Справа № 569/24368/25
про залишення позовної заяви без руху
14 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі судді Балацької О.Р, ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
12 листопада 2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, в якій позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2025 року справа передана для розгляду судді Балацькій О.Р.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно зі ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви без руху.
Відповідно до статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Разом з тим, згідно зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
У відповідності до положень статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (частина перша, друга вказаної статті Закону).
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012 р., визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 р. у справі № 910/4473/17.
Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Найчастіше переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, частина з них подана іноземною мовою без перекладу. Відтак, суд позбавлений можливості дослідити їх зміст.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем не зазначено поштовий індекс, адресу електронної пошти відповідача, та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.
Всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено письмове підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Докази, які долучені до матеріалів справи не завірені у встановленому законом порядку, згідно вимоги вказаної статті ЦПК України.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін що становить 10 (десять) днів для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ЦПК України, усунувши недоліки, вказані в ухвалі суду, а саме: долучити письмові докази, викладені іноземною мовою з перекладом на українську мову засвідчені належним чином та нотаріально завірені; вказати поштовий індекс, адресу електронної пошти відповідача, та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача; зазначити письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; належним чином засвідчити копії додатки до позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 185 ЦПК України, суд,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини залишити без руху, встановивши строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали суду.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернена позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА