5500,00 грн., який було перераховано на картковий рахунок.
ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі. Однак відповідач зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав.
20 серпня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 02/08, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право грошової вимоги за кредитними договорами до боржників ТОВ «Мілоан», у тому числі й до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №1649898 від 26.02.2020.
У подальшому, 24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-понг» укладено Договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» отримало право грошової вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі й до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №1649898 від 26.02.2020.
Згідно додатку №1 до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» становить 15075,00 грн., із яких :- заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн.;- заборгованість за відсотками - 9075 грн.;- заборгованість за комісією - 1000 грн.,- заборгованість за пенею - 0 грн.
Позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги, а також досудову вимогу про сплату заборгованості. Незважаючи на це позичальник не виконав свого обов'язку та не повернув кредит.
З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №1649898 від 26.02.2020 в сумі 15075,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6000,00 грн. та 2422,40 грн. витрат на сплату судового збору.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від відповідача на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив.
17.07.2025 на адресу суду було скеровано заяву про зміну назви позивача, в якій зазначено, що відповідно до Наказу №70-к від 01.07.2025 на виконання Рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ№1778 від 01.07.2025 перейменовано з 01.07.2025 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПІНГ ПОНГ» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СОЛВЕНТІС». Позивач просив врахувати факт зміни назви позивача.
У судове засідання представник позивача не прибув, але в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з'явився без поважних причин, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом установлено, що 26.02.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1649898.
Зазначений договір було укладено у вигляді електронного документу шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов Договору про споживчий кредит ТОВ «Мілоан» надало відповідачеві на умовах строковості, платності та поворотності кредит на споживчі цілі в сумі 5000,00 грн. строком на 15 днів.
Відповідно до п. 1.4. зазначеного Договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користуванням кредитом (дата платежу) 12.03.2020.
Згідно п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту: 1000 грн., яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно п. п. 1.5.2., п. 1.6. вказаного Договору, проценти за користування кредитом: 1875,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова процентна ставка за користування кредитом 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; тип процентної ставки фіксована.
Пунктом 2.3 Договору передбачені умови пролонгації та збільшення строку кредитування.
Крім цього, суду було надано графік платежів за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, із якими був ознайомлений відповідач.
Згідно з п. 2.1. вказаного Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до платіжного доручення №15795814 від 26.02.2020 ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу кошти в сумі 5000,00 грн.
Тобто, свої зобов'язання за договором товариство виконало в повному обсязі.
Натомість відповідач свої зобов'язання щодо повернення коштів належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором.
Із наявної в матеріалах справи відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення вбачається, що заборгованість за кредитним договором складає 15075,00 грн., із яких :- заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн.;- заборгованість за відсотками - 9075,00 грн.;- заборгованість за комісією - 1000,00 грн.
20 серпня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 20/08, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право грошової вимоги за кредитними договорами до боржників ТОВ «Мілоан», у тому числі й до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №1649898 від 26.02.2020.
У подальшому, 24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-понг» укладено Договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» отримало право грошової вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі й до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №1649898 від 26.02.2020. Копія договору та витяг з додатку до договору міститься в матеріалах справи.
Згідно додатку №1 до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» становить 15075,00 грн., із яких : - заборгованість за тілом кредиту - 5000, 00 грн.; - заборгованість за відсотками - 9075,00 грн.;- заборгованість за комісією - 1000, 00 грн.,- заборгованість за пенею - 0 грн. Копія договору та витяг з додатку до договору міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Тобто до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов'язанні, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обставини справи свідчать про те, що позивач довів належними та достатніми доказами, що ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло право вимоги до відповідача.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе зобов'язань у строки, передбачені вищевказаним договором, належним чином не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Пінг-Понг» підлягають задоволенню в повному обсязі.
17.07.2025 на адресу суду було скеровано заяву про зміну назви позивача, в якій зазначено, що відповідно до Наказу №70-к від 01.07.2025 на виконання Рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ№1778 від 01.07.2025 перейменовано з 01.07.2025 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПІНГ ПОНГ» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СОЛВЕНТІС».
З урахуванням вище викладеного є підстави вважати вірною назву позивача ТОВ «СОЛВЕНТІС».
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України).
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією. Також, позивач надав докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. (детальний опис робіт, договір про надання правової допомоги, платіжна інструкція).
У зв'язку з вище вказаним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними, стверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв'язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1649898 від 26.02.2020, що становить 15075,00 грн.(п'ятнадцять тисяч сімдесят гривень) 00 коп..
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» судовий збір у сумі 2422,40 грн. та 6000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення буде виготовлений 27 жовтня 2025 року.
Суддя М.Ю. Степченко