Справа № 569/13503/21
1-кп/569/258/25
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
18 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження №№ 12018180000000576, 12022186010000973 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України,
На розгляді у Рівненському міському суді Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні, яке відбулося 18 листопада 2025 року, прокурор ОСОБА_3 подала клопотання, яке підтримала в судовому засіданні, про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці. Просить врахувати при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою: наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченим вищевказаного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, та відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином; вік та стан здоров'я обвинуваченого, який являється працездатною та здоровою особою, що дозволяє утримування його в умовах слідчого ізолятора; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки; можливості проведення судового розгляду та дотримання вимог ст. 28 КПК України щодо розумних строків розгляду кримінального провадження.
Крім того, встановлено, що згідно наявної інформації ОСОБА_5 29.09.2025 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , в судові засідання Рівненського міського суду 17.10.2025 та 22.10.2025, будучи належним чином повідомленим не з'явився, місцезнаходження його не було відоме, у зв'язку з чим згідно ухвали суду він був оголошений у розшук. Обрання тримання під вартою зможе забезпечити контроль за місцем перебування ОСОБА_5 та забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків, у т.ч. і щодо обов'язкової явки до суду, з метою розгляду кримінального провадження по суті в розумні строки.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти задоволення вказаного клопотання, вказав, що проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 .
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання, просив суд визначити розмір застави.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За положенням ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довела про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом не з'явлення за викликами до суду, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років із конфіскацією майна, не має постійного джерела доходів, не одружений, на утриманні нікого немає, тобто не має стійких соціальних зв'язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю та будучи особою обізнаною із можливою мірою покарання, обвинувачений може переховуватися від суду, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Крім того, в судові засідання Рівненського міського суду 17.10.2025 та 22.10.2025, ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим не з'явився, місцезнаходження його не було відоме, у зв'язку з чим згідно ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 22 жовтня 2025 року був оголошений у розшук.
Таким чином, прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, доведено, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 переховувався від суду.
Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він проходить військову службу є безпідставними, оскільки доказів вказаному до суду не подано.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Застава є альтернативним видом запобіжного заходу, який на думку суду в тій же мірі, що і тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць встановлений в розмірі 3 028 гривень.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень, оскільки саме така застава достатня для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього законом обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задоволити частково.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - з 18 листопада 2025 року до 16 січня 2026 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні; не відлучатись за межі міста Рівного, без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_5 на строк до 16 січня 2026 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 та заставодавцю що, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвалу суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_6