46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
18 листопада 2025 року м.Тернопіль Справа № 921/496/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Дідур А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Редакції газети "ПІДРУЧНИКИ І ПОСІБНИКИ", місто Тернопіль
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛІГРАНЬ ДТ", місто Тернопіль
про стягнення 160 000грн 00коп,
за участю представників:
позивача: Гнат Н.А., адвокат, ордер серії ВО №1113959 від 13.08.2025;
відповідач: не з'явився.
Зміст позовних вимог.
Редакція газети "ПІДРУЧНИКИ І ПОСІБНИКИ", м. Тернопіль звернулася 18.08.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛІГРАНЬ ДТ", м. Тернопіль, про повернення 160 000,00 грн авансового платежу, сплаченого за товар, який не був поставлений на виконання умов договору купівлі-продажу №02/02/1 від 02.02.2022.
Заперечення відповідача.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, інших заяв по суті спору чи з процесуальних питань, не заявив.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 22 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 18.09.2025; сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
В судовому засіданні 18.09.2025 оголошувалася перерва до 07.10.2025, на підставі клопотання представника позивача, з метою надання пояснень та додаткових доказів на підтвердження подання заявок Продавцю згідно п.2.3 договору, а також доказів надіслання вимоги про повернення коштів.
07.10.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС позивачем разом з поясненнями від 07.10.2025 (вх.7066) долучено до справи лист №26/04/2024/2 від 26.04.2024 про повернення коштів в розмірі 190 000 грн та докази його надіслання відповідачу.
Ухвалою суду від 07.10.2025 судове засідання відкладено на 21.10.2025, пізніше в засіданні оголошувалася перерва до 18.11.2025.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позові та з посиланням на долучені докази.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом доставлення електронної копії ухвали суду від 21.10.2025 в електронний кабінет товариства, зареєстрований 27.03.2025 в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, про що свідчить долучена до справи довідка про доставку електронного листа. Будь яких клопотань, заяв, відзиву на позов чи інших заяв по суті спору, відповідачем не подано.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).
Беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору та зважаючи на достатність у матеріалах справи доказів, необхідних для вирішення спору по суті, тривалість розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).
Під час розгляду справи судом заслухано пояснення позивача та досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 240 ГПК України 18.11.2025 в судовому засіданні проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
Фактичні обставини.
02.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Філігрань ДТ» як Продавцем та Редакцією газети «Підручники і посібники» як Покупцем, було укладено договір купівлі - продажу №02/02/1 (надалі - договір), за умовами якого Продавець зобов'язався постачати Покупцю папір, картон, іншу целюлозно - паперову продукцію (надалі - Товар), а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору (п.1.1 договору).
Згідно п.2.3 договору сторони передбачили, що поставка товару здійснюється Продавцем на підставі заявок Продавця та/або рахунків фактур, специфікації чи додатків до договору, з обов'язковою вказівкою в ній асортименту, кількості товару, реквізитів сторін та терміни поставки окремої партії.
У п.2.5 договору визначено, що підтвердженням передачі товару від Продавця до Покупця є підпис представника Покупця на накладній та надання Продавцю довіреності на отримання ТМЦ. Також пунктом 4.1 договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна поставки товару вказується в рахунках фактури та/або накладних на товар, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.4.3 договору, загальна сума цього Договору визначається як загальна сума поставок за цим Договором з врахуванням ПДВ та доставки до пункту вказаного Покупцем (далі DDP Інконтермс 2010).
У відповідності до погоджених сторонами умов Договору, розрахунок за товар здійснюється у безготівковому порядку на умовах 100% попередньої оплати. Товар вважається оплаченим з дня надходження всієї суми грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 5.1 договору).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до « 31» грудня 2022 року, при цьому сторонами визначено можливість його пролонгації при умові, якщо до завершення строку дії цього Договору жодна Сторона не підтверджуватиме факту припинення його дії, то дія Договору кожен раз вважатиметься продовженою на наступний календарний рік (п.6.1 договору).
