(заочне)
21 жовтня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Швед Н.В.
справа № 569/14369/25
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів, покликаючись на те, що у влітку 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було досягнуто домовленості про виконання ряду будівельних робіт по облаштуванню житлового будинку в Макарівському районі Бучанської громади Київської області.
ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в якості оплати за послуги по будівельних роботах житлового будинку ОСОБА_2 , які ним надані не були, відповідно грошові кошти були набуті безпідставно. Так, грошові кошти було перераховано в період: 05.07.2024 на рахунок НОМЕР_1 отримувач: ОСОБА_2 , код отримувача: НОМЕР_2 - в сумі 48050,00 грн.; 11.08.2024 на рахунок НОМЕР_1 отримувач: ОСОБА_2 , код отримувача: НОМЕР_2 - в сумі 4120,60 грн.; 19.08.2024 на рахунок НОМЕР_1 отримувач: ОСОБА_2 , код отримувача: НОМЕР_2 - в сумі 3015,08 грн.; 22.08.2024 на рахунок НОМЕР_1 отримувач: ОСОБА_2 , код отримувача: НОМЕР_2 - в сумі 4120,60 грн.; 26.08.2024 на рахунок НОМЕР_1 отримувач: ОСОБА_2 , код отримувача: НОМЕР_2 - в сумі 1005,03 грн.; 27.08.2024 на рахунок НОМЕР_1 отримувач: ОСОБА_2 , код отримувача: НОМЕР_2 - в сумі 2010,05 грн.; 19.03.2025 на рахунок НОМЕР_1 отримувач: ОСОБА_2 , код отримувача: НОМЕР_2 - в сумі 502,51 грн.
Вищезазначені суми також відображені в Довідці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 06.06.2025 №IU3J9Q2NV741J41К (додається).
11.06.2025 р. ОСОБА_1 направлялась вимога щодо повернення грошових коштів ОСОБА_2 через месенджер «WhatsApp» на номер телефону- НОМЕР_3 . Проте грошові кошти не були повернуті.
19.06.2025 р. ОСОБА_1 повторно направлялась вимога щодо повернення грошових коштів ОСОБА_2 цінним листом з описом вкладення (докази надсилання додаються).
Станом на дату звернення з позовною заявою до суду будівельні послуги не надані, грошові кошти не повернуті, жодної відповіді не отримано.
ОСОБА_2 отримано грошові кошти протягом кількох місяців та послуги, зокрема будівельні, за які дані кошти перераховувались досі не надано. В результаті у позивача немає в наявності коштів на оплату послуг іншим будівельникам, а через недобросовісність ОСОБА_2 , майно знаходиться в критичному стані, та продовжує псуватись. Таким чином, оскільки між сторонами не було укладено жодного договору, Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу грошові кошти, як такі, що набуті без достатньої правової підстави.
Отже, загальний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 становить 93 002,11 гривень (дев'яносто три тисячі дві гривні 11 копійок).
Зважаючи на вищенаведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 93002,11 гривень та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12 вересня 2025 року з повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді та заперечень.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з"явилися, представник позивача подала заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Суд ухвалив, здійснювати заочний розгляд справи.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з"ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що у влітку 2024 року ОСОБА_1 перерахував на картковий рахунок відповідача ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 62823,87 гривень з призначенням платежу: переказ власних коштів по номеру на картковий рахунок, відкритий на ОСОБА_2 в АТ КБ «Приватбанк».
Дана обставина підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 7).
Позивач обґрунтовує вимоги тим, що відповідачка безпідставно набув ці кошти, тобто без правової підстави та відмовляється їх добровільно повернути.
11.06.2025 направлялась вимога щодо повернення грошових коштів відповідачу ОСОБА_2 через месенджер «WhatsApp» на номер телефону- НОМЕР_3 . В сумі 93002,11 гривень. Проте грошові кошти не були повернуті.
19.06.2025 позивач ОСОБА_1 повторно надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів в розмірі 93002,11 грн, у зв'язку з безпідставністю їх набуття. Лист було відправлено через АТ "Укрпошта" цінним листом з описом вкладення.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Із наданих суду пояснень сторони позивача встановлено, що між позивачем та відповідачем не укладались правочини, тобто між ними не існувало жодних договірних зобов'язань.
Оскільки між позивачем і відповідачем не існувало договірних зобов'язань, тобто у позивача не виник правовий обов'язок здійснити перерахунок коштів відповідачу, а тому кошти отримані відповідачем вважаються набутими ним без достатньої правової підстави та відповідно до вимог ч.1 ст. 1212 ЦК України підлягаю поверненню позивачу.
Таким чином, у розумінні вищенаведених положень законодавства кошти набуті відповідачем, з яким позивач не пов'язаний договірними правовідносинами щодо такого майна, є безпідставно набутим майном.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, як у даній справі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами визначено ч. 2 статті 625 ЦК України.
Основна сума заборгованості за договором: 3 06.07.2024 до 17.06.2025 (347) днів - 48050,00 грн., з 12.08.2024 до 17.06.2025 (310) днів - 4120,60 грн., з 20.08.2024 до 17.06.2025 (302) дні- 3015,08, 23.08.2024 до 17.06.2025 (299) днв - 4120,60 грн., з 27.08.2024 до 17.06.2025 (295) днів - 1005,03, з 28.08.2024 до 17.06.2025 (294) дні - 2010,05, з 20.03.2025 до 17.06.2025 (90днів)-502,51 грн. - всього 62823,87 грн.
Позивачем нараховано 3% річних та інфляційних втрат: штрафні санкції в розмірі 21 860,21 гривень та інфляційне збільшення в розмірі 8318,03 грн. 06.07.2024 до 17.06.2025.
Загальна заборгованість:
Період прострочення грошового зобов'язання: 1937 днів Штрафні санкції: 1,725.80 (3% річних) + 20,134.41 (Інший розмір річних, зазначений в договорі) = 21,860.21 грн.
62,823.87 (сума боргу) + 8,318.03 (інфляційне збільшення) + 21,860.21 (штрафні санкції) = 93,002.11 грн.
Отже, загальний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 становить 93 002,11 гривень (дев'яносто три тисячі дві гривні 11 копійок).
За вказаних обставин, оскільки відповідачем до цього часу не повернуті безпідставно отримані ним грошові кошти позивача, та не надано суду доказів перерахування йому цих коштів на відповідній правовій підставі, вимоги в силу ст.ст. 1212, 1213 ЦК України є законними та обґрунтованими й підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки за встановлених судом обставин порушуються права позивача, як власника грошових коштів, безпідставно набутих відповідачем.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
При зверненні до суду з позовом позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Таким чином, з відповідачки на користь позивачки підлягає до стягнення сплачений судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, п.3 Розділ ХII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 93 002, 11 гривень (дев'яносто три тисячі дві гривні 11 коп.) з яких 62 823,87 грн. (шістдесят дві тисячі вісімсот двадцять три гривні вісімдесят копійок) - сума боргу, 8 318, 03 грн. (вісім тисяч триста вісімнадцять гривень три копійки) - інфляційне збільшення, 21 860,21 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят гривень двадцять одна копійка) - штрафні санкції.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд апротягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
Суддя -