Справа № 569/24204/25
17 листопада 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Головчак М.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №959749 від 26.10.2025, ОСОБА_1 , 25.10.2025, близько 23:43 год., в м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, 30, вчинив дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаявся образливо чіплявся, погрожував, ображав шарпав за одяг працівника поліції, а саме лейтенанта поліції Пашкова М.В., чим вчинив дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 для розгляду справи не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Орган національної поліції порушив щодо ОСОБА_1 адміністративне провадження за ст. 173 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне правопорушення.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, долучено лише письмові ОСОБА_2 , який є працівником поліції, інших доказів, на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30.09.2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 278 КУпАП, орган та (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, та що саме ця особа його вчинила, а тому адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП, за обставин викладених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення здійснено без належного документування, що суперечить фундаментальним засадам юридичної відповідальності - принципу невідворотності адміністративної відповідальності, зміст якого полягає в тому, що за вчинення правопорушення особа повинна понести юридичну відповідальність.
У відповідності до п.1 ст. 247 КУпАП, п ровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення;
Беручи до уваги викладене, з огляду на утвердження принципів верховенства права та законності в Україні, ст. 8 Конституції України, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ст. 173 КУпАП, приходжу до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Головчак М.М.