У п.6.2 договору сторони узгодили право кожної сторони розірвати договір, письмово попередивши про це другу сторону не пізніше ніж за 30 календарних днів, за умови виконання взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до п. 6.3 договору у випадку, якщо у Сторін на момент закінчення дії Договору залишаються невиконаними договірні зобов"язання та не задоволені законні вимоги, дія Договору продовжується (триває) до повного виконання таких зобов'язань.
02.02.2022 складено та офомлено відповідно до п. 2.3 договору, замовлення-заявку № 1 на поставку товару - паперу Leipa SKY 70 г/метр куб. в кількості 9 тонн, загальною вартістю - 720000грн грн у строк - до 31.05.2022року. Місце поставки: м. Тернопіль, вул. Поліська, буд. 6А. У заявці також зазначено як умову оплати товару - внесення авансової передоплати у розмірі 190000грн та проведення повного розрахунку після здійснення поставки товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору 03 лютого 2022 року перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 190 000,00грн згідно платіжного доручення №123 від 03 лютого 2022 року з призначенням платежу "оплата за папір зг. Договору №02/02/1 від 02.02.2022 в т.ч ПДВ (20%) 31666,67.
Як стверджує позивач і це вбачається з матеріалів справи відповідачем як Продавцем, зобов'язання за договором не виконані, адже товар, який оплачено, не був поставлений.
Позивачем надіслано листа №26/04/2024/2 від 26.04.2024, в якому, посилаючись на невиконання зобов"язань за договором, просив відповідача повернути сплачену суму авансового платежу в розмірі 190 000,00 грн.
13.05.2024 відповідачем перераховано кошти в сумі 30 000,00 грн згідно платіжної інструкції №754 віл 13.05.2024, де в призначенні платежу вказано «Повернення коштів згідно листа №26/04/2024/2 від 26.04.2024р. у сумі 25 000,00 грн, ПДВ-20% 5 000,00 грн».
У червні 2025 року позивачем в порядку ст. 530 ЦК України надіслано відповідачу претензію без номера від 02.06.2025 про повернення грошових коштів в розмірі 160 000,00грн протягом 14 календарних днів з моменту звернення.
Дана претензія надіслана відповідачу 03.06.2025 рекомендованою поштовою кореспонденцією, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодовим ідентифікатором № 4600760112057 та отримана відповідачем 10.06.2025, утім залишена без відповіді та задоволення.
Оскільки ТОВ "ФІЛІГРАНЬ ДТ" не повернуло кошти за товар, позивач просить суд захистити порушене право та стягнути з відповідача в примусовому порядку 160000грн авансового платежу.
Мотиви та норми закону, з яких суд виходить ухвалюючи рішення.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з приписами ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.
Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу №02/02/1 від 02.02.2022.
Правовідносини з купівлі-продажу регулюються нормами статті 655 ЦК України, згідно якої за договором купівлі-продажу, продавець зобов'язується передати товар у власність другій стороні, а покупець прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець, у свою чергу, зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 ЦК (ст.663 ЦК).
Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Отже, підписання сторонами договору №02/02/1 без будь-яких заперечень щодо вказаних у ньому умов свідчить про погодження відповідача з таким правочином та, з урахуванням проведеної позивачем попередньої оплати товару в сумі 190000грн, вказаного у замовленні-заявці № 1 від 02.02.2022 папір Leipa SKY 70 г/метр куб., породжує для відповідача обов'язок по поставці погодженого у замовленні товару - кількістю 9 тонн паперу, загальною вартістю - 720000грн у погоджений у замовленні строк - до 31.05.2022року.
Попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).
Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов'язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у ч.1 ст.655 ЦК, яка встановлює обов'язок продавця передати товар саме у власність покупця (п.56 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у справі № 927/211/22).
Зі змісту частини 2 статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).
Матеріали справи свідчать, що позивач обрав варіант звернення до відповідача з листом №26/04/2024/2 від 26.04.2024 щодо повернення сплаченої суми авансового платежу. надіславши такий на електронну пошту відповідача df@filigran.com.ua та на електронний менеджер Viber, про що свідчить переписка керівника позивача Сергія Гап"юка з ОСОБА_1 .
Щодо даного доказу, то суд зазначає, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).
Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21).
Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
Суд дане електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) вважає належним та допустимим доказом, з огляду на можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.
