Справа № 569/20585/25
18 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Синюка Станіслава Леонідовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА» про стягнення страхового відшкодування,
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 до АТ «СК «КРАЇНА» про стягнення страхового відшкодування задоволено. Стягнуто з АТ «СК «КРАЇНА» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 63 687 гривень 50 копійок. Стягнуто з АТ «СК «КРАЇНА» в дохід держави судовий збір у розмірі 968 гривень 96 копійок.
10 листопада 2025 року представником позивача Синюком С.Л. сформовано в системі «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, яка надійшла до суду 11 листопада 2025 року, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 8 000 грн 00 коп.
13 листопада 2025 року представник відповідача Усенко А.М. подав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат в повному обсязі. У запереченнях вказав, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, таким, що не відповідає складності справи та критерію розумності необхідності таких витрат, у зв'язку з чим, ці витрати мають бути зменшені.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд не вбачає необхідності у виклику сторін в судове засідання.
Дослідивши заяву, матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Синюка С.Л., звернувся до суду з позовом до АТ «СК «КРАЇНА», в якому просив стягнути з відповідача страхове відшкодування. В позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складаються з витрат на професійну правничу допомогу, що складатиме орієнтовано 8 000 грн 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Із аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов'язкову наявність у кожній справі.
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом із тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.
Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
Вирішуючи питання часових меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, суд вказує, що вказівка у частині восьмій статті 141 ЦПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап перед ухваленням судового рішення за наслідками розгляду справи для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Проте, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Судом встановлено, що ні позивач, ні його представник адвокат Синюк С.Л. не подавали заяву в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, про те, що докази щодо розміру правничої допомоги буде подано після рішення суду.
Заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, а також документи, які підтверджують понесені витрати, представник позивача Синюк С.Л. сформував в системі «Електронний суд» 10 листопада 2025 року, яка зареєстровано судом 11 листопада 2025 року, тобто після того як суд першої інстанції ухвалив рішення по справі.
Зазначення у позовній заяві попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат не може розцінюватись як подання стороною в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України заяви про те, що докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи передбаченої ч. 8 ст. 141 ЦПК України заяви позивача (представника позивача), суд вирішив питання про судові витрати під час ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки суд, ухвалюючи рішення у справі, вирішив питання щодо розподілу підтверджених судових витрат, підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні, а тому у задоволенні заяви про розподіл судових витрат належить відмовити.
Керуючись ст. 141, 260, 270, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Синюка Станіслава Леонідовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Першко