Ухвала від 18.11.2025 по справі 569/24643/25

Справа № 569/24643/25

УХВАЛА

"18" листопада 2025 р.

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи- приватний нотаріус Піддубна Лариса Петрівна, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Піддубна Лариса Петрівна, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Разом з позовною заявою позивачкою подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої остання просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на даний час на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає в АДРЕСА_2 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.

Заяву обґрунтовує тим, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала в даній квартирі і є зареєстрованою в ній по даний час. Тривалий час у вказаній квартирі разом із ОСОБА_4 за усною домовленістю проживала і заявниця. Оскільки ОСОБА_4 є людиною похилого віку, потребувала допомоги, то вона доглядала за нею, зверталася з нею до лікарів для отримання медичної допомоги, купувала їй ліки, продукти харчування, підтримувала в належному стані квартиру, сплачувала і до тепер сплачує за комунальні послуги. У зв'язку з цим 03 липня 2020 року ОСОБА_4 склала заповіт на її ім'я, яким все своє майно заповіла їй. Заповіт був нотаріально посвідчений. Вже під час війни ОСОБА_4 виїхала до Французької Республіки, а вона продовжила проживати в квартирі, сплачувала комунальні послуги.

16 жовтня 2025 року до заявниці прийшли незнайомі люди, які надали їй термін два тижні, щоб звільнити квартиру. Свої дії пояснили тим, що новою власницею квартири є ОСОБА_2 . Також їй було повідомлено, що ОСОБА_4 нібито померла. Доказів цього в неї немає і свідоцтва про смерть вона не бачила. Ні сама ОСОБА_4 , ні будь-хто інший її не повідомляли про укладення договору купівлі-продажу, як і не повідомляли про те, що скасований заповіт.

Вважає, що договір укладений з порушенням закону, міг бути укладений шляхом обману, не відомо чи волевиявлення ОСОБА_4 було вільним і відповідало її внутрішній волі. Унеї є питання і стосовно того чи мала ОСОБА_4 необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки відповідачка повідомила, що ОСОБА_4 померла незадовго після укладення цього договору в лікарні, в якій вона лікувалася. При спілкуванні з ОСОБА_4 по телефону вона жодного разу не згадувала ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 . Такі сумніви змушують її звертатися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13 березня 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Піддубною Л.П.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Положеннями ч. 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3ст. 150 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не доведено учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Натомість, в заяві про забезпечення позову не наведено жодного доводу стосовно того, як невжиття в даному випадку визначеного позивачкою саме такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як і не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не дають підстав вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.149,150,153,247,258,260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Піддубна Лариса Петрівна, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1715/.

Ухвала підписана 18.11.2025.

Суддя О. Левчук

Попередній документ
131965578
Наступний документ
131965580
Інформація про рішення:
№ рішення: 131965579
№ справи: 569/24643/25
Дата рішення: 18.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.11.2025)
Дата надходження: 14.11.2025