Водночас суд зауважує, що копію даного листа від 26.04.2024 жоден учасник справи не ставить під сумнів як і його зміст. Також факт отримання листа відповідач не заперечує. Навпаки, на його виконання відповідачем частково перераховано кошти в сумі 30000грн на підставі платіжної інструкції №754 від 13.05.2024, де у графі "призначення платежу" вказано "Повернення коштів згідно листа №26/04/2024/2 від 26.04.2024». Таким чином, решту суми передоплати в розмірі 160 000 грн залишилася не повернутою.
Пізніше, у червні 2025 року позивач вдруге звернувся до відповідача з претензією від 02.06.2025 про повернення грошових коштів, сплачених за договором купівлі-продажу №02/02/1 від 02.02.2022 в розмірі 160 000грн. Строк виконання даної вимоги сплив 17.06.2025 з урахуванням ст. 530 ЦК України. Однак відповіді на претензію позивачем не отримано, а грошові кошти залишилися не повернутими.
Звернення до відповідача двічі з вимогами повернути сплачений аванс свідчить про чітку та однозначну позицію позивача отримати не товар, а саме грошові кошти, відтак, враховуючи факт часткового виконання відповідачем вимоги щодо повернення суми попередньої оплати в розмірі 30 000грн, суд вважає, що така вимога була визнана відповідачем, однак з незрозумілих причин не виконана.
Крім того, подання позивачем позову у цій справі, враховуючи факт непоставки відповідачем товару на суму 160000 грн, є достатньою підставою для застосування частини другої статті 693 ЦК України та виникнення у відповідача обов'язку повернення попередньо сплачених коштів у сумі 160000 грн. При цьому цей обов'язок є таким, що настав.
Суд ще раз наголошує, що диспозиція ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначає правило поведінки не для продавця, зокрема у вигляді обов'язку поставити товар або повернути попередню оплату, а саме для покупця його право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Звідси, момент трансформації обов'язку продавця з поставки товару у грошовий обов'язок з повернення попередньої оплати обумовлений відмовою покупця від прийняття виконання зобов'язання з поставки товару, яка, як зазначено судом вище, реалізується вчиненням конклюдентних дій щодо однієї з наданих ч. 2 ст. 693 ЦК України правомочностей. Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №910/1186/23.
Закінчення ж строку поставки товару, як і логічна ймовірність усвідомлення продавцем протиправного характеру його поведінки щодо поставки товару не змінюють структури вказаної регулятивної норми права, зокрема і її диспозиції щодо чітко визначеного правила поведінки та його адресата.
За встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що у відповідача як продавця, виникло зобов'язання повернути покупцю суму передоплати (сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 та ч. 1 ст. 530 ЦК України.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем авансового платежу в розмірі 160 000,00 грн., а тому суд вважає, що існують правові підстави для стягнення з відповідача суми попередньої оплати, на яку не було поставлено товар.
Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 ГПК України, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 160000,00грн згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказаний обов'язок не спростований, доказів поставки товару або повернення попередньої оплати не надано.
На підставі оцінки поданих доказів, з урахуванням встановлених обставин по справі та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача. В даному спорі подані позивачем докази відповідачем жодним чином не спростовані.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача 160 000,00грн сплаченого авансового платежу.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028грн згідно з платіжної інструкції №15923 від 13.08.2025, проти необхідних 2 422,40грн, оскільки позов подано позивачем в електронній формі, а тому застосовується коефіцієнт 0,8 (3 028*0.8).
За ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» повернення надмірно сплаченого судового збору проводиться за ухвалою суду на підставі клопотання особи, яка його сплатила.
Керуючись ст.ст.2, 4, 46, 73, 74, 86, 123, 129, 219, 220, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛІГРАНЬ ДТ" (вулиця Текстильна, будинок 38, квартира офіс Б/Н, місто Тернопіль, 46016, ідентифікаційний код 42794434) на користь Редакції газети "ПІДРУЧНИКИ І ПОСІБНИКИ" (вул. Поліська, будинок 6А, місто Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код 22604402) - 160 000 (сто шістдесят тисяч)грн 00 коп. авансового платежу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. в повернення сплаченого судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення складено та підписано 21.11.2025.
Суддя Н.О. Андрусик