Справа № 569/7927/25
03 листопада 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
1. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи
10.04.2025, о 21 год 27 хв, в м. Рівне по вул. Захисників Маріуполя, 87, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду та визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
2. Пояснення осіб, які беруть участь в справі про адміністративне правопорушення
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Штундер Л.В. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На доведення доводів посилалася на те, що матеріали справи не містять жодних допустимих та достовірних доказів винуватості ОСОБА_1 , працівники поліції не зазначили в протоколі ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та його дії щодо ухилення від проходження медичного огляду, під час складення протоколу останні не застосували технічні засоби фіксації та не залучили свідків.
3. Мотиви суду
ОСОБА_1 та захисник Штундер Л.В. в судове засідання не з'явилися, були своєчасно та належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, захисник подала клопотання про розгляд справи без її участі.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
З огляду на те, що ОСОБА_1 повідомлений про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлявся про судові засідання, враховуючи, що участь особи при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою, беручи до уваги, що у справі приймає участь захисник Штундер Л.В., яка подала клопотання про розгляд справи без її участі, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суб'єкт зазначеного правопорушення спеціальний - особа, яка керує транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.
Зі змісту сформульованої у ст. 130 КУпАП диспозицій слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція).
За приписами п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Водій ОСОБА_1 погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм законодавства держави Україна, проте вимоги вказаного пункту ним дотримано не було.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №296763 від 10.04.2025 встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.
Отже такий доказ суд вважає належним та допустимим, крім того обставини, викладені у вищезазначеному протоколі, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10.04.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.04.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі та зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції зупинений транспортний засіб «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , в ході спілкування та перевірки документів у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя (файл «clip-0», хронологічний відрізок: 21:32:20 і далі за відео). В подальшому працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відмовився, після цього запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 спочатку погодився, але згодом відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу і в медичному закладі остаточно (файл «clip-2», хронологічний відрізок: 22:01:40 і далі за відео).
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
4. Оцінка доводів сторони захисту
4.1. Щодо не зазначення в протоколі ознак алкогольного сп'яніння
Доводи захисника про те, що в протоколі не зазначено ознаки алкогольного сп'яніння спростовуються змістом протоколу.
4.2. Щодо не зазначення в протоколі дій щодо ухилення від огляду
Твердження сторони захисту щодо не зазначення в протоколі дій ОСОБА_1 щодо ухилення від проходження огляду є безпідставними та такими, що не впливають на процес розгляду справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що відсутність у протоколі вказівки в чому виразились дії, які кваліфіковані як відмова від проходження огляду, за своїм характером не вливає на процес розгляду справи та не порушує істотно права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки фабулою вказаного протоколу зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем та відмовився від проходження огляду.
Таким чином, фабула протоколу, тобто обвинувачення в справі сформульовано чітко та її зміст дає підстави для єдиного висновку, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд констатує, що фактичні обставини, викладені у протоколі, дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що, у свою чергу, дає можливість суду зіставити фактичну складову з його юридичною формулою.
4.3. Щодо відсутності технічної фіксації огляду на стан сп'яніння
Доводи сторони захисту щодо відсутності технічної фіксації огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 суперечать матеріалам справи.
Судом встановлено, що поліцейськими проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічних засобів відеозапису, відповідний компакт-диск з відеозаписом долучений до матеріалів справи та безпосередньо досліджений в ході судового розгляду.
У зв'язку із забезпеченням процедури огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічних засобів відеозапису свідки не залучалися.
З огляду на викладене суд констатує, що огляд ОСОБА_1 у межах даної справи проведений із дотриманням вимог законодавства, зокрема п. 6 розділу ІІ Інструкції в частині забезпечення технічної фіксації огляду.
Суд додатково звертає увагу, що системний аналіз статей 130 КУпАП та 266 КУпАП свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від будь-якого запропонованого (в разі підстав) огляду на стан сп'яніння, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, суд прийшов до висновку, що вимоги Інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
5. Мотиви призначення адміністративного стягнення
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Суд звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.
Суд враховує, що притягнення до адміністративної відповідальності водіїв за вказане правопорушення пов'язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров'я громадян.
Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.
При цьому, суд виходить з того, що при визначенні стягнення необхідно враховувати його виховну дію, оскільки покарання, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.
Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, яке є тяжким, зважаючи на суспільну небезпечність правопорушення, підвищену соціальну чуттєвість та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненському області/ Рівненська область/21081300. Код отримувача (ЄДПРОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300. Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
В разі несплати порушником в п'ятнадцятиденний строк сума штрафу відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі. Квитанцію про сплату штрафу та судового збору необхідно надати суду в цей же строк.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК