Справа № 569/21075/25
17 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
з участю секретаря судового засідання Бугайчук А.Ю.,
учасників справи:
представника позивача адвоката Якубця М.К.,
представника відповідача начальника сектору правового забезпечення Департаменту патрульної поліції Національної поліції України майора поліції Івашинюти І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Якубець Микола Костянтинович про оскарження правового акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій просить скасувати постанови серії 4АВ № 07545012 від 26.09.2024 р., серії 4АВ № 08031862 від 22.10.2024 р., серії 4АВ № 08032093 від 22.10.2024 р., серії 4АВ № 08656530 від 20.12.2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та провадження в справі закрити. Також в позовній заяві просить суд поновити пропущений строк звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (серії 4АВ № 07545012 від 26.09.2024 р., серії 4АВ № 08031862 від 22.10.2024 р., серії 4АВ № 08032093 від 22.10.2024 р., серії 4АВ № 08656530 від 20.12.2024 р.), він не отримував, дізнався про їх існування лише під час звернення до сервісного центру МВС. Зазначає, що транспортним засобом BMW X6, щодо якого винесено спірні постанови, фактично користувався його батько, який визнав вчинення відповідних правопорушень, подав заяви про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності та сплатив штрафи; тому позивач просить поновити строк звернення до суду, скасувати постанови та закрити провадження.
Представник відповідача начальник сектору правового забезпечення Департаменту патрульної поліції Національної поліції України майор поліції Івашинюта Іван Олександрович заперечує проти позову, вказуючи, що згідно зі ст. 289 КУпАП постанови у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху можуть бути оскаржені протягом десяти днів з дня набрання ними законної сили, а позивач пропустив цей строк і не надав жодних належних доказів поважності причин такого пропуску; наведені ним пояснення про нібито пізнє отримання постанов не відповідають дійсності, оскільки за даними сервісу перевірки адміністративних правопорушень усі постанови були виконані ще у вересні-грудні 2024 року, що свідчить про обізнаність позивача або відсутність перешкод для такої обізнаності. Відповідач посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою незнання про порушення через недбалість або небажання з'ясувати зміст постанови не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, та просить суд визнати причини пропуску строку неповажними і залишити позов без розгляду відповідно до ст. 123, 240 КАС України.
Представник позивача заперечує проти заяви відповідача про залишення позову без розгляду, вказуючи, що доводи про обізнаність позивача з постановами та нібито сплату штрафів є необґрунтованими й не підтверджені належними доказами, а сам відповідач не довів належного та законного повідомлення позивача про винесені постанови; підкреслює, що принципи верховенства права, презумпції невинуватості та розподілу тягаря доказування зобов'язують орган поліції довести правомірність своїх дій, чого зроблено не було, а заява відповідача подана з порушенням процесуальних норм, оскільки право вимагати залишення позову без розгляду належить виключно позивачу.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2025 року справу передано судді Балацькій О.Р.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2025 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, поновлено пропущений строк для звернення до суду із позовною заявою. (а.с. 37-38).
Представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема заяв позивача ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також квитанцій про сплату відповідних штрафів, де платником зазначений позивач.
Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Суд встановив, що 26 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 (посвідчення водія серії НОМЕР_1 (а.с. 12-13) винесено постанову серії 4АВ № 07545012 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. 26.09.2024 р. о 13 год. 17 хв., за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 416, зафіксовано транспортний засіб BMW X6, н.з. НОМЕР_2 , особа, яка керувала ТЗ, перевищила встановлені обмеження швидкості руху тз на 23 км/год, чим порушила п. 12.9(б) ПДР України, внаслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 340 грн. (а.с. 24).
22 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії 4АВ № 08031862 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. 22.10.2024 р. о 15 год. 50 хв., за адресою: М06 Київ-Чоп 94+461 зафіксовано транспортний засіб BMW X6, н.з. НОМЕР_2 , особа, яка керувала ТЗ, перевищила встановлені обмеження швидкості руху тз на 26 км/год, чим порушила п. 12.9(б) ПДР України, внаслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 340 грн. (а.с. 25)
22 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії 4АВ № 08032093 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. 22.10.2024 р. о 15 год. 51 хв., за адресою: М06 Київ-Чоп 97+297 зафіксовано транспортний засіб BMW X6, н.з. НОМЕР_2 , особа, яка керувала ТЗ, перевищила встановлені обмеження швидкості руху тз на 40 км/год, чим порушила п. 12.9(б) ПДР України, внаслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 340 грн. (а.с. 26)
20 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії 4АВ № 08656530 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. 20.12.2024 р. о 07 год. 43 хв., за адресою: М06 Київ-Чоп 247+239 зафіксовано транспортний засіб BMW X6, н.з. НОМЕР_2 , особа, яка керувала ТЗ, перевищила встановлені обмеження швидкості руху тз на 45 км/год, чим порушила п. 12.9(б) ПДР України, внаслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 340 грн. (а.с. 27)
Суд встановив, що власником транспортного засобу BMW X6, номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 14-14).
