Справа № 569/5839/25
05 листопада 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.
секретар судового засідання Баланович М.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника відповідача Микитюк О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрацїі, Кутянківського ліцею Острозької міської ради Рівненської області, відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації, Рівненської районної державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрацїі, Кутянківського ліцею Острозької міської ради Рівненської області, відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації, Рівненської районної державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи його тим, що відповідно до наказу №144 від 13.03.1981р. він був призначений на посаду директора Кутянківської середньої школи. Наказом № 1318 від 31.08.1987 р. був звільнений (переведений) на посаду вчителя (0,5 ставки) історії у тій ж школі. Після звільнення з посади директора він залишився ні з чим, викладав лише пару годин на тиждень. Він не писав заяви про звільнення з посади директора, все робили без його згоди. Він звертався у вищестоящі органи і вимагав пояснень. Його принижували та обвинувачували в тому, що деректор школи має бути здоровим. На його утриманні було четверо малолітніх дітей. У 1996 році директор примусив його піти на вимушені прогули, не надав годин на викладання. Згідно наказу № 104/К 20.05.1997 р., був звільнений з посади вчителя історії Кутянківської СШ I- III ступеня відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України ( прогул без поважних причин).
За період його роботи та внаслідок розірвання трудових відносин йому було нанесено моральних збитків, які полягали у приниженні честі та гідності, порушенні трудового законодавства та нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовжувати активне громадське життя, порушення стосунків з оточуючими його людьми. Не погодившись з цим наказом, він подав позов про поновлення на роботі. Вказує, що за весь період роботи на посаді директора і на посаді вчителя, жодного разу не притягався до дисциплінарної відповідальності.
Вважає, що неправомірними діями відповідача йому завдоно моральної шкоди, розмір якої оцінює у 80000 грн. Просить солідарно стягнути з відповідачів завдану йому моральну шкоду, яка призвела до розладу здоров"я внаслідок протиправних дій директора та персоналу Кутянківської середньої школи в розмірі 80000 грн та судові витрати поклпсти на відповідача.
Ухвалою суду від 27.03.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, з викликом сторін.
11.04.2025 директором Кутянківського ліцею Острозької міської ради Рівненської області надано до суду відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача позов не визнає, зазначає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Позивачем не надано суду належних обґрунтувань та доказів заподіяння йому моральної шкоди в заявленому в позовній заяві розмірі, у відшкодуванні такої шкоди просить відмовити.
11.04.2025 директором Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрацїї надано до суду відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача позов не визнає просить відмовити у позові. Зазначає, що перелік закладів, які наразі перебувають у сфері управління Рівненської обласної державної адміністрації чітко визначений та опрелюднений на сайті Рівненської обласної ради. Засновником Кутянківського ліцею Острозької міської ради Рівненської області є Острозька міська рада. Позивачем не надано суду жодних доказів заподіяння йому моральної шкоди Департаментом. В обгрунтування позовних вимог позивачем не доведено факту заподіяння йому шкоди, наявність протиправних дій Департамента, наявність моральних та/або душевних страждань, які спричинені внаслідок протиправних дій Департаменту.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та просили позов задовольнити.
В судовому засіданні директор Кутянківського ліцею Острозької міської ради Рівненської області Микитюк О.С. позов не визнав в повному обсязі, з підстав наведених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрацїі Коблик В.О. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Представник Рівненської районної державної адміністрації в судове засідання не з"явився, подав до суду заяву від 24.09.2025 року про розгляд справи без участі представника на підставі наявних суду матеріалів.
Заслухавши вступне слово сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що працювала у Кутянківській середній школі з 1983 року і до сьогодні. ОСОБА_1 працював вчителем, директором, вона тоді працювала на посаді завуча з виховної роботи. До позивача претензій не було, ніхто агресивно не ставився. Був період коли позивач був в учительській, але на уроки не ішов, казав що бастує, пів року його не звільняли, просто ставили заміну. Причини такої поведінки їй не відомі. Про його стосунки з директором їй невідомо. Просили працювати позивача, на той час директором була ОСОБА_5 позивач неодноразово звертався у різні інстанції з заявами з приводу його незаконного звільнення з посади директора школи. Колектив був хороший, спокійний.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що працював у відділі освіти Острозького району 1986-1987 роках. Директором в Кутянківській середній школі на той час був позивач. Скарг не надходило ні від директора, ні від вчителів. Була заява на звільнення від ОСОБА_1 , тому його було звільнено.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював вчителем, з 14.03.1981 року було призначено директором Кутянківської СШ наказ №144.
Згідно наказу від 31.08.1987 року № 475-к, ОСОБА_1 звільнено з посади директора Кутянківської середньої школи згідно ст.38 КЗпП УРСР в зв'язку з поганим станом здоров'я і залишено на посаді вчителя історії цієї ж школи з неповним навантаженням з 1 вересня 1987 року. П.2 цього ж наказу призначено вчителя історії Кутянківської СШ по сумісництву вчителем географії Новородчицької восьмирічної школи з 1 вересня 1987 року.
В обгрунтуванні своїх вимог позивач вказував, що відносно нього були вчинені незаконні дії відповідачів, які привели його до написання ним під тиском заяви про переведення його з посади директора школи на посаду вчителя. За період його роботи та внаслідок розірвання трудових відносин йому було нанесено моральних збитків, які полягали у приниженні честі та гідності, порушенні трудового законодавства та нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовжувати активне громадське життя, порушення стосунків з оточуючими його людьми.
Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та непов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до п. 9 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Пунктом 5 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справа про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Шкода підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, а при відсутності будь-якої з цих ознак не може бути покладено на відповідача обов'язку відшкодування шкоди.
Відповідно дост. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди предметом доказування є не тільки факт неправомірних дій (бездіяльності), а також виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) та заподіянням шкоди.
Звертаючись до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, позивач має довести, яких саме втрат немайнового характеру (моральну шкоду) він зазнав, та яке саме їх матеріальне вираження. Недоведеність позивачем зазначених обставин у справі є підставою для відмови у задоволенні позову.
Саме через страждання особи визначається поняття моральної шкоди, в свою чергу стражданням є відчуття глибоких душевних мук чи сильного фізичного болю, а не будь-яка тривала чи короткочасна негативна емоція, що може виникати у особи, як реакція на ті, чи інші дії або бездіяльність.
Суд вважає, що ні в судовому засіданні, ні в матеріалах справи не добуто достатніх доказів які підтвердили б обгрунтування підстав позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди з відповідачів. Позивачем не надано об'єктивних та переконливих доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди у причинному зв'язку з діями відповідачів, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог позивача щодо стягнення заявленої ним суми у відшкодування моральної шкоди з відповідачів, а відтак у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України суд,
В позові ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрацїї, Кутянківського ліцею Острозької міської ради Рівненської області, відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації, Рівненської районної державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1
відповідач: Департамент освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрацїї, адреса: 33013 м.Рівне майдан Просвіти,2 ЄДРПОУ 02145777
відповідач: Кутянківський ліцей Острозької міської ради Рівненської області, адреса: 35850 вул.Центральна,40 с.Кутянка Рівненського району Рівненської області ЄДОПОУ 24175900
відповідач: відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації
відповідач: Рівненська районна державна адміністрація, адреса 33001 вул.Соборна,195 м.Рівне ЄДРПОУ 04057735
відповідач: відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації, адреса 33001 вул.Соборна,195 м.Рівне ЄДРПОУ 02145790
Повне рішення виготовлено 10.11.2025.
Суддя І.О.Гордійчук