Справа № 569/10770/25
17 листопада 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини,
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2025 року задоволено позов Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.
Під час ухвалення рішення суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем.
04 листопада 2025 року позивач звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, поданою представником позивача ОСОБА_3 , в якій просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 9500 грн та витрати на оплату судового збору у сумі 968,96 грн.
Відповідач у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення просить заяву позивача задовольнити лише в частині оплати судового збору 968,96 грн. Заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 9500 грн, оскільки позивачем йому не був запропонований досудовий порядок врегулювання питання щодо визнан6ня батьківства; позов він визнав, що не призвело до затягування справи та сприяло її швидкому розгляду і, відповідно, зменшило витрати позивача; він особисто теж поніс витрати на оплату правничої допомоги.
Враховуючи положення ч.3 ст.270 ЦПК України, питання про судові витрати суд вирішує без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
За положеннями ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За приписами до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При поданні позову позивач сплатила судовий збір за позовну вимогу про визнання батьківства в сумі 968,96 грн, що підтверджується чеком переказу коштів від 27 травня 2025 року.
Враховуючи, що вимогу про визнання батьківства відповідач визнав у відзиві на позовну заяву до розгляду справи по суті, на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при подання позову, що становить 484,48 грн. Інші 50 відсмотків судового збору належить повернути позивачу з державного бюджету.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано договір № 117-02/022/2025 про надання правничої допомоги від 15 травня 2025 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Шевчуком Р.В., додаток № 1 до договору № 117-02/022/2025 про надання правничої допомоги від 15 травня 2025 року, укладений 31 жовтня 2025 року, акт № 1 про прийняття-передачу наданих послуг, складений 31 жовтня 2025 року, фіскальні чеки № 4405921334 від 17 травня 2025 року та № 5486558586 від 23 жовтня 2025 року, відповідно до яких загальна вартість послуг становить 9500 грн.
Враховуючи категорію та складність справи, сталу судову практику розгляду подібних справи, обсяг наданих адвокатом послуг, об'єм доказової бази, предмет спору, а також критерії розумності розміру витрат на правничу допомогу з огляду на обставини справи та визнання відповідачем позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 142, 263-265, 270, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп у відшкодування витрат на оплту судового збору та 2000 (дві тисячі ) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за чеком переказу коштів від 27 травня 2025 року через АТ "Укрпошта", що становить 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі :
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;
третя особа - Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області, місцезнаходження: 33013, м.Рівне, пр-кт Миру, буд.14; код ЄДРПОУ 43202330.
Суддя