Справа № 569/18374/25
1-кс/569/8153/25
29 жовтня 2025 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора БулгакО., слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання старшого слідчого СВ Рівненського РУПГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненськоїспеціалізованоїпрокуратуриу сфері оборони Західного ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження № 12025181010001811 від 01.09.2025, за ознакамикримінальнихправопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч.1 ст.125, ч.2 ст. 162 КК Українипро продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , -
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 01.09.2025, близько о 18:40 год., ОСОБА_4 , в порушення конституційного права на недоторканність житла та іншого володіння особи, передбаченого ст.30 Конституції України, маючи умисел на незаконне проникнення до квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_9 , всупереч її волі, не маючи на те визначених законом підстав, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, незаконно проник до вказаної квартири, чим порушив право на недоторканність житла.
Крім того, 01.09.2025 року, приблизно о 18:41 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 , умисно, маючи умисел на зґвалтування ОСОБА_9 , здійснив на неї напад, у ході якого, повідомивши останню, що має намір вступити із нею в статевий акт, із застосуванням фізичної сили, штовхнув на ліжко та з метою вчинення дій сексуального характеру по відношенню до неї, без її добровільної згоди почав доторкатися її статевих органів.
Однак, з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_4 не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, оскільки потерпіла закричала, чим злякала останнього, який в цей час вийшов з кімнати та вона могла зачинитися із середини..
Крім того, 01.09.2025, близько о 18:40 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 , усвідомлюючи свою фізичну перевагу над малолітнім потерпілим ОСОБА_10 , знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи цілеспрямовано з прямим умислом, розуміючи караність свого діяння, умисно схопив його за тулуб та кинув на підлогу, чим завдав малолітньому ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ та струсу головного мозку, які згідно висновку експерта, відносяться до легких тілесних ушкоджень, крім того, викликав у малолітнього побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та психологічні страждання.
Крім того, 01 вересня 2025 року, близько 18:45, ОСОБА_4 , в порушення конституційного права на недоторканність житла та іншого володіння особи, передбаченого ст.30 Конституції України, маючи умисел на незаконне проникнення до квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_12 , всупереч її волі, із застосуванням фізичного насильства, не маючи на те визначених законом підстав, усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно проник до вказаної квартири, чим порушив право на недоторканність іншого володіння особи.
01.09.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, як особу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.
02.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч.1 ст.125, ч.2 ст. 162 КК України.
03.09.2025 підозрюваному ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.10.2025.
Згідно вимог ч.6 ст.12 КПК України злочин, який інкримінуються підозрюваному ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-4 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили продовжити застосування щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання підвартою.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували протии застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі протии Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Вищенаведені у клопотанні докази в сукупності вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи підвартою, протее таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу підварту.
Зокрема, ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудовог о розслідування, а також ухилитись від слідства, суду, а саме є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи відповідальність за вчинений ним злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, так як постійного місця проживання не має, вчасно не з'являтися на виклик слідчого для проведення слідчих дій, об'єктивно підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді безальтернативного позбавлення волі на строк до 8 років, спосіб та характер вчинення даного злочину являють підвищену суспільну небезпеку.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
-Може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: на даний час слідчим відділом Рівненського районного управління поліції проводять слідчі (розшукові) дії, встановлюються обставини даного кримінального правопорушення, всі докази, в тому числі речові, ще не встановлені (відшукані) і відповідно не дослідженні. Відтак, у разі застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній, будучи обізнаний про обставини кримінального правопорушення, матиме реальну можливість вчинити дії спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, що мають важливе значення для досудового розслідування та відомості, які в них містяться можуть бути доказами під час судового розгляду;
В разі обрання до нього більш м'якого запобіжного засобу, може знищити речові докази та інші сліди вчинення злочину, що підтверджують його вину.
-може незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 отримавши клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу із додатком до нього, знатиме місце проживання потерпілих та свідків, в тому числі і ті, які на даній стадії досудового розслідування ще не допитані, а останньому відоме місце їхнього проживання, ОСОБА_4 переслідуючи мету перешкоджання кримінальному провадженню, має змогу незаконно впливати та здійснювати на них тиск, щоб останні змінили, перекручували або взагалі відмовились від своїх показань, зокрема, при винесенні рішення, судом будуть братися до уваги лише ті показання, які отримані в ході судового розгляду..
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки.
Приймаючи до уваги існування ризиків передбачені п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, обставини його вчинення, та дані про особу підозрюваного є необхідним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою без визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідча суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Рівненського РУПГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задоволити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, у межах строку досудового розслідування, тобто до02.12.2025 включно.
ВизначитимісцемутриманняпідозрюваногоОліферчукаСергіяЛеонтійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 підвартою - ДУ «Рівненський слідчийізолятор» за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 116.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'ятиднів з дня її проголошення.
Слідчий судя Рівненського міського суду ОСОБА_13