28.08.2025 року батько позивача ОСОБА_2 звертався до Управління патрульної поліції в Рівненській області з заявами про визнання адміністративних правопорушень, щодо яких було складено оскаржувані в суді постанови, та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності. (а.с. 16-19) Штрафи за вищевказаними постановами були сплачені. Платником штрафів зазначено ОСОБА_1 , що підтверджується квитанціями про оплату доданих до вказаних заяв (квитанція № PEN30337893661245 від 24.10.2024 р., квитанція № PEN00271033041365 від 28.09.2024 р., квитанція № PEN61177347470301 від 24.10.2024 р., квитанція № PEN06357551617478_0).
Листом відділу організації розгляду звернень і запитів управління документального забезпечення Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 22127-2025 від 03.09.2025 року ОСОБА_2 було повідомлено про розгляд заяв щодо визнання правопорушення. Вказано, що заяви подані після 20 календарних днів з дня набрання законноїсили поставновами серії 4АВ № 07545012 від 26.09.2024 р., серії 4АВ № 08031862 від 22.10.2024 р., серії 4АВ № 08032093 від 22.10.2024 р., серії 4АВ № 08656530 від 20.12.2024 р.
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку з притягненням позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, що було зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного запису.
ІV. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності та має сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).
Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян завдавати матеріальних збитків.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП, в тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 12.9 «б» ПДР зазначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
У ході розгляду справи судом встановлено, що факт вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш ніж на двадцять кілометрів на годину та керуванням транспортним засобом саме громадянином ОСОБА_1 . Адже суд встановив, що власником транспортного засобу BMW X6, номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 14-14), відтак в силу приписів статей 14-2 КУпАП, саме позивач є належним користувачем цього транспортного засобу.
Адміністративне правопорушення у цих справах зафіксовано в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:
- ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
- особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Отже, з урахуванням того, що транспортний засіб станом на дату вчинення адміністративного правопорушення був зареєстрований за позивачем, а інша особа впродовж 20 календарних днів не звернулась особисто з заявою про визнання вчинення ним адміністративного правопорушення, то в силу згаданих вище приписів саме позивач несе відповідальність за вчинення правопорушення згідно частини першої статті 122 КУпАП.
ОСОБА_1 та (або) ОСОБА_2 повинні були звернутися до Департаменту патрульної поліції до моменту набрання постановами законної сили, однак, ОСОБА_2 , такі заяви подано лише 28.08.2025 р.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, 11 ст. 34 Закону України «Про Дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів - державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність, а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).
Згідно до підпункту 4 пункту 2 Загальної частини Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України 8 жовтня 2022 р. № 1145 (далі Порядок № 1145), визначено, належним користувачем є - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно пункту 7 Загальної частини Порядку № 1145 внесення до Реєстру одночасно відомостей щодо кількох належних користувачів стосовно одного транспортного засобу не допускається.
Позивач не надав суду доказів того, що транспортний засіб на дату вчинення правопорушення був зареєстрований за іншим власником або має іншого належного користувача, зареєстрованого у відповідності до вимог Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України 08.10.2022 р. № 1145 та статті 14-2 КУпАП.
Покликання позивача на те, що його батько ОСОБА_2 керував транспортним засобом, не підтверджується належними доказами, не має жодного доказового значення для даної справи та не звільняє позивача від адміністративної відповідальності, за відсутності підстав передбачених положеннями ст. 279-3 КУпАП.
В свою чергу, за пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Суд критично оцінює твердження представника позивача щодо необізнаності про вчинені адміністративні правопоршення, оскільки позивач ОСОБА_1 є платником штрафів за оскаржуваними постановами, що підтверджується квитанціями про оплату та спростовує твердження представника позивача про те, що позивачеві не було відомо про наявність постанов до 23.09.2025 року.
З огляду на зазначене, відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 122 КУпАП.
Суд дійшов висновку про підтвердження під час судового розгляду вчинення позивачем адміністративних правопорушень, щодо яких винесено постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України Департаменту патрульної поліції, а саме постанови серії 4АВ № 07545012 від 26.09.2024 р., серії 4АВ № 08031862 від 22.10.2024 р., серії 4АВ № 08032093 від 22.10.2024 р., серії 4АВ № 08656530 від 20.12.2024 р. Суд вважає, що постанови є обґрунтованими, законними та прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 139, 205, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд Рівненської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач 1 - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646.
Повне судове рішення складене та підписане 17.11.2025 р